АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2009 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Доценко Л.І.
суддів – Мартинової К.П., Оверіної О.В.,
за участю секретаря – Білорусової Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за поданням начальника відділу ДВС Тарутинського районного управління юстиції Одеської області про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон, за апеляційною скаргою начальника відділу Державної виконавчої служби Тарутинського районного управління юстиції в Одеській області на ухвалу Тарутинського районного суду Одеської області від 10 вересня 2009 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Відповідно постанови Зеленоградського окружного суду м. Москви від 30.12.1996року з ОСОБА_1 , що мешкає в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно ухвали Апеляційного суду Одеської області від 02 лютого 1998 року визнано та дозволено примусове виконання на території України постанови Зеленоградського окружного суду міста Москви ( Росія) від 30 грудня 1996року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1\4 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 9 грудня 1996року до повноліття дитини.
На виконанні в відділі Державної виконавчої служби Тарутинського районного управління юстиції Одеської області знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі № 3-32, виданого Апеляційним судом Одеської області 02.02.1998року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_1 добровільно рішення суду не виконував, аліменти сплатив один раз в сумі 69 грн. , у зв;язку з чим за період з 1996року по 19.05.2009року з;явилася заборгованість в розмірі 20631грн.87коп.
Згідно відповідей на запити державного виконавця встановлено, що за ОСОБА_1 рухомого та нерухомого майна не зареєстровано.
21.07.2009 року начальник в ідділу Державної виконавчої служби Тарутинського районного управління юстиції в Одеській області звернувся до суду з поданням про
_____________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції- Кравець Ю.І. Справа № 22ц-5167\09
Доповідач- Доценко Л.І. Категорія ЦП: 46
тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.
Ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області від 10 вересня 2009 року в задоволенні подання начальника відділу Державної виконавчої служби Тарутинського районного управління юстиції Одеської області про тимчасове обмеження боржника- ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон – відмовлено.
В апеляційній скарзі начальник в ідділу Державної виконавчої служби Тарутинського районного управління юстиції в Одеській області просить скасувати ухвалу Тарутинського районного суду Одеської області від 10 вересня 2009 року , постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання, оскільки вважає, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю- доповідача, доводи апеляційної скарги, оглянувши матеріали справи № 3-32 за клопотанням ОСОБА_2 про визнання та виконання на території України постанови Зеленоградського окружного суду м. Москви від 30.12.1996року, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні подання начальника відділу Державної виконавчої служби Тарутинського районного управління юстиції в Одеській області суд, виходив з того, що боржник ОСОБА_1 має постійне місце роботи, від сплати аліментів не ухиляється, заборгованість по аліментам склалася не з його вини, тому забороною виїзду за межі України будуть порушені його конституційні права.
Проте погодитися з таким висновком не можна.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1, знаючи про те, що він повинен платити аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, тривалий час ухилявся від сплати аліментів, у зв;язку з чим за період 1996року по 19.05.2009року виникла заборгованість у розмірі 20631грн.87коп., яку ОСОБА_1 відмовляється погасити.
Заходи, прийняті державним виконавцем щодо виявлення у боржника транспортних засобів, рухомого та нерухомого майна до позитивних результатів не привели.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами України і є обов;язковими для виконання на всій території України.
Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів ( посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України “ Про виконавче провадження”. Зокрема, державний виконавець зобов;язаний вжити заходів примусового виконання рішень, установлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії ( стяття 5 Закону).
Одним із заходів виконання рішення може бути тимчасове обмеження особам ( боржникам) у праві виїзду за межі України , причому таке обмеження можливе на підставі судового рішення за поданням державного виконавця.
Положеннями статті 6 Закону України “ Про порядок виїзду з України та в;їзд в Україну громадян України” встановлено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов;язання- до виконання зобов;язань або розв;язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов;язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється він виконання зобов;язань, покладених на нього судовим рішенням – до виконання зобов;язань.
Пунктом 8 статті 19 Закону України “ Про Державну прикордонну службу України” встановлено, що на Державну прикордонну службу відповідно до визначених законом завдань покладається, зокрема, запобігання та недопущення в;їзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в;їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі на підставі судового рішення.
Отже, наявність у ОСОБА_1 невиконаних аліментних зобов;язань, покладених на нього судовим рішенням, є підставою для обмеження його у праві виїзду за межі України.
Захист конституційних прав і основоположніх свобод людини, зокрема стягувача ОСОБА_2 нє є порушенням гарантованого Конституцією України права ОСОБА_1 на свободу проживання, він не позбавлений права вільно проживати та працювати на території України.
Керуючись ст.ст. 307 ч.2п.2, 312 ч.1п.2, 315, 319 ЦПК Украї ни, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу начальника відділу Державної виконавчої служби Тарутинського районного управління юстиції в Одеській області задовольнити.
Ухвалу Тарутинського районного суду Одеської області від 10 вересня 2009 року скасувати.
Подання начальника відділу Державної виконавчої служби Тарутинського районного управління юстиції в Одеській області задовольнити.
Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1.
Виконання ухвали покласти на Адміністрацію Державної прикордонної служби.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання нею
законної сили.
Головуючий Л.І.Доценко
Судді К.П.Мартинова
О.В.Оверіна