ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5916/21 Справа № 215/7147/20 Суддя у 1-й інстанції - Дудіков А. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Бондар Я.М.,

суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П.

секретар судового засідання-Голуб О.О.

сторони:

позивач- ОСОБА_1

відповідачі:Державна казначейська служби України, Головне управління Національної поліції України в Дніпропетровській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні,в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сіренка Андрія Вікторовича на рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 березня 2021 року, ухваленого суддею Дудіковим А.В. в м.Кривому Розі Дніпропетровської області, повний текст судового рішення складено 29 березня 2021 року,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 10.11.2019р. поліцейським СРПП4, Криворізького РВП, м.Кривий Ріг ст. сержантом Пінаєвим О.Ю., було винесено постанову серії ДП 18 №358076 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.125, ч.1 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 425 грн.

Зі змісту винесеної постанови вбачалося, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Опель Віваро, д.н.з. НОМЕР_1 , 10.11.2019р. о 12-10 год. рухаючись по автодорозі с. Кам`яне Поле, Криворізького району, не ввімкнув ближнє світло фар поза населеним пунктом та не пред`явив документи зазначені у п.п.2.1 ПДР України, чим порушив вимоги п.2.1 А,Б, 9.8 ПДР України.

Вказана постанова була оскаржена в Тернівському районному суді м. Кривого Рогу.

01.04.2020р. судом було винесено рішення згідно якого постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ДП 18 №358076 від 10.11.2019р. відносно ОСОБА_1 винесена ст.сержантом поліції СРПП4 Криворізького РВП Пінаєвим О.Ю. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 грн - скасована. Провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 в скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.125, ч.1 ст.126 КУпАП закрито.

Вважає, що діями працівника поліції йому було завдано моральну шкоду, оскільки зупинка працівниками поліції та складання на нього постанови про адміністративне правопорушення супроводжувалися жорстким, нелюдським поводженням з застосуванням психологічного тиску, стосовно нього з метою примусити його визнати свою вину. Халатне відношення до своїх обов`язків та подальша поведінка працівників поліції призвела до того, що він почав недовіряти будь-яким органам влади, що викликає постійне відчуття невизначеності та невпевненості у завтрашньому дні, почуття тривоги і навіть страху. Після зупинки працівниками поліції, їх свавілля та безкарності, психологічного натиску та насилля він перенервував та став себе погано почувати. Постійні переживання через винесену постанову завдало йому моральних страждань і душевних переживань, які полягали в тому, що в нього змінився звичайний ритм життя, він був змушений тривалий час перебувати у судових засіданнях, витрачати свій час та нерви на доведення предмету спору, в наслідок чого в нього виникли нервові стреси і погіршення самопочуття.

За захистом своїх порушених прав він змушений був звернутися за правовою допомогою до адвоката, що призвело до певних витрат з бюджету сім`ї, до суду який тривав майже 4 місяці, що також додавало значних душевних страждань. Все це призвело до втрати нормальних життєвих зв`язків на довгий час, він не міг нормально спілкуватися в сім`ї, постійно нервував. А тому, просив стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання в безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на його користь в рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди 540 000 грн.

23.12.2020р. адвокат Сіренко А.В., в інтересах ОСОБА_1 подав доповнену позовну заяву, в якій зазначив в якості співвідповідача Головне управління Національної поліції України в Дніпропетровській області.

Рішенням Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 березня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями, задоволені частково.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України в рахунок відшкодування, заподіяної ОСОБА_1 посадовою особою органу державної влади, моральної шкоди 1 000 (тисячу) гривень.

В іншій частині позову відмовлено.

Судові витрати компенсовані за рахунок держави.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сіренко А.В., будучи незгодним з ухваленим судовим рішення подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність судового рішення, ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення про повне задоволення позовних вимог ОСОБА_1 розмірі 540 000 грн.

Скаржник вважає, що стягнута судом сума моральної шкоди необґрунтовано занижена судом. Представник позивача вказує, що справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була закрита судом за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, термін розгляду справи становив 4 місяці, тому позивач має всі підстави для відшкодування моральної шкоди. При цьому мінімальна сума, яка має бути стягнута судом дорівнює 24 000 грн., відповідно розрахунку 4 місяці х 6000 грн. (мінімальний розмір заробітної плати). Вказує, що коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються в кратному співвідношенні з мінімальною заробітною платою чи неоподаткованим мінімумом, суд має виходити з їх розміру, що діє на час розгляду справи.

Також, представник позивача зазначає, що сума моральної шкоди у позові була обрахована за методом Ерделевського А.М. , однак суд першої інстанції не надав жодної оцінки обрахуванню завданої позивачу шкоди за вказаною методикою, тому вважає рішення суду необґрунтованим, ухваленим при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи.

Відзив на апеляційну скаргу позивача, поданий до суду апеляційної інстанції 23.07.2020 відповідачем Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області колегія суддів не бере до уваги, оскільки його подано з порушенням норм ч.4 ст.360 ЦПК України, без надання доказів належного надіслання копії відзиву іншім учасникам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Сіренка А.В., який у повному обсязі підтримав вимоги і доводи апеляційної скарги, просив їх задовольнити з викладених у скарзі підстав, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про повне задоволення позовних вимог, представника відповідача Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області- Новікову С.А., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги сторони позивача, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін,перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно копії постанови серії ДП18 №358076 від 10.11.2019р. старшого сержанта поліції СРПП4 Криворізького РВП Пінаєва О.Ю. , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.125, ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 425 грн, за порушення вимог п.п. 2.1 «а», «б», 9.8 ПДР України (а.с.12).

Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.04.2020р. по справі №215/6753/19, №2-а/215/21/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого сержанта поліції СРПП4 Криворізького РВП Пінаєва О.Ю. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи - задоволено.

Скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №358076 від 10.11.2019р. відносно ОСОБА_1 , винесену старшим сержантом поліції СРПП4 Криворізького РВП Пінаєвим О.Ю. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.

Провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 в скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.125, ч.1 ст.126 КУпАП - закрито (а.с.13-16).

06 серпня 2020 року вказане рішення набрало законної сили.

Як вбачається з рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.04.2020р, ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу працівником патрульної поліції при здійсненні своїх повноважень безпідставно, при відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Отже, рішенням суду в адміністративній справі фактично встановлено незаконність відповідних дій та рішень працівника патрульної поліції щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, протиправність відповідної постанови старшого сержанта поліції СРПП4 Криворізького РВП Пінаєва О.Ю. від 10.11.2019р. та безпідставне притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Суд першої інстанції частково, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 виходив з того, що діями працівника патрульної поліції про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.125, ч.1 ст.126 КУпАП, останньому були спричинені моральні страждання, які полягали у незаконному притягненні до адміністративної відповідальності, та постійних переживаннях з цього приводу, постійне відстоювання законних прав, що підтверджується рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.04.2020р.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, як і погоджується з визначеним судом розміром моральної шкоди стягнутої на користь позивача ОСОБА_1 , з огляду на наступне.

За вимогами ст.ст.263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобовязаний зясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обовязково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі вважає, що суд першої інстанції у повній мірі з`ясував всі обставини, які мають значення для справи, та виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв`язку із чим рішення в даній справі є законним і належним чином обґрунтованим.

Між сторонами виник спір щодо наявності правових підстав для відшкодування позивачу за рахунок коштів Державного бюджету моральної шкоди спричиненої незаконними діями працівника поліції, щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Відповідно до цієї норми обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу.

Відповідний правовий висновок щодо застосування статей 1166, 1167, 1176, 1173, 1174 ЦК України викладено у постанові Верховного Суду України від 22 червня 2017 року у справі №6-501цс17 та у постановах Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 638/6944/16-ц (провадження № 61-2986св18) та від 06 лютого 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 61-18697св18).

Встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли з підстав неправомірних дій посадової особи поліцейського СРПП4, Криворізького РВП, м.Кривий Ріг ст. сержанта Пінаєва О.Ю., під час зупинення та складання постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.125, ч.1 ст.126 КУпАП.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Отже, моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Оскільки судовим рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.04.2020р., яке набрало законної сили 06 серпня 2020 року, встановлено неправомірність дій старшого сержанта поліції СРПП4 Криворізького РВП Пінаєва О.Ю. щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення від 10.11.2019р. серії ДП18 №358076 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ст.125, ч.1 ст.126 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність передбачених законом підстав для відшкодування заданої позивачу такими діями моральної шкоди.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги представника позивача Сіренка А.В. щодо необґрунтованого заниженого розміру моральної шкоди, визначеного судом до стягнення з відповідача на користь позивача та вважає, що він визначений з урахуванням урахуванням роз`яснень, викладених у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Так, визначаючи розмір моральної шкоди, завданої позивачеві незаконніми діями працівника поліції, суд першої інстанції виходив з конкретних обставин адміністративної справи, врахував характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок неправомірного притягнення до адміністративної відповідальності, а саме зниження ділової репутації, приниження позивача в очах близьких, рідних, знайомих через обвинувачення у вчинення адміністративних правопорушень, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану та доведеності своєї невинуватості та, виходячи із засад розумності, виваженості івизначив до стягнення розмір моральної шкоди, який становить1 000 грн., з яким повністю погоджується і суд апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і відповідно до норм процесуального та матеріального закону обґрунтовано дійшов висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода у зв`язку з незаконним притягнення до адміністративної відповідальності і є підставою для відшкодування, заподіяної шкоди, та свідчить про безумовні душевні страждання та моральні переживання фізичної особи внаслідок таких дій посадової особи державного органу.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача Сіренка А.В. не містить доводів на спростування висновків суду першої інстанції, які є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні обставин справи судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сіренка Андрія Вікторовича залишити без задоволення.

Рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 28 липня 2021 року.

Головуючий:

Судді: