Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #95682384



У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


26 липня 2021 року м. Миколаїв


Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:


Чебанової-Губарєвої Н.В. Куценко О.В. Кушнірової Т.Б.


за участю секретаря Сімірзіної П.М.,


розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 липня 2021 року про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність посадових осіб Миколаївської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.


Учасники судового провадження:


заявник – ОСОБА_1 ,


Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.


Ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Миколаївської обласної прокуратури.


Короткий зміст вимог апеляційної скарги.


В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_1 просить ухвалу слідчого судді скасувати, направити його скаргу на новий судовий розгляд.


Узагальнені доводи особи, що подала апеляційну скаргу.


Заявник зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, і такою, що підлягає скасуванню.

Вказує на те, що слідчий суддя, порушуючи вимоги кримінального процесуального закону, розглянув його скаргу за відсутності призначеного йому захисника Мутьєва Д.В.

Вважає, що викладені в його заяві обставини підтверджують вчинення певними особами кримінальних правопорушень, а Миколаївська обласна прокуратура безпідставно не внесла відомості про це до ЄРДР.


Обставини, встановлені слідчим суддею.


ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Миколаївської обласної прокуратури, в якій просив зобов`язати останніх внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, викладені у його заяві.

Скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 звернувся до Миколаївської обласної прокуратури із заявою про внесення до ЄРДР відомостей за фактом сприяння та приховування службових зловживань та службової недбалості посадовими особами в інтересах співробітників Миколаївської місцевої прокуратури № 1.


Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя зазначив, що заява ОСОБА_1 за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, оскільки не містить даних, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення. Заява містить відомості спрямовані на створення позиції захисту під час розгляду обвинувального акту стосовно заявника в Заводському районному суді м. Миколаєва


Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали, надані судом, та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.


Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.


Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.

За вимогами ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.

Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.


Як вбачається з матеріалів провадження, 25.03.2021 р. ОСОБА_1 звернувся із заявою, в якій просив внести до ЄРДР відомості про протиправні дії посадових осіб – працівників Миколаївської обласної прокуратури.

Миколаївською обласною прокуратурою у внесенні відомостей до ЄРДР відмовлено, про що ОСОБА_1 проінформовано у встановленому порядку.


Відмовляючи в задоволенні скарги, слідчий суддя вказав, що подана ОСОБА_1 заява за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення злочину, оскільки не містить жодних даних, що підтверджують реальність конкретної події злочину. Водночас, вона містить відомості спрямовані на створення позиції захисту під час розгляду обвинувального акту щодо заявника в Заводському районному суді м. Миколаєва, а тому відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР.


З таким рішенням слідчого судді погоджується і суд апеляційної інстанції.


Так, згідно ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.


Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР. При цьому реальність конкретної події злочину має визначатись наявністю об`єктивних даних, що свідчать про ознаки об`єктивної сторони злочину, тобто даних про наявність суспільно небезпечного діяння для злочинів з формальним складом та, додатково, даних про наслідки для злочинів з матеріальним складом.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ в узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 р. відмітив, що КПК передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.

Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Отже, з урахуванням викладеного, заява ОСОБА_1  про вчинення кримінальних правопорушень за своїм змістом та суттю, на думку апеляційного суду, не є повідомленням про злочини, і не містить конкретних та достатніх даних про вчинення службовими особами прокуратури певних кримінальних правопорушень, оскільки її зміст зводиться до позиції захисту під час розгляду обвинувального акту відносно нього в Заводському районному суді м. Миколаєва та ґрунтуються на припущеннях.


За такого, відсутні підстави для внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань обставин викладених в заяві заявника ОСОБА_1 .


Посилання апелянта на те що, викладені в його заяві відомості про вчинення кримінального правопорушення підлягали обов`язковому внесенню до ЄРДР та слідчий повинен був розпочати досудове розслідування, є неспроможними з огляду на наступне. Так, аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить про обов`язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.

При цьому зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов`язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.

Обов`язок зареєструвати заяву не є обов`язком зареєструвати відомості з цієї заяви в Єдиному реєстрі досудових розслідувань та законодавцем чітко розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК України.

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя повно, всебічно і об`єктивно дослідив необхідні матеріали провадження та дійшов обґрунтованих висновків про відмову у задоволенні скарги заявника ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Миколаївської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.


З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 , з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, а тому апеляційна скарга є необґрунтованою, такою, що не підлягає задоволенню, у зв`язку з чим, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді.


Що стосується доводів апелянта про істотні порушення вимог КПК України слідчим суддею, внаслідок постановлення рішення за відсутності захисника Мутьєва Д.В., то і такі доводи є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 КПК України участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У даному випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

В даному випадку слідчим суддею не розглядалося провадження щодо підозри чи обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні особливо тяжкого злочину. Предметом розгляду слідчого судді була скарга ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Миколаївської обласної прокуратури, а відтак участь захисника у такому провадженні не є обов`язковою.

За таких обставин, порушення права на захист ОСОБА_1 слідчим суддею допущено не було.


Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, –


п о с т а н о в и в :


ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 липня 2021 року про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність посадових осіб Миколаївської обласної прокуратури залишити без змін, апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 – без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.


Судді

Чебанова-Губарєва Н.В. Куценко О.В. Кушнірова Т.Б.







Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація