Справа № 168/426/21

Провадження № 2/168/193/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       28 липня 2021 року                                         смт. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Малюти А.В.,

секретаря судових засідань – Сулеви Н.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Смідинської сільської ради Старовижівського району Волинської області про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 . Що залишилися після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщину, яку прийняв позивач. Інший спадкоємець – брат позивача ОСОБА_3 спадщини не приймав і на неї не претендує. Проте нотаріусом позивачу було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів у спадкодавця. Тому просить суд визнати за ним право власності на спадкові житлові будинки із господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться: в АДРЕСА_1 , що залишилися після смерті ОСОБА_2 . Судові витрати залишити за ним.

У підготовче засідання позивач не з`явився. Надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача – Смідинської сільської ради Старовижівського району Волинської області у підготовче засідання не з`явився. Подано до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника сільської ради. Позов визнає.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, суд розглядає справу в порядку, встановленому частиною 2 статті 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, приходить до висновку про те, що позов підставний та підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до вимог статтей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Статтями 1268, 1269, 1270 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Судом, з матеріалів справи та наданих в підготовче засідання нотаріусом копій спадкової справи № 298, заведеної після смерті ОСОБА_2 , встановлені наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла спадкодавець – матір позивача ОСОБА_2 (а.с.6,8). Спадкодавець постійно проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Спадину після її смерті прийняв позивач шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном з червня 2003 року і по даний час. Про що подав відповіду заяву нотаріусу (а.с.27). Спадкодавець ОСОБА_2 заповіту на складала (а.с.31). Своїх спадкових прав не оформила. Позивач ОСОБА_1 являється спадкоємцем за законом першої черги.

Інший спадкоємець за законом ОСОБА_3 – син спадкодавиці ОСОБА_2 , на спадщину не претендував та не претендує, проживає в м.Києві. Із матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_3 спадщини після смерті ОСОБА_2 не приймав.

Доказів про існування інших спадкоємців за заповітом, за законом, чи таких, що мають право на обов`язкову частку, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 судом не здобуто.

Витягом з погосподарської книги № 5 за 2021 рік (а.с.9) підтверджується, що будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 належали ОСОБА_2 .

Таким чином судом встановлено, що позивач в установленому законом порядку прийняв спадщину, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, зокрема на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 через відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів, про що нотаріусом винесена відповідна постанова (а.с.17).

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивачем виготовлено Технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по  АДРЕСА_1 (а.с.11-16).

Таким чином, суд приходить до переконання, що зазначений житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами входять до складу спадщини, на яку у позивача виникло право після смерті спадкодавиці ОСОБА_2 .

Відповідно до частин 3, 4 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Враховуючи зазначені вище обставини справи та правові норми, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність визнання за позивачем ОСОБА_1  права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , що залишилися після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Понесені витрати по оплаті судового збору залишити за позивачем.

Керуючись статтями 392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, статтями 11, 13, 141, 206, 229, 247, 352-355 ЦПК України,

суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Смідинської сільської ради Старовижівського району Волинської області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , та залишилися після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.В.Малюта