КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 липня 2021 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

суддів Кияшка О.А.,

Васильєвої М.А., Кепкал Л.І.,

за участю:

секретаря Кичігіної О.С.,

прокурора Рудько О.О.,

захисника Маркевича В.Я.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора Іванківського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області Яковенка І.П. та захисника Ігнатенко Л.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Іванківського районного суду Київської області від 24 квітня 2017 року, яким

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стайки, Кагарлицького району, Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого п.п. 1, 12 ч.2 ст.115 КК України, та призначено йому покарання у виді 13 років позбавлення волі,

В С Т А Н О В И Л А:

Вказаним вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 28 липня 2016 року, приблизно о 02 годині, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , на автомобілі марки Ford Escort, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з метою помсти за крадіжку, яку, на думку ОСОБА_2 , вчинив ОСОБА_3 з дружиною ОСОБА_4 , прибули до будинку АДРЕСА_2 , де проживали ОСОБА_3 з дружиною ОСОБА_4 .

Перебуваючи безпосередньо біля будинку сім`ї ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , з метою приховати своє обличчя, одягнув на голову шапку з прорізами для очей, а на руки - рукавиці, та з багажного відділення автомобіля дістав металевий лом.

В подальшому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діючи умисно, з метою вбивства ОСОБА_3 та його дружини ОСОБА_4 , зайшли на подвір`я домоволодіння, де ОСОБА_1 за допомогою металевого лома намагався відчинити вхідні двері до веранди, а ОСОБА_2 , розбивши скло у вікні веранди, проник всередину будинку та вибив вхідні двері, забезпечивши доступ для ОСОБА_1 до будинку.

В подальшому, проникнувши в будинок, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зайшли до житлової кімнати та виявили на ліжку ОСОБА_3 та його дружину ОСОБА_4 , які відпочивали. Діючи умисно, з метою вбивства останніх, з мотивів помсти за крадіжку, ОСОБА_1 схопив за ноги ОСОБА_3 та стягнув його з ліжка, після чого наніс йому декілька ударів металевим ломом в область голови і тулуба, після чого наніс також декілька ударів металевим ломом в область голови ОСОБА_4 , яка намагалася захистити свого чоловіка ОСОБА_3 .

Після цього, з метою доведення свого умислу, спрямованого на позбавлення життя потерпілих до кінця, ОСОБА_2 , вихопивши з рук ОСОБА_1 металевий лом, наніс ним ОСОБА_3 та його дружині ОСОБА_4 по декілька ударів в область голови та тулуба, після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зникли.

Своїми умисними та узгодженими діями, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нанесли ОСОБА_3 не менше 4-х ударів в область грудної клітки та не менше 5-ти ударів в область голови, чим спричинили тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки з множинними переломами ребер зліва з пошкодженням лівої легені та множинних забійних ран на голові. ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді фрагментально-уламкових переломів кісток основи та склепіння черепа, крововиливів в м`які тканини голови, крововиливів під тверду мозкову оболонку, множинних забоїв тканини головного мозку, вторинних крововиливів в білу речовину головного мозку.

Смерть ОСОБА_3 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 на місці вчинення злочину від травматичного шоку, який розвинувся після отримання закритої травми грудної клітки з множинними переломами ребер, з пошкодженням лівої легені, та відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток основи черепа та субарахноїдального крововиливу лівої скроневої долі.

Смерть ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 від відкритої черепно-мозкової травми, у вигляді ран голови з ознаками рубаних, переломів кісток основи та склепіння черепа, крововиливів під мозкові оболонки та в речовину головного мозку.

Не погоджуючись із вироком суду захисник Ігнатенко Л.В. подала в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, захисник вказує, що висновки суду щодо доведеності вини її підзахисного не підтверджуються дослідженими під час судового розгляду доказами. Зокрема, захисник зазначає, що обвинувачений ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні злочину не визнав та показав, що на прохання ОСОБА_2 вночі 28 липня 2016 року лише підвозив його в с. Мар`янівка. Участі у побитті сім`ї ОСОБА_5 не брав. Під час слідчого експерименту ОСОБА_1 вимушений був визнати свою вину під фізичним та психологічним тиском з боку працівників Іванківської поліції, які перед цим ставили його на коліна, давали ляпасів, наносили удари в область грудної клітини та погрожували, що відберуть дитину. Наполягав на тому, що ОСОБА_2 обмовив його у вбивстві сім`ї ОСОБА_5 , намагаючись перекласти на нього відповідальність за вчинене. Під час допиту в суді жоден із свідків, а саме - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , а також потерпілі ОСОБА_14 та ОСОБА_15 - не підтвердили причетність ОСОБА_1 до вчинення вбивства подружжя ОСОБА_5 . Також, на переконання захисника, наведені у вироку в якості доказів винуватості висновки експертиз та протоколи слідчих дій лише свідчать про факт вбивства потерпілих, однак не містять будь-яких даних, які б свідчили про причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому злочину. Мешканцями смт. Красятичі ОСОБА_1 характеризується виключно позитивно, є учасником АТО, захисником Батьківщини.

Прокурор у своїй апеляційній скарзі просить вирок Іванківського районного суду Київської області від 24 квітня 2017 року відносно ОСОБА_1 скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 більш суворе покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років. Вважає вирок в цій частині незаконним у зв`язку з невідповідністю призначеного йому покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м`якість. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, прокурор вказує на недотримання судом першої інстанції вимог ст.ст. 50, 65 КК України. Зазначає, що суд першої інстанції при призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_1 не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, а також наслідки, які настали - смерть двох осіб. Крім того, при призначенні покарання ОСОБА_1 , суд не врахував підвищену небезпечність для суспільства обвинуваченого ОСОБА_1 як особи, що вчинила вбивство двох людей в стані алкогольного сп`яніння, у вчиненому не розкаявся, не проявив негативного ставлення до скоєного.

Крім того, прокурором подані доповнення до апеляційної скарги, в яких він не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання недопустимими доказами протоколу слідчого експерименту від 30 липня 2016 року, проведеного за участю ОСОБА_2 , та протоколу слідчого експерименту від 31 липня 2016 року, проведеного за участю ОСОБА_1 . Підставами для визнання вказаних доказів недопустимими суд першої інстанції визнав порушення органом досудового розслідування вимог ч.5 ст.240 КПК України, тобто проведення слідчих експериментів у будинку потерпілих без згоди власника та без ухвали слідчого судді. Разом з тим, судом першої інстанції не враховано, що станом на 30 липня 2016 року власник будинку ОСОБА_3 вже був мертвий, а його дружина ОСОБА_4 знаходилася в лікарні без свідомості, а тому прокурор просить визнати зазначені докази допустимими.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до таких висновків.

Розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , суд першої інстанції, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом, в межах висунутого обвинувачення безпосередньо дослідив надані докази та перевірив обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у висунутому йому обвинуваченні не визнав та показав, що участі у вбивстві сім`ї ОСОБА_5 не брав, на прохання ОСОБА_2 вночі 28 липня 2016 року лише підвозив його в с. Мар`янівка. ОСОБА_2 пішов до будинку потерпілих сам, взявши з багажника автомобіля металевий лом (монтировку). Також у ОСОБА_2 були з собою маска для обличчя (балаклава) та перчатки, які він після повернення через 10-15 хвилин поклав біля ручного гальма, лом поклав назад у багажник. В подальшому був затриманий працівниками Іванківської поліції, які застосували до нього фізичний та психологічний тиск з метою примушування до визнання вини у вбивстві ОСОБА_3 . Працівники поліції ставили його на коліна, давали ляпасів, наносили удари в область грудної клітини та погрожували, що відберуть дитину. Також з цією метою його поїли горілкою. У зв`язку з цим вимушений був обмовити себе під час слідчого експерименту.

Суд першої інстанції визнав неправдивими показання обвинуваченого про непричетність до вчинення інкримінованого йому злочину та дійшов висновку про доведеність його винуватості.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у висунутому обвинуваченні ґрунтуються на досліджених в ході судового розгляду доказах - показаннях обвинуваченого ОСОБА_2 , показаннях свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , протоколах оглядів місця події від 28.07.2016, 29.07.2016 і 30.07.2016, протоколах обшуків від 30.07.2016, протоколах огляду від 30.07.2016 та 08.10.2016, висновку експерта № 88 від 28.07.2016, висновку експерта № 10/91-Д від 29.09.2016, висновку експерта № 39/Є від 23.08.2016, висновку експерта № 180 від 16.09.2016, висновку експерта № 182 від 15.09.2016, витягу з кримінального провадження № 12016110180000105 від 21.02.2016.

Показання потерпілих ОСОБА_15 і ОСОБА_14 , свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 і ОСОБА_17 містять відомості, що стосуються характеру їхніх взаємостосунків із загиблими ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , обставин виявлення вчиненого відносно ОСОБА_4 і ОСОБА_3 злочину, відомостей, що характеризують особи обвинувачених тощо.

В судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_2 (справу щодо якого закрито ухвалою Апеляційного суду Київської області від 22.11.2017 у зв`язку з його смертю), відповідаючи на запитання, показав, що до місця проживання потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 його привіз ОСОБА_1 . Приїхали з метою розібратись з ОСОБА_3 з приводу крадіжки майна з дідового будинку, у вчиненні якої він підозрював ОСОБА_3 . Взяли з собою металевий лом (монтировку), оскільки покійний мав неадекватний характер. В машині ОСОБА_1 одягнув балаклаву і перчатки. Двері будинку були зачинені, тому ОСОБА_1 вибив ломом скло біля дверей та рукою відкрив їх зсередини. Потерпілі лежали на дивані. ОСОБА_1 наніс спочатку удар металевим ломом ОСОБА_3 , стягнув його з ліжка, після чого наніс ще декілька ударів ломом. ОСОБА_4 вскочила та намагалась утекти, однак ОСОБА_1 наніс їй декілька ударів ломом, після чого вона сіла та в неї з голови пішла кров. Під час побиття ОСОБА_1 був у балаклаві та перчатках. Металевий лом ОСОБА_1 потім поклав назад у багажник автомобіля.

Під час огляду будинку АДРЕСА_2 від 28.07.2016 виявлено труп ОСОБА_3 з ознаками насильницької смерті.

Згідно з висновком № 88 від 28.07.2016 під час судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки з множинними переломами ребер зліва з пошкодженням лівої легені, які могли утворитись не менш ніж від 4 ударів, та відкриту черепно-мозкову травму, перелом кісток основи черепа та множинних забійних ран на голові, які могли утворитись не меш ніж від 5 ударів тупим предметом з обмеженою контактуючою частиною шириною близько 25 мм, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та перебувають у прямому причинному зв`язку із смертю потерпілого.

Згідно з висновком № 10/91-Д від 29.09.2016 під час судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді фрагментально-уламкових переломів кісток основи та склепіння черепа, крововиливів в м`які тканини голови, крововиливів під тверду мозкову оболонку, множинних забоїв тканини головного мозку, вторинних крововиливів в білу речовину головного мозку, які складають єдиний комплекс відкритої черепно-мозкової травми, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та перебувають у прямому причинному зв`язку із смертю потерпілої, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 у будинку АДРЕСА_1 від 30.07.2016 вилучено особисті речі, серед яких футболка блакитного кольору, маска на обличчя чорного кольору, перчатки чорного кольору.

Згідно з висновком експерта № 180 від 16.09.2016 на футболці блакитного кольору, вилученій за місцем проживання ОСОБА_1 , виявлено кров людини, яка за своєю груповою належністю та наявністю антигена А могла походити від ОСОБА_4 .

Згідно з висновком експерта № 182 від 15.09.2016 на перчатках та масці чорного кольору, вилучених за місцем проживання ОСОБА_1 , виявлено кров людини. Кров на перчатці на ліву руку за своєю груповою належністю та наявністю антигена В могла походити від ОСОБА_3 . Кров на перчатці на праву руку та на масці за своєю груповою належністю та наявністю антигенів А і В могла походити від ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Під час обшуку належного ОСОБА_1 автомобіля Форд Ескорт д.н. НОМЕР_1 виявлено та вилучено металевий лом.

Згідно з витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12016110180000105 від 21.02.2016 ОСОБА_16 , яка мешкає у будинку АДРЕСА_1 , звернулась до Іванківського відділення поліції Вишгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області із заявою про вчинення крадіжки з будинку АДРЕСА_3 .

У своїх показаннях в суді першої інстанції свідок ОСОБА_16 пояснила, що є матір`ю обвинуваченого ОСОБА_2 , підтвердила факт крадіжки з будинку її батька, а також факт дружніх стосунків між її сином ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_10 в суді першої інстанції показав, що працює оператором АЗС у с. Володарка. З 27.07.2016 перебував на роботі протягом двох діб. На другу добу чергування, після опівночі на АЗС заїхав автомобіль Форд, за кермом якого був ОСОБА_1 . Разом з ОСОБА_1 в автомобілі був ОСОБА_2 , який заплатив за заправку автомобіля. Їх обох він знав добре, оскільки раніше спілкувався з ними.

Наведені показання узгоджуються з протоколом огляду службового приміщення автозаправочної станції по АДРЕСА_4 від 30.07.2016, в ході якого було вилучено відеофайл з комп`ютера на оптичному диску, а також з протоколом огляду вилученого диску від 18.10.2016, з якого вбачається, що 28.07.2016 о 01 год. 04. хв. оператор АЗС здійснив відпуск пального ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , які приїхали на АЗС на автомобілі Форд Ескорт.

При цьому показання обвинуваченого ОСОБА_2 про мотив вбивства потерпілих, спосіб проникнення до будинку потерпілих, використані знаряддя та засоби вчинення злочину, обстановку у будинку під час вбивства, чисельність завданих потерпілим ударів та їх локалізацію, розташування тіл потерпілих після закінчення злочину, знаходження знарядь та засобів злочину після його вчинення повністю узгоджуються з даними, що містяться:

у витязі з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12016110180000105 від 21.02.2016 та показаннях свідка ОСОБА_10 про вчинення крадіжки з будинку, який належав діду обвинуваченого ОСОБА_2 ;

у протоколі огляду помешкання загиблих в частині способу проникнення до будинку шляхом розбиття вікна, розташованого поблизу вхідних дверей, обстановки в середині будинку, розташування трупа ОСОБА_3 ,

у показаннях свідка ОСОБА_6 щодо обстановки у будинку та розташування тіл потерпілих на момент їх виявлення,

у висновках судово-медичних експертиз трупів потерпілих в частині спричинених потерпілим тілесних ушкоджень,

у протоколах обшуків за місцем проживання ОСОБА_1 та належного йому автомобіля, в ході яких було вилучено знаряддя та засоби вчинення злочину.

Отже, досліджені судом першої інстанції докази доводять, що умисел на вбивство ОСОБА_3 і ОСОБА_4 виник у ОСОБА_2 у зв`язку із крадіжкою з будинку АДРЕСА_3 ,який належав його діду. Для реалізації свого злочинного умислу він залучив ОСОБА_1 , з яким перебував у дружніх стосунках. Співучасники прибули до місця проживання потерпілих на належному ОСОБА_1 автомобілі Форд Ескорт д.н. НОМЕР_1 . Керував автомобілем ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 , виконуючи свою злочинну роль, заправив вказаний автомобіль на автозаправочної станції по АДРЕСА_4 . Прибувши до місця проживання ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - будинку АДРЕСА_2 - ОСОБА_2 і ОСОБА_1 проникли до будинку потерпілих, де використовуючи заздалегідь взятий з собою металевий лом завдали потерпілим численних ударів, спричинивши їм тяжкі тілесні ушкодження, від якихОСОБА_3 помер на місці події, а ОСОБА_4 - в подальшому у лікарні. Травмуючі властивості використаного ОСОБА_2 і ОСОБА_1 знаряддя спричинення тілесних ушкоджень, сила та кількість завданих потерпілим ударів, їх спрямованість у життєво важливі органи свідчать про наявність в діях обвинувачених прямого умислу на досягнення спільної злочинної мети, спрямованої на заподіяння смерті потерпілих. Узгодженість їхніх дій, використання під час вчинення злочину перчаток та маски для обличчя, свідчать про наявність між ними попередньої змови на вчинення вбивства потерпілих.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він не брав участі у вбивстві потерпілих, а лише на прохання ОСОБА_2 привіз його на власному автомобілі до місця проживання потерпілих спростовуються дослідженими у справі доказами:

показаннями обвинуваченого ОСОБА_2 про безпосередню участь ОСОБА_1 у вчиненні злочину;

результатами обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , під час якого було виявлено та вилучено футболку блакитного кольору, маску на обличчя чорного кольору і перчатки чорного кольору, на яких в ході проведення експертиз встановлено наявність слідів крові, яка могла походити від ОСОБА_3 таОСОБА_4 ;

результатами обшуку належного ОСОБА_1 автомобіля Форд Ескорт д.н. НОМЕР_1 , в ході якого було виявлено та вилучено металевий лом, який відповідно до показань ОСОБА_1 використовувався як знаряддя нанесення потерпілим тілесних ушкоджень.

Покладені судом в основу обвинувального вироку докази у своїй сукупності є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою, відповідають вимогам належності та допустимості, не містять розбіжностей або суперечностей, які б могли вплинути на правильність висновку суду щодо винуватості ОСОБА_1 у висунутому обвинуваченні.

При цьому суд першої інстанції дав оцінку всім доказам у справі та зазначив, чому взяв до уваги одні докази і відкинув інші.

Зокрема, суд першої інстанції обґрунтовано визнав недопустимим доказом протоколи слідчих експериментів за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з тих підстав, що в порушення вимог ч.5 ст.240 КПК України вказані слідчі дії були проведені без попереднього отримання дозволу слідчого судді.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини кримінального правопорушення, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 1, 12 ч.2 ст.115 КК України, а саме - в умисному протиправному заподіянні смерті двом особам, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , вчиненому за попередньою змовою з ОСОБА_2 .

Досліджені судом першої інстанції докази спростовують доводи апеляційної скарги захисника про непричетність ОСОБА_1 до вчинення умисного вбивства ОСОБА_4 і ОСОБА_3 .

Що стосується тверджень сторони захисту про застосування працівниками поліції до ОСОБА_1 фізичного і психічного примусу з метою примушування до визнання вини під час слідчого експерименту, то суди першої та апеляційної інстанції не вправі здійснювати перевірки з питань перевищення влади або службових повноважень працівниками правоохоронних органів під час проведення досудового розслідування.

На стадії досудового розслідування така перевірка може бути ініційована слідчим суддею відповідно до положень ч.ч. 6, 7 ст.206 КПК України, а на стадії судового чи апеляційного розгляду кримінального провадження перевірка таких заяв може бути здійснена лише шляхом звернення обвинуваченого або його захисника відповідно до визначеної ст.216 КПК України підслідності до Державного бюро розслідувань із заявою про вчинення злочину, передбаченого ст. 365 КК України.

Як встановлено в ході апеляційного розгляду, ні обвинувачений, ні його захисник до Державного бюро розслідувань з відповідною заявою не звертались.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що протокол слідчого експерименту за участі ОСОБА_1 визнано недопустимим доказом з підстав порушення вимог кримінального процесуального закону під час його проведення, а вирок суду ґрунтується на доказах, які не пов`язані з результатами слідчого експерименту.

Що стосується вимог апеляційної скарги захисника про скасування вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, то всилу ч.1 ст.415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо:

1) встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;

3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо:

судове рішення ухвалено незаконним складом суду;

судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 323 чи статтею 381 цього Кодексу, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов`язковою;

судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов`язковою;

судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання;

порушено правила підсудності;

у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.

У апеляційній скарзі захисник Ігнатенко Л.В. не зазначає про допущення судом першої інстанції будь-якого порушення з числа вказаних в ч.1 ст.415 та п. 2, 3, 4, 5, 6, 7 ч.2 ст.412 КПК України.

За результатами апеляційного розгляду апеляційним судом не встановлено істотних порушень кримінального процесуального закону, які б тягнули за собою скасування судового рішення та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що передбачені законом підстави для скасування вироку суду та призначення нового розгляду у суді першої інстанції відсутні.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги захисника Ігнатенко Л.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги прокурора щодо необхідності призначення обвинуваченому ОСОБА_1 більш суворого покарання, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, яке є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів. Суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується позитивно є учасником бойових дій, а також відсутність обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Отже судом першої інстанції при винесенні вироку дотримано вимог ст.ст. 50, 65 КК України, призначено покарання, що відповідає особі обвинуваченого та ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченим, так і іншими особами.

Крім того, попередню ухвалу Київського апеляційного суду у цьому кримінальному провадженні від 22.11.2017 було скасовано ухвалою Верховного Суду від 01.10.2019 за касаційною скаргою захисника, а тому призначення ОСОБА_1 при новому апеляційному розгляді більш суворого покарання суперечитиме приписам ч3 ст.439 КПК України щодо недопустимості погіршення становища обвинуваченого після скасування судового рішення судом касаційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що слідчі експерименти за участю ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в житлі потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4 могли бути проведені без дозволу власників, оскільки власники житла - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - на момент його проведення були убиті, не узгоджуються положеннями ч.5 ст.240 КПК України, яка визначає обов`язковою умовою проведення такої слідчої дії наявність у слідчого або прокурора добровільної згоди особи, яка цим житлом володіє, або ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення цієї слідчої дії.

З урахуванням того, що судом першої інстанції не встановлено факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння на момент вчинення злочину та не визнано це обставиною, яка обтяжує покарання, колегія суддів визнає посилання суду в описі фактичних обставин на перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння опискою, яка може бути виправлена в порядку, передбаченому ст.379 КПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстави для скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги прокурора Іванківського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області Яковенка І.П. та захисника Ігнатенко Л.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Іванківського районного суду Київської області від 24 квітня 2017 року щодо ОСОБА_1 без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженими - у той самий строк з дня вручення їм копії судового рішення.

СУДДІ:

_________________ _________________ _________________

Кияшко О.А. Васильєва М.А. Кепкал Л.І.