АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2009 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Доценко Л.І.
суддів –Оверіної О.В., Мартинової К.П.
за участю секретаря – Білорусової Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та визнання права власності і за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 30 червня 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
25.02.2009р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання договору купівлі- продажу будинку дійсним. Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що 05.09.2003 року він домовився з відповідачкою ОСОБА_2 про продаж йому будинку АДРЕСА_1 за 7500 грн., що еквівалентно 1500 доларів США, але відповідачка ухиляється від нотаріального посвідчення договору, хоча одержала гроші за будинок.
29.04.2009р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу вказаного будинку, укладеного між ними 23 лютого 2009 року, посилаючись на те, що цим договором порушені його права як першого покупця.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 02 червня 2009року дані позови були об;єднані в одне провадження ( а.с. 57).
Представник ОСОБА_2 позов не визнала, вказуючи на те, що ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 аванс 3500 грн. в рахунок оплати за будинок. Останню суму вартості будинку ОСОБА_1 пообіцяв передати на протязі року, але ОСОБА_1 повністю не розрахувався за будинок, тому договір не був нотаріально оформлений. 23.02.2009 року державним нотаріусом було посвідчено договір купівлі-продажу цього будинку між ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав і пояснив, що 23.02.2009року між ним та ОСОБА_2 була оформлена угода купівлі-продаж житлового будинку, яка була посвідчена нотаріально, він фактично володіє спірним будинком.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 30 червня 2009 року ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-
______________________________
Головуючий у першій інстанції – Крачкова С.В. Справа №22ц-4866\09 Доповідач – Доценко Л.І. Категорія: 20
продажу житлового будинку та визнання права власності і в позові до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі- продажу житлового будинку відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, оскільки вважає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що 05.09.2003р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була домовленність про укладання договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1. Однак ОСОБА_1 не виконав взятих на себе зобов;язань та не оплатив ОСОБА_2 вартість будинку, у зв;язку з чим договір купівлі- продажу не був посвідчений в нотаріальному порядку. Договір купівлі- продажу будинку від 23.02.2009р., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідає вимогам ст.657 ЦК України, тому підстав для визнання його недійсним не надано.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була домовленість про продаж будинку АДРЕСА_1. Однак ОСОБА_1 не сплатив ОСОБА_2 вартість будинку, у зв;язку з чим у суду першої інстанції не було підстав для застосування ст.220 ЦК України.
23.02.2009р. ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 купив житловий будинок АДРЕСА_1. Договір купівлі- продажу посвідчений в нотаріальному порядку та зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 26.02.2009р.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказується на те, що нотаріальне посвідчення договору купівлі- продажу не відбулося внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2, яка навмисно затягувала оформлення договору у встановленому законом порядку.
Колегія суддів не приймає до уваги дані доводи, оскільки вони спростовуються доказами по справі.
Відповідно до вимог ст.655 ЦК України за договором купівлі- продажу одна сторона ( продавець) передає або зобов;язується передати майно ( товар) у власність другій стороні ( покупцеві), а покупець приймає або зобов;язується прийняти майно ( товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
ОСОБА_2 передала ОСОБА_1 майно ( ключи від будинку), однак в порушення вимог ст.655 ЦК України ОСОБА_1 не виконав своїх зобов;язань і не сплатив ОСОБА_2 за будинок договірну ціну.
Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі- продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку( квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Колегія суддів вважає, що оскільки ОСОБА_1 не виконав своїх зобов;язань перед ОСОБА_2 , то остання обгрунтовано не оформила договір у відповідності до вимог ст. 657 ЦК України.
Колегія суддів також не приймає до уваги доводи апелянта про те, що ОСОБА_2 після отримання свідоцтва про право власності на будинок 25 грудня 2008року повинна була укласти договір купівлі- продажу з ОСОБА_1, оскільки в матеріалах справи відсутні письмові докази того, що ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 всю суму вартості будинку.
Враховуючи все вищевикладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.1, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 30 червня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Л.І.Доценко
Судді К.П.Мартинова
О.В.Оверіна