Справа № 170/266/18 Головуючий у 1 інстанції: Жевнєрова Н. В.

Провадження № 22-ц/802/756/21 Категорія: 68 Доповідач: Матвійчук Л. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2021 року                                                 місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Матвійчук Л. В.,

суддів - Федонюк С. Ю., Осіпука В. В.,

з участю секретаря судового засідання – Губарик К. А.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_1 на рішення Шацького районного суду Волинської області від 26 березня 2021 року,

                                        В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що з відповідачем ОСОБА_4 з 05 вересня 1987 року перебувала у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Шацького районного суду Волинської області від 14 вересня 2015 року між ними був розірваний. В шлюбі у них народились діти: дочка ОСОБА_5 та син ОСОБА_6 , які на даний час є повнолітніми.

Позивач зазначала, що на підставі договору купівлі-продажу від 24 січня 2002 року вони разом з ОСОБА_4 за спільні кошти із сімейного бюджету придбали житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно із договором вказаний будинок дерев`яний, загальною площею 92,0 кв. м, житловою 60,1 кв. м, біля будинку хлів, вбиральня, колодязь, огорожа. Договір купівлі-продажу був оформлений на одного з подружжя, а саме відповідача ОСОБА_4 , і відповідно будинок був оформлений також на нього, тому саме він звернувся в Шацьку селищну раду із заявою про надання дозволу на будівництво житлового будинку та господарських будівель в смт Шацьк. Рішенням Виконавчого комітету Шацької селищної ради Шацького району Волинської області № 60 від 23 червня 2005 року ОСОБА_4 було надано дозвіл на будівництво житлового будинку та господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,10 га, на місці старого будинку. Так як земельна ділянка під будинком та біля будинку не була приватизованою, а лише була передана в оренду попереднім власникам, відповідач ОСОБА_4 звернувся до Шацької селищної ради Шацького району Волинської області із заявою про безоплатну передачу у власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за вказаною адресою. На підставі договору купівлі-продажу будинку від 24 січня 2002 року та технічного звіту по інвентаризації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , рішенням Шацької селищної ради Шацького району Волинської області № 24/14.9 від 14 травня 2009 року ОСОБА_4 було передано безоплатно у власність вищевказану земельну ділянку загальною площею 0,2365 га, в тому числі: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,15 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,0865 га. На підставі вказаного рішення Шацької селищної ради Шацького району Волинської області № 24/14.9 від 14 травня 2009 року ОСОБА_4 оформив на своє ім`я право власності на вказану у рішенні земельну ділянку та отримав державний акт на право власності на земельну ділянку за згаданою адресою, площею 0,15 га, кадастровий номер № 0725755100:03:001:0479, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель.

Позивач вказувала, що саме під час шлюбу за кошти із сімейного бюджету було розпочато будівництво житлового будинку на місці старого будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який був придбаний у шлюбі з ОСОБА_4 . На даний час будинок збудований, однак не зданий в експлуатацію, тому він є об`єктом незавершеного будівництва і об`єктом спільної сумісної власності подружжя та підлягає поділу між ними в рівних частках. Оскільки поділу підлягає об`єкт незавершеного будівництва, то вона має право на визнання за нею права забудовника на виділену їй 1/2 частину об`єкта незавершеного будівництва, а також на підставі положень ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України до неї як до особи, яка набула право власності на житловий будинок, переходить право власності на земельну ділянку, на якій він розміщений, а саме 1/2 частина земельної ділянки за зазначеною адресою, у зв`язку з чим просила суд визнати за нею таке право.

Крім того, ОСОБА_4 у жовтні 2018 року проведено поділ спірної земельної ділянки за зазначеною адресою із присвоєнням виділеній земельній ділянці, на якій розміщений спірний об`єкт незавершеного будівництва, адресного номера 55Є та іншого кадастрового номеру.

Після проведення у справі призначених судом експертиз, експертом визначено ступінь готовності до експлуатації об`єкта незавершеного будівництва, що становить 95%, а також встановлено технічну можливість його поділу відповідно до розміру часток співвласників по 1/2 та визначення варіанту такого поділу.

Ураховуючи наведене, позивач ОСОБА_3 уточнивши позовні вимоги, просила суд: провести поділ об`єкта права спільної сумісної власності подружжя, а саме об`єкта незавершеного будівництва зі ступенем готовності до експлуатації 95% за адресою: АДРЕСА_1 , та виділити їй в натурі частини вказаного об`єкта, що відповідає розміру її частки 1/2 у праві спільної сумісної власності, що позначена синім кольором відповідно до варіанту поділу, зазначеного у висновку експерта № 8122-8123 від 31 жовтня 2019 року, та визнати за нею право власності на вказану частину майна; визнати за нею право забудовника на виділену їй в натурі частину зазначеного об`єкта незавершеного будівництва; визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером № 0725755100:03:001:1736, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 , а також стягнути з відповідача на її користь понесені по справі судові витрати.

Ухвалою Шацького районного суду Волинської області від 26 березня 2021 року провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину грошових коштів, розміщених на рахунку ОСОБА_4 в АТ «Ощадбанк», та про виділення їй в натурі 1/2 частини земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , закрито, у зв`язку з відмовою позивача від позову в частині вказаних вимог.

Рішенням Шацького районного суду Волинської області від 26 березня 2021 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Проведено поділ об`єкта права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а саме, об`єкта незавершеного будівництва зі ступенем готовності до експлуатації 95%, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та виділено ОСОБА_3 в натурі частину вказаного об`єкта незавершеного будівництва, що відповідає розміру її частки 1/2 у праві спільної сумісної власності, а саме: тамбур (1) площею 5,35 кв. м, котельню (2) площею 3,97 кв. м, коридор (3) площею 13,09 кв. м, спальню (7) площею 9,50 кв. м, кухню (10) площею 27,68 кв. м, коридор (11) площею 10,26 кв. м, спальню (14) площею 25,13 кв. м, тобто частину об`єкта незавершеного будівництва загальною площею 94,98 кв. м, а також 1/2 частину господарської будівлі за вказаною адресою, і визнано право ОСОБА_3 на виділену частину майна.

Виділено ОСОБА_4 в натурі частину вказаного об`єкта незавершеного будівництва, що відповідає розміру його частки 1/2 у праві спільної сумісної власності, а саме: спальню (4) площею 8,82 кв. м, спальню (5) площею 15,22 кв. м, коридор (6) площею 6,93 кв. м, спальню (8) площею 11,17 кв. м, спальню (9) площею 9,07 кв. м, санвузол (12) площею 13 кв. м, спальню (13) площею 30,78 кв. м, тобто частину об`єкта незавершеного будівництва загальною площею 94,99 кв. м, а також 1/2 частину господарської будівлі та 1/2 частину огорожі за вказаною адресою, і визнано право ОСОБА_4 на виділену частину майна.

Для забезпечення поділу в натурі об`єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , під дві ізольовані квартири, ОСОБА_3 необхідно провести такі перепланування:

демонтувати віконний блок у приміщенні (7) і на його місці встановити вхідний дверний блок;

влаштувати перегородку між приміщенням (3) і приміщенням (4) на першому поверсі, при цьому демонтувати існуючу перегородку з дверним блоком між цими ж приміщеннями;

встановити дверний блок між приміщенням (4) і приміщенням (5) на першому поверсі;

демонтувати існуючі дверні блоки між приміщенням (6) і (3), приміщенням (6) і (7) та приміщенням (6) і (10);

встановити дверний блок між приміщенням (2) і приміщенням (7) на першому поверсі;

встановити дверний блок між приміщенням (7) і приміщенням (10) на першому поверсі;

влаштувати перегородку між приміщенням (11) і приміщенням (12) на другому поверсі, при цьому демонтувати існуючу перегородку з дверним блоком між цими ж приміщеннями.

Витрати з указаних демонтажу-монтажу перегородок та демонтажу-монтажу дверних блоків об`єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , покладено на ОСОБА_3 .

Для забезпечення поділу в натурі об`єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , під дві ізольовані квартири, ОСОБА_4 необхідно провести такі перепланування:

влаштувати сходову клітку в приміщенні (4) з першого поверху до приміщення (12) другого поверху.

Витрати з указаного влаштування сходової клітки об`єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , покладено на ОСОБА_4

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 необхідно влаштувати у виділених їм в натурі частинах об`єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , автономні інженерні мережі.

Для здійснення переобладнань виділених в натурі приміщень об`єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , під дві ізольовані квартири, з влаштуванням автономних інженерних мереж, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 необхідно розробити проектну документацію та погодити її в установленому законом порядку.

Припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на об`єкт незавершеного будівництва, готовність до експлуатації 95%, за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_3 право забудовника на виділену їй в натурі частину приміщень об`єкта незавершеного будівництва зі ступенем готовності до експлуатації 95%, за адресою: АДРЕСА_1 : тамбур (1) площею 5,35 кв. м, котельню (2) площею 3,97 кв. м, коридор (3) площею 13,09 кв. м, спальню (7) площею 9,50 кв. м, кухню (10) площею 27,68 кв. м, коридор (11) площею 10,26 кв. м, спальню (14) площею 25,13 кв. м, тобто частину об`єкта незавершеного будівництва загальною площею 94,98 кв. м, а також 1/2 частину господарської будівлі за вказаною адресою.

Залишено за ОСОБА_4 право забудовника на виділену йому в натурі частину приміщень об`єкта незавершеного будівництва, зі ступенем готовності до експлуатації 95%, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 : спальню (4) площею 8,82 кв. м, спальню (5) площею 15,22 кв. м, коридор (6) площею 6,93 кв. м, спальню (8) площею 11,17 кв. м, спальню (9) площею 9,07 кв. м, санвузол (12) площею 13 кв. м, спальню (13) площею 30,78 кв. м, тобто частину об`єкта незавершеного будівництва загальною площею 94,99 кв. м, а також 1/2 частину господарської будівлі та 1/2 частину огорожі за вказаною адресою.

У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером № 0725755100:03:001:1736, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Додатковим рішенням Шацького районного суду Волинської області від 08 квітня 2021 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 470 грн.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_1 , покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване рішення суду в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на 1/2 частку спірної земельної ділянки скасувати та ухвалити нове рішення, яким цю вимогу задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання за позивачем права власності на 1/2 частину зазначеної земельної ділянки, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки судом не було враховано тієї обставини, що ця земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , була приватизована відповідачем ОСОБА_4 як одним із подружжя саме для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що розташовані на ній, які в свою чергу були придбані за спільні кошти згідно договору купівлі-продажу від 24 січня 2002 року. Суд також не врахував положення ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України, які регулюють перехід до особи, яка набула право власності на житловий будинок, права власності на земельну ділянку, на якій він розміщений, а тому до неї як до особи, яка набула право власності на 1/2 частину житлового будинку, також перейшло право власності на земельну ділянку, на якій він розміщений, а саме 1/2 частина земельної ділянки за зазначеною адресою. Тому вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні вказаної позовної  вимоги ОСОБА_3 .

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_2 , вважаючи оскаржуване рішення правильним по суті та справедливим, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_1 підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині – скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позову, виходячи з таких мотивів.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/2 частку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що право власності на спірну земельну ділянку, на якій здійснювалось будівництво нового будинку, відповідач ОСОБА_4 набув лише у 2009 році в порядку приватизації, а тому відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 57 СК України зазначена земельна ділянка є особистою приватною власністю відповідача. До вказаних правовідносин застосування положень ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України є безпідставним і передчасним, оскільки позивач просить визнати її право на виділену в натурі частину об`єкта незавершеного будівництва і право власності на житловий будинок у позивача ще не виникло.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони по справі з 05 вересня 1987 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Шацького районного суду Волинської області від 14 вересня 2015 року між ними був розірваний (а.с.17-18, том 1).

На підставі посвідченого нотаріусом договору купівлі-продажу від 24 січня 2002 року ОСОБА_4 за спільні кошти подружжя придбав житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований у АДРЕСА_1 . Згідно із договором вказаний будинок дерев`яний, загальною площею 92,0 кв. м, житловою 60,1 кв. м, біля будинку хлів, вбиральня, колодязь, огорожа.

Рішенням виконавчого комітету Шацької селищної ради Шацького району Волинської області № 60 від 23 червня 2005 року ОСОБА_4 за його заявою було надано дозвіл на будівництво житлового будинку та господарських будівель в АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,10 га, на місці старого будинку; зобов`язано його виготовити і погодити в установленому порядку проект забудови земельної ділянки, проект будівництва житлового будинку та господарських споруд.

За заявою ОСОБА_4 , на підставі договору купівлі-продажу будинку від 24 січня 2002 року та технічного звіту по інвентаризації земельної ділянки, в АДРЕСА_1 , рішенням Шацької селищної ради Шацького району Волинської області № 24/14.9 від 14 травня 2009 року ОСОБА_4 було передано безоплатно у власність (в порядку приватизації) вищевказану земельну ділянку загальною площею 0,2365 га, в тому числі: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,15 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,0865 га (а.с.21, том 1).

На підставі вказаного рішення Шацької селищної ради № 24/14.9 від 14 травня 2009 року ОСОБА_4 16 жовтня 2009 року управлінням Держкомзему у Шацькому районі Волинської області видано державний акт серії ЯИ № 000553 на право власності на земельну ділянку в АДРЕСА_1 , площею 0,15 га, з кадастровим номером №0725755100:03:001:0479, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, який зареєстровано 16 жовтня 2009 року реєстратором Шацького районного відділу ВРФ ДП «Центр ДЗК».

Згідно із будівельним паспортом №100/8/2-16, виданим відділом містобудування, архітектури Шацької РДА 12 жовтня 2016 року на реконструкцію індивідуального житлового будинку та будівництво господарських будівель і споруд щодо об`єкта будівництва в АДРЕСА_1 , замовником є ОСОБА_4 .

Рішенням виконавчого комітету Шацької селищної ради Шацького району Волинської області від 17 листопада 2018 року № 99.7 «Про присвоєння адресного номера земельній ділянці» земельній ділянці площею 0,1275 га, з кадастровим номером № 0725755100:03:001:1736, яка утворилася внаслідок поділу земельної ділянки площею 0,15 га, з кадастровим номером №0725755100:03:001:0479, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та належить ОСОБА_4 на праві приватної власності, присвоєно адресний номер: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з поділом у жовтні 2018 року спірної земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та присвоєнням земельній ділянці, на якій розташований спірний об`єкт незавершеного будівництва, адресного номера 55Є, відповідач ОСОБА_4 з 03 жовтня 2018 року є власником земельної ділянки площею 0,1275 га, з кадастровим номером №0725755100:03:001:1736, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Суд, встановивши фактичні обставини у справі, дійшов висновку про те, що спірний об`єкт незавершеного будівництва, готовність до експлуатації 95%, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , набутий у власність сторонами по справі за час перебування у зареєстрованому шлюбі за спільні кошти, тому вказане нерухоме майно є спільним сумісним майном подружжя та з врахуванням висновку експерта здійснив поділ в натурі вказаного об`єкта незавершеного будівництва відповідно по 1/2 частині нерухомого майна кожному з подружжя, припинив право спільної сумісної власності сторін на цей об`єкт, визнав за позивачем право забудовника на виділену їй в натурі частину приміщень.

Рішення в цій частині задоволених позовних вимог не оскаржується сторонами по справі, а тому не переглядається судом апеляційної інстанції.

Що стосується позовної вимоги про визнання права власності на 1/2 частину спірної земельної ділянки, у задоволенні якої судом відмовлено, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно із ч. 1 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Нормами СК України презюмується право спільної сумісної власності, а оскільки до позивача ОСОБА_3 перейшло право власності на 1/2 частину об`єкта незавершеного будівництва, тому відповідно до ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України до неї переходить і право власності на ту частину земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт.

У пункті 18-2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснено, що відповідно до положень статей 81, 116 ЗК України окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України.

Отже, у разі поділу житлового будинку, будівлі, споруди між колишнім подружжям, співвласник житлового будинку, будівлі, споруди має право отримати у власність відповідну частину земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт нерухомого майна.

Таку ж правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду України від 09 грудня 2015 року у справі № 6-814цс15 та у постанові у Верховного Суду від 25 лютого 2019 року у справі № 199/2099/17 (провадження 61-35533св18).

Таким чином, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання за позивачем права власності на частину земельної ділянки у розмірі частки права власності у спільному майні подружжя, суперечить вищенаведеним нормам матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду в оскаржуваній частині.

Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення в частині вирішення позовної вимоги про визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а його висновки не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим оскаржуване рішення суду першої інстанції в цій частині з підстав, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, необхідно скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати за позивачем право власності на 1/2 частину спірної земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на те, що апеляційним судом у даній справі ухвалюється нове рішення про задоволення позовної вимоги позивача ОСОБА_3 , тому з відповідача ОСОБА_4 в дохід держави підлягає до стягнення 859 грн судового збору, оскільки оскаржуваним рішенням сплачений позивачем за подання позовної заяви судовий збір на її користь стягнуто з відповідача у повному розмірі.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд                                                

                                                   У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Шацького районного суду Волинської області від 26 березня 2021 року у цій справі в частині вирішення позовної вимоги про визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки скасувати і ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1275 га,  кадастровий номер 0725755100:03:001:1736, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 859 (вісімсот п`ятдесят дев`ять) гривень судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді: