Справа № 761/2888/21

Провадження № 2/761/5892/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судових засідань - Мехеди А.В.,

за участю:

представника позивача - Гапоненка Р.І.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Адвокатського об`єднання «Гапоненко Роман і партнери» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, 3 % річних та інфляційних витрат , -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2021 року Адвокатське об`єднання «Гапоненко Роман і партнери» звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом ОСОБА_1 про стягнення боргу, 3 % річних та інфляційних витрат.

У своїй позовній заяві Адвокатське об`єднання «Гапоненко Роман і партнери» просили суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму основного боргу - 50 000 гривень, 908 гривень 22 коп. - 3% річних, 1 550 гривень - інфляційні втрати, а також стягнути понесені судові витрати.

Правова позиція вмотивована тим, що 09 серпня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_1 уклали договір з Адвокатським об`єднанням «Гапоненко Роман і партнери» про надання правової допомоги № 03-172 від 09.08.2019 року. Відповідно до умов вказаного Договору, а саме п.3.3.1 встановлено, що розмір основного гонорару, який Клієнт 1 сплачує Адвокатському об`єднанню за надану в межах цього Договору правову допомогу, встановлюється в сумі 2 500,00 грн. За одну годину роботи адвоката, що сплачується Клієнтом 1 протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання Акту надання послуг (правової допомоги). 09 червня 2020 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Гапоненко Роман і партнери» було підписано Акт надання послуг №46 від 09.06.2020 року про те, що на підставі Договору № 03-172 від 09.08.2019 року про надання правової допомоги Адвокатським об`єднанням «Гапоненко Роман і партнери» були виконані визначені в Акті роботи (надані послуги). Відповідно до Акту надання послуг №46 від 09.06.2020 року загальна вартість робіт (послуг) склала 50 000,00 грн. Однак, Відповідач після підписання Акту надання послуг № 46 від 09.06.2020 року відмовився сплачуватигрошові кошти Позивачу. У зв`язку з зазначеним, Позивач звернувся з Вимогою про повернення грошових коштів від 03.12.2020 року до Відповідача. Проте жодної відповіді від Відповідача не надходило, та борг на підставі Договору № 03-172 від 09.08.2019 року про надання правової допомоги та Акту надання послуг №46 від 09.06.2020 року не сплачено. Таким чином було порушено права позивача, що слугувало підставою для звернення з вказаною позовною заявою.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 січня 2021 року матеріали цивільної справи було передано для розгляду судді Фроловій І.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2021 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

17 травня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі. Вказане обґрунтовує тим, що дійсно 09 серпня 2019 року між ОСОБА_1 (Відповідачем) в якості «Клієнта 1», ОСОБА_1 («Клієнт 2») та Адвокатським об`єднанням позивача було укладено договір №03-172 про надання правової допомоги. Так, в процесі виконання зазначених вище умов Договору Позивачем та Відповідачем 09 червня 2020 року було підписано Акт наданих послуг №46, відповідно до змісту якого Позивачем було надано послуги щодо підготовки і подання позовної заяви у справі №754/13502/19 та здійснено представництво інтересів Клієнта в суді (у 8-ми судових засіданнях) у згаданій справі, та загальна вартість таких робіт (послуг) за Актом склала 50 000,00 грн. Як зазначає Відповідач, зазначена сума коштів - 50 000,00 грн. - була сплачена Відповідачем 09.06.2020 року, в день підписання Акту наданих послуг.Тому у Відповідача відсутня будь-яка заборгованість перед Позивачем за Договором.

28 травня 2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги. Звертає увагу суду на те, що Відповідач після підписання Акту надання послуг № 46 від 09.06.2020 р. (що сам підтвердив у Відзиві на позовну заяву), відмовився сплачувати грошові кошти Позивачу. Зауважує, що квитанція до прибуткового касового ордеру № 7 від 09.06.2020 р. є неналежним, недопустимим та недостовірним доказом сплати Відповідачем Позивачу 50 000 гри. 00 коп., а тому не повинна братися судом до уваги.

У судовому засіданні, яке відбулося 23 червня 2021 року відповідачем було долучено письмові заперечення на відповідь на відзив. Звертає увагу суду на те, що квитанція містить зазначення повного найменування Позивача, на квитанції наявний відтиск печатки Позивача, на якому чітко вказано ідентифікаційний код юридичної особи Позивача, який є унікальним та за яким така юридична особа зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та є єдиною юридичною особою із визначеною законодавством правосуб`єктністю в Україні. Також у такій квитанції вказано, що грошові кошти прийняті Позивачем від мене, зазначена сума коштів прописом, яка не містить виправлень чи закреслень, які б давали підстави сумніватися у правильності визначення такої суми, вказано призначення платежу (договір №03-172 від 09.08.2019 року) та підпис відповідальної особи, а тому підтверджує факт виконання мною зобов`язання та є дійсною. Вказане, на думку відповідача, спростовує доводи Позивача про те, що квитанція до прибуткового касового ордеру не містить податкового коду підприємства (коду ЄДРПОУ), чи що у ній не вказано суми.

Представник позивача - адвокат Гапоненко Р.І. в судовому засіданні просив суд позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі..

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.

За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Судом встановлено, та вказане не спростовувалось сторонами, що 09 серпня 2019 року між ОСОБА_1 (Відповідачем) в якості «Клієнта 1», ОСОБА_1 («Клієнт 2») та Адвокатським об`єднанням позивача було укладено договір №03-172 про надання правової допомоги.

Відповідно до умов вказаного Договору, а саме п.3.3.1 встановлено, що розмір основного гонорару, який Клієнт 1 сплачує Адвокатському об`єднанню за надану в межах цього Договору правову допомогу, встановлюється в сумі 2 500,00 грн.

За одну годину роботи адвоката, що сплачується Клієнтом 1 протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання Акту надання послуг (правової допомоги).

Так, в процесі виконання зазначених вище умов Договору Позивачем та Відповідачем 09 червня 2020 року було підписано Акт наданих послуг №46, відповідно до змісту якого Позивачем було надано послуги щодо підготовки і подання позовної заяви у справі №754/13502/19 та здійснено представництво інтересів Клієнта в суді (у 8-ми судових засіданнях) у згаданій справі, та загальна вартість таких робіт (послуг) за Актом склала 50 000,00 грн.

Як зазначає позивач, Відповідач після підписання Акту надання послуг № 46 від 09.06.2020 року відмовився сплачувати грошові кошти Позивачу.

У зв`язку з зазначеним, Позивач звернувся з Вимогою про повернення грошових коштів від 03.12.2020 року до Відповідача.

Проте жодної відповіді від Відповідача не надходило, та борг на підставі Договору № 03-172 від 09.08.2019 року про надання правової допомоги та Акту надання послуг №46 від 09.06.2020 року не сплачено. Таким чином було порушено права позивача, що слугувало підставою для звернення з вказаною позовною заявою.

Щодо позовних вимог в частині стягнення стягнення боргу, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зіст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч.5 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно дост. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1. ст. 212. ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Згідно зі ст.ст.525,526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ч.1ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. ст. 901-903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Так, в процесі виконання умов Договору Позивачем та Відповідачем 09 червня 2020 року було підписано Акт наданих послуг №46, відповідно до змісту якого Позивачем було надано послуги щодо підготовки і подання позовної заяви у справі №754/13502/19 та здійснено представництво інтересів Клієнта в суді (у 8-ми судових засіданнях) у згаданій справі, та загальна вартість таких робіт (послуг) за Актом склала 50 000,00 грн.

З урахуванням вказаного, Відповідач зобов`язаний сплатити суму боргу у розмірі 50 000,00 гривень.

Під час розгляду справи Відповідач зазначив, що ним було сплачено Позивачу грошові кошти у сумі 50 000 грн.00 коп. згідно Квитанції до прибуткового касового ордеру № 7, однак вказане спростовуються наступним.

Згідно з ч. 1 cт. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 2 cm. 9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом пункту 1.2 постанови правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 р. № 148 касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Бланк прибуткового касового ордера (форма № КО-1, далі - ПКО) затверджено «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 р. № 148 (далі - положення) і є первинним документом, який використовується для оформлення надходжень грошових коштів у касу підприємства. Даний документ має дві частини: «корінець» ПКО і відривна квитанція до ПКО, Обидві частини цього документа обов`язково підписуються касиром підприємства або особою, що здійснює його функції і головним бухгалтером підприємства. Після чого документ скріплюється печаткою підприємства.

Обов`язковими реквізитами при заповненні «корінця» і відривної квитанції цього бланка є: назва підприємства, податковий код підприємства, порядковий номер документа, дата складання документа, кореспондуючий рахунок бухгалтерського обліку, що використовується при проведенні даної операції, сума, яка вноситься до каси підприємства (проставляється цифрами), найменування організації або прізвище, ім`я та по батькові того, від чийого імені вноситься готівка в касу підприємства, сума прописом (дублюється отримана сума прописом), назва документа, на підставі якого вноситься готівка, підписи уповноважених на це осіб (ПІБ касира підприємства або особи, що здійснює його функції і ПІБ головного бухгалтера підприємства).

Касові ордери або видаткові відомості одразу ж після одержання або видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться відбиток штампа або напис «Оплачено» із зазначенням дати (число, місяць, рік).

Перелічене вище також знаходить своє відображення у правових висновках Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.02.2019 року у справі № 335/8855/15-ц провадження № 61- 13115св18 та Постанови Вищого господарського суду України від 11.04.2017 р. у справі № 921/474/16-Г/18 (а саме, що: Апеляційна інстанція встановивши невідповідність квитанції до прибуткового касового ордеру, наданого позивачем, вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенню про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 р. № 637 (було чинним на час підписання документів у перелічених справах), дійшла висновку про недоведеність факту внесення позивачем, на виконання зобов`язань за Договором, грошових коштів в касу відповідача. Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду).

Беручи до уваги зазначене вище по тексту посилання Відповідача на Квитанцію до прибуткового касового ордеру № 7 від 09.06.2020 р., як на доказ сплати ОСОБА_1 - АО «Гапоненко Роман і партнери» - 50 000 грн. 00 коп., не є належним, допустимим та достовірним доказом, оскільки зазначена Квитанція до прибуткового касового ордеру не містить всіх обов`язкових реквізитів, передбачених положенням, зокрема:

-податкового коду підприємства (код ЄДРПОУ);

-сума, яка вноситься до каси підприємства (проставляється цифрами) (у даному випадку зазначено лише прописом);

-підписи уповноважених на це осіб із зазначенням ПІБ (касира підприємства або особи, що здійснює його функції і головного бухгалтера підприємства) (так як стоїть лише один підпис з якого не можливо встановити до кого він відноситься чи до касира чи до головного бухгалтера, а має бути два підписи біля обох вказаних осіб із ПІБ).

Також судом враховано те, що квитанція до прибуткового касового ордеру № 7 від 09.06.2020 р, не містить підпис касира, а також на ній відсутній відбиток штампа або напис «Оплачено» із зазначенням дати (число, місяць, рік).

Таким чином, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження сплати ОСОБА_1 - АО «Гапоненко Роман і партнери» - 50 000 грн. 00 коп. відповідно до Акту наданих послуг №46.

З урахуванням вказано позов в частині стягнення суми боргу у розмірі 50 000,00 гривень підлягає задоволенню.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зіст. 625 ЦК України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови ВСУ від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11).

Враховуючи викладене, суд вважає, що Позивач має право нараховувати передбачені Цивільним кодексом три проценти річних від простроченої суми.

Сума 3% річних у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 04 копійки за період 13.06.2020 року по 21.01.2021 року судом перевірена і суд з нею погоджується.

Сума інфляційних збитків у розмірі 1 550 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійки за період червень.2020 року по грудень 2020 року судом перевірена і суд з нею погоджується.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Інші доводи сторін, які наведені у позові, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Встановивши, що позивачем було Відповідно до Договору про надання правової допомоги № 03-172 від 09.08.2019 року було надано Відповідачу послуги, пердбачені Договором, проте. Відповідачем після підписання Акту надання послуг № 46 від 09.06.2020 року грошові кошти не сплачено, суд доходить висновку про задоволення позову та стягнення з Відповідача на користь Позивача заявлених сум.

За таких підстав позов є обґрунтованим, доведеним й таким, що підлягає задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.

Щодо судових витрат суд дійшов наступних висновків.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд відповідно до ст.88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 141 ЦПК України й судові витрати (судовий збір) у сумі 2 270 (дві тисячі дві сімдесят) грн. 00 коп. стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11,212, 525,526,530, 610,611,612,625,629, 901, 9602, 903, 1046,1049 ЦК України, ст. ст.12,19, 76,77,78,79,80,81,211,223,263,265,280,285,289 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Адвокатського об`єднання «Гапоненко Роман і партнери» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, 3% річних та інфляційних витрат - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Адвокатського об`єднання «Гапоненко Роман і партнери» суму основного боргу у загальному розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп., 3% річних в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 22 коп.; інфляційні втрати в сумі 1 550 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Адвокатського об`єднання «Гапоненко Роман і партнери» судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі дві сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Адвокатське об`єднання «Гапоненко Роман і партнери», адреса місця знаходження - 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 27, оф.17, код ЄДРПОУ: 42270428,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації - АДРЕСА_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

Повний текст рішення виготовлений 19 липня 2021 року.

Суддя: