Справа № 200/15726/14-ц

Провадження № 2/0203/113/2021

УХВАЛА

19 липня 2021 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м. Дніпрі у складі:

головуючого судді – Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання – Мурадли Ф.М.,

за участі:

представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника третьої особи – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання сторін про затвердження мирової угоди в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , законні представники малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 : ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , Адміністрація Центрального району Дніпровської міської ради про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Єдаменка С.В. перебувала цивільна справа № 200/15726/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , в якому позивач просив суд:

- визнати дійсним договір безпроцентної цільової позики від 12.05.2010 року, який укладено між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;

- стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором безпроцентної цільової позики від 12.05.2010 року, який було укладено для купівлі ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 , у житловому будинку літ. А-16, А’-1 (секція 7), яка складається з: 1 – прихожа, 2 – туалет, 3 – ванна, 4 – кухня-їдальня, 5,6 – шафа вбуд., 7 – житлова, 8 – коридор, 9 – житлова, І ІІ – лоджії, загальна площа 79,9 кв.м, житлова площа 24,9 кв.м, у розмірі 215000,00 грн.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська (суддя – Єдаменко С.В.) від 01.09.2020 року було задоволено заяву адвокатів Куценко Марини Олександрівни, ОСОБА_2 , діючих в якості представників третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_5 , про відвід судді у цивільній справі № 200/15726/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості, та передано цивільну справу № 200/15726/14-ц до канцелярії Кіровського районного суду м. Дніпропетровська для виконання вимог ст. 33 ЦПК України та визначення складу суду для розгляду цивільної справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2020 року, цивільну справу № 200/15726/14-ц, провадження № 2/0203/957/2020, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М.

Ухвалою суду від 02.09.2020 року було прийнято до провадження цивільну справу № 200/15726/14-ц та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.01.2021 року було залучено до участі в цивільній справі № 200/15726/14-ц в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: законних представників малолітніх дітей відповідача та третьої особи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 : ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також Орган опіки та піклування Центральної районної у м. Дніпрі ради.

Ухвалою суду від 12.01.2021 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 12.02.2021 року було замінено первісну третю особу – Орган опіки та піклування Центральної районної у м. Дніпрі ради на правонаступника – Адміністрацію Центрального району Дніпровської міської ради; залучено до участі в цивільній справі № 200/15726/14-ц в якості правонаступника третьої особи – Органу опіки та піклування Центральної у м. Дніпрі ради – Адміністрацію Центрального району Дніпровської міської ради.

25.05.2021 року сторони звернулись до суду зі спільним клопотанням про затвердження мирової угоди, укладеної представниками сторін, в якій позивач та відповідач домовились врегулювати спір шляхом підписання мирової угоди за такими умовами:

- відповідач визнає свої зобов`язання перед ОСОБА_3 зі сплати заборгованості в сумі 200000,00 грн, які виникли між позивачем та відповідачем після укладення між ними 12.05.2010 року договору безпроцентної цільової позики на загальну суму 215000,00 грн; за умовами договору (п.3.1) вказані грошові кошти позивач ОСОБА_3 надав відповідачу ОСОБА_4 для цільового використання – придбання квартири АДРЕСА_2 (кол. м. Дніпропетровськ); позивач у справі не ставить під сумнів цільове використання наданих ним згідно зі вказаним договором грошових коштів відповідачу у справі ОСОБА_4 ; у свою чергу, відповідач у справі ОСОБА_4 також підтверджує цільове використання отриманих ним за даним договором грошових коштів;

- до моменту укладення мирової угоди відповідач ОСОБА_4 сплатив позивачу ОСОБА_3 15000,00 грн в рахунок сплати заборгованості; до повної сплати всього боргу відповідач ОСОБА_4 повинен сплатити позивачу ОСОБА_3 200000,00 грн;

- відповідач ОСОБА_4 зобов`язаний погасити шляхом сплати позивачу ОСОБА_3 суму боргу за мировою угодою до 30.10.2021 року;

- відповідач ОСОБА_4 має право достроково погасити позивачу ОСОБА_3 суму боргу;

- у випадку належного виконання умов договору відповідачем ОСОБА_4 позивач ОСОБА_3 зобов`язується не заявляти жодних додаткових вимог відповідно до п. 5.2 договору безпроцентної цільової позики від 12.05.2010 року;

- у випадку, якщо відповідач ОСОБА_4 порушить умови мирової угоди він зобов`язується сплатити позивачу ОСОБА_3 штраф у розмірі 25 % (відсотків) від суми існуючої заборгованості;

- мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження судом та діє до повного виконання зобов`язання, передбаченого мировою угодою.

У чергове судове засідання, призначене на 16:00 годину 19.07.2021 року, з`явились представник позивача та представник третьої особи Гончаренко Вікторії Олександрівни.

Представник відповідача у судове засідання 19.07.2021 року не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце проведення судового засідання, причини неявки суду не повідомив. При цьому у судовому засіданні 25.05.2021 року представник відповідача зазначив, що сторони вирішили знов звернутися до суду з клопотанням про затвердження мирової угоди з умовами дещо зміненими ніж ті умови, які були заявлені до затвердження мирової угоди попередньо, з урахуванням судового рішення апеляційного суду, яким було скасовано затверджену раніше мирову угоду.

Від третьої особи Адміністрації Центрального району Дніпровської міської ради до початку судового засідання надійшло письмове клопотання від 08.07.2021 року про розгляд справи за відсутності представника органу опіки та піклування, в якому третя особа також просила суд прийняти рішення за вказаною цивільною справою із дотриманням прав дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Суд, заслухавши думки учасників справи, які з`явились у судове засідання, на підставі ст.ст. 211, 223 ЦПК України, продовжив судове засідання за відсутності представника відповідача та третьої особи Адміністрації Центрального району Дніпровської міської ради.

У судовому засіданні 19.07.2021 року представник позивача зазначив, що він підтримує подане ним та представником відповідача спільне клопотання сторін про затвердження мирової угоди на тих умовах, які зазначені в мировій угоді.

Представник третьої особи Гончаренко Вікторії Олександрівни не заперечував проти задоволення спільного клопотання сторін та затвердження мирової угоди в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором, проте заперечував проти зазначення в умовах мирової угоди договору про цільовий характер коштів, отриманих за договором.

Під час судового засідання судом перевірено, що умови мирової угоди підписані представниками сторін, мирова угода приєднана до матеріалів цивільної справи. Також судом були перевірені повноваження представників сторін щодо укладення мирової угоди та встановлено, що представник позивача Грицай В.О. діє на підставі ордера про надання правової допомоги від 06.03.2021 року, виданого на підставі договору про надання правової допомоги від 06.03.2021 року без обмеження повноважень (а.с.188 Том ІІ), представник відповідача Кульбач С.О., з урахуванням того, що справа була передана з Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за підсудністю, діє на підставі ордера про надання правової допомоги серії ДП № 488/000009 від 22.10.2014 року, виданого на підставі договору про надання правової допомоги від 01.10.2014 року, за умовами якого представник відповідача Кульбач С.О. наділений повноваженнями укладати мирову угоду (а.с.20-26 Том І).

Суд, заслухавши думки учасників справи, ознайомившись з умовами мирової угоди, проаналізувавши норми ЦПК України, дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 49 ЦПК України, сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Частинами 1, 2 ст. 207 ЦПК України визначено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частин 1-4 ст. 207 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Аналіз вказаних вище норм вказує на те, що за умовами мирової угоди домовленості між сторонами не можуть виходити за предмет позову, мають стосуватися лише прав та обов`язків сторін в цивільній справі, всі умови мирової угоди мають підтримуватися сторонами та не можуть суперечити нормам закону.

Під час перевірки судом того, чи порушують умови мирової угоди права та інтереси третіх осіб, суд дійшов висновку про безпідставність посилань представника третьої особи ОСОБА_5 на порушення прав третіх осіб мають місце, з огляду на таке.

Так, як на підставу порушення прав третьої особи, її представник у судовому засіданні зазначив, що в умовах мирової угоди вказано про те, що спірні кошти були надані позивачем відповідачу за договором безпроцентної цільової позики для придбання квартири АДРЕСА_2 . З цим вони не погоджуються, бо це, на їх думку, може призвести до перегляду ухвалених раніше судових рішень щодо розподілу майна подружжя. Крім того, представник третьої особи зазначив, що Верховний Суд, переглядаючи судові рішення, вказав на те, що квартира не набула статусу об`єкта права власності та не могла бути предметом попередньої домовленості.

Судом встановлено, що 12.05.2010 року між ОСОБА_3 (позикодавець) та ОСОБА_4 (позичальник) був укладений договір безпроцентної цільової позики, за умовами якого позикодавець у порядку й на умовах, визначених договором, надає позичальнику безпроцентну цільову позику, а позичальник зобов`язується повернути позику за вимогою позикодавця в передбачений договором строк. У зв`язку з тим, що між сторонами налагоджені тісні сімейні відносини, позика надається позичальникові на безпроцентній основі. Метою надання позики є купівля позичальником квартири АДРЕСА_1 . Розмір позики становить 215000,00 грн (а.с.8-9 Том І).

На підтвердження факту укладення договору безпроцентної цільової позики від 12.05.2010 року з метою купівлі квартири АДРЕСА_1 , представник позивача надав суду копії: договору № 03/430 від 23.03.2005 року щодо прийняття участі у дольовому будівництві квартири АДРЕСА_1 , з додатком; рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 4338 від 29.12.2008 року про введення будинку в експлуатацію, акт приймання-передачі квартири АДРЕСА_1 , від 20.01.2009 року (а.с.3-8 Том ІІІ).

Рішенням Кіровського районного суду від 14.04.2016 року, справа № 203/334/16-ц, (суддя – Єдаменко С.В.) у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та визнання права власності – відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про виключення майна з спільної сумісної власності та визнання права власності – задоволено; визнано за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 79,9 кв.м, житловою площею 24,9 кв.м; стягнуто з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , витрати по сплаті судового збору в розмірі: 2144 (дві тисячі сто сорок чотири) грн. 23 коп.

Не погодившись з вищевказаним рішенням суду,  ОСОБА_5 звернулась до суду з апеляційною скаргою, за результатами розгляду якої було ухвалено рішення Дніпровського апеляційного суду від 30.08.2016 року, яким скасоване рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.04.2016 року; ухвалене нове рішення, яким позов  ОСОБА_5 , та зустрічний позов ОСОБА_4  – задоволені частково, визнано за  ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину квартири  АДРЕСА_2 , загальною площею 79,9 кв.м, житловою площею 24,9 кв.м; визнано за  ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину квартири  АДРЕСА_2 , загальною площею 79,9 кв.м, житловою площею 24,9 кв.м; у задоволенні решти вимог первісного та зустрічного позовів – відмовлено (а.с.83-92 Том ІІ).

На момент судового розгляду справи власниками вказаної квартири АДРЕСА_2 , є малолітні діти відповідача та третьої особи: ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Вказана квартира належить їм на праві приватної спільної часткової власності з розподілом часток по 1/2 (а.с.224-226 Том І).

Отже, вказаними вище судовими рішеннями було встановлено, що квартира АДРЕСА_2 була придбана ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 у свого брата ОСОБА_4 , за договором купівлі-продажу, який було посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М., зареєстровано в реєстрі за № 1893. При цьому апеляційний суд вказав на те, що правовідносини, які виникли між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі договору позики від 12.05.2010 року, укладеного у простій письмовій формі, у вигляді розписки, відносяться саме до зобов`язання сторін щодо займу та повернення грошових коштів, а не їх цільового використання, оскільки саме цільове використання грошових коштів не було оформлено сторонами належним чином. Апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання права власності на квартиру  АДРЕСА_2 , загальною площею 79,9 кв.м, житловою площею 24,9 кв.м підлягають задоволенню частково у розмірі 1/2 частини на спірну квартиру (а.с.88-92 Том ІІ).

Тобто судовим рішенням суду, що набрало законної сили та має преюдиційне значення, встановлено, що цільове використання грошових коштів не було оформлено сторонами належним чином, встановлено, що вказана вище квартира є об`єктом спільної сумісної власності відповідача ОСОБА_4 та третьої особи ОСОБА_5 , тому грошові кошти за договором безпроцентної цільової позики не мають цільового характеру.

Водночас суд бере до уваги те, що сторонами договору безпроцентної цільової позики від 12.05.2010 року, з урахуванням принципу свободи договору, за домовленістю були передбачені умови щодо надання грошових коштів за цим договором саме з метою придбання квартири АДРЕСА_2 . При цьому зазначення в умовах договору цілі надання грошових коштів, не свідчить про порушення прав третіх осіб, бо таким було волевиявлення сторін договору та відповідні умови договору не були визнані недійсними. Тим більше, що твердження представника третьої особи про можливі звернення сторін до суду не є порушенням прав третіх осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Відповідно до положень ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонам.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України,  правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відтак, третьою особою не було доведено порушення її прав зазначенням цілі надання грошових коштів за умовою договору безпроцентної цільової позики від 12.05.2010 року, недійсність вказаного правочину не була встановлена жодним судовим рішенням. Тому суд не бере до уваги доводи представника третьої особи щодо порушення її прав.

Суд, вивчивши зміст мирової угоди, доходить висновку, що укладення мирової угоди та її зміст не суперечить вимогам закону, умови мирової угоди не порушують права чи охоронювані законом інтереси сторін та інших осіб, стосуються лише прав та обов`язків сторін і сторони наполягають на її затверджені. У мировій угоді сторони зазначили про обізнаність щодо правових наслідків підписання та виконання мирової угоди, тому суд вважає за можливе задовольнити клопотання сторін про затвердження мирової угоди та затвердити мирову угоду сторін, а провадження у справі – закрити.

Також суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Суд зазначає, що порядок повернення судового збору регламентований, зокрема ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI та Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787.

Відповідно до ч. 3, ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Відповідно до п. 5, п. 10 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за № 650/24182, повернення судового збору (крім помилково зарахованого) здійснюється за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.

Отже, суд, вирішуючи в ухвалі про закриття провадження у справі питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору, доходить висновку про необхідність повернення позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого ним судового збору у розмірі 1075,00 грн.

Керуючись статтями 49, 133, 142, 207, 208, 255, 258-260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання сторін про затвердження мирової угоди в цивільній справі № 200/15726/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , законні представники малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 : ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , Адміністрація Центрального району Дніпровської міської ради про стягнення заборгованості – задовольнити повністю.

Затвердити мирову угоду в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ; АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), законні представники малолітніх дітей ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ; АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) та ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ; АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_5 ): ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ; АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), Адміністрація Центрального району Дніпровської міської ради (вул. Князя Ярослава Мудрого, 42, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 44037422) про стягнення заборгованості, на таких умовах.

1. ОСОБА_4 визнає свої зобов`язання перед ОСОБА_3 зі сплати заборгованості в сумі 200000,00 грн (двісті тисяч гривень 00 копійок), які виникли після укладення між ними 12 травня 2010 року договору безпроцентної цільової позики в сумі 215000,00 грн (двісті п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) для придбання квартири АДРЕСА_2 (кол. м. Дніпропетровськ).

2. До моменту укладення мирової угоди ОСОБА_4 сплатив ОСОБА_3 15000,00 грн (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) в рахунок сплати заборгованості за договором безпроцентної цільової позики від 12 травня 2010 року.

3. Заборгованість за договором безпроцентної цільової позики від 12 травня 2010 року має бути сплачена у строк до 30 жовтня 2021 року та може бути погашена достроково.

4. У випадку належного виконання ОСОБА_4 умов мирової угоди ОСОБА_3 зобов`язується не заявляти жодних вимог на підставі пункту 5.2 договору безпроцентної цільової позики від 12 травня 2010 року.

5. У випадку порушення ОСОБА_4 умов мирової угоди він зобов`язується сплатити ОСОБА_3 штраф у розмірі 25 % (відсотків) від суми заборгованості за договором безпроцентної цільової позики від 12 травня 2010 року у розмірі 200000,00 грн (двісті тисяч гривень 00 копійок).

6. Мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження судом та діє до повного виконання зобов`язання, передбаченого мировою угодою.

Провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , законні представники малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 : ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , Адміністрація Центрального району Дніпровської міської ради про стягнення заборгованості – закрити.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, 1; код ЄДРПОУ 37988155) повернути ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) 50 % (відсотків) сплаченого ним судового збору у розмірі 1075,00 грн (одна тисяча сімдесят п`ять гривень 00 копійок) (оригінал квитанції від 08.09.2014 року № 48 на суму 2150,00 грн міститься в матеріалах цивільної справи № 200/15726/14-ц).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст ухвали суду складений 27.07.2021 року.

Суддя  Ф.М. Ханієва