АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-3218/10                                               Головуючий у 1 інстанції: Світлицький В.М.

                                                                                     Суддя-доповідач: Сапун О.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

04 червня 2010 року                                                                                      м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

          головуючого:        Пільщик Л.В.,

          суддів:                    Сапун О.А.,

                                          Краснокутської О.М.,

          при секретарі         Петровій О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління  Пенсійного  фонду  України  в Жовтневому районі м. Запоріжжя на   постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Запоріжжя про визнання протиправною бездіяльність та перерахування пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління  Пенсійного  фонду  України  в Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання протиправною бездіяльність та перерахування пенсії.

Зазначав , що являється  інвалідом третьої групи. Захворювання пов’язано з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 01 липня 2009 року він звернувся до управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Запоріжжя з заявою про перерахунок пенсії. Проте листом від 09 липня 2009 року № 154/к-9 у здійсненні перерахунку пенсії було відмовлено. Посилаючись на зазначені обставини, просив визнати дії відповідача про відмову у перерахунку державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, неправомірними. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя зробити перерахунок та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог ст. 50, ч. 4 ст. 54, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01 листопада 2006 року по 01 серпня 2009 року. Зобов'язати відповідача сплатити заборгованість по недорахованій державній пенсії та додатковій пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за весь час затримки, починаючи з 01 листопада 2006 року по 31 липня 2009 року, згідно із вимогами ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов'язати відповідача починаючи з 01 серпня 2009 рокк проводити нарахування та виплату пенсії відповідно до вимог ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В подальшому ОСОБА_3 уточнив позовні вимоги і просив зобов’язати відповідача зробити нарахування та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю, відповідно до вимог статей 13,49,50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01 липня 2008 року. Стягнути з відповідача кошти, які складають різницю між фактично нарахованими і виплаченими пенсіями з 01 липня 2008 року, і пенсіями, які відповідач повинен був нарахувати та сплатити, згідно вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 березня 2010 року  позов задоволено частково.

Поновлено строк позовної давності. Визнано протиправними дії управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя щодо виплати ОСОБА_3 пенсії в розмірі, меншому ніж передбачено ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі, передбаченому статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01 липня 2009  року.

В решті позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_3 в апеляційному порядку зазначену постанову суду не оскаржив.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя,  посилаючись на невідповідність висновків суду вимогам закону та наданим доказам, просить постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 березня 2010 року скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно.

Судом першої інстанції з’ясовано, що ОСОБА_3 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, являється інвалідом третьої групи. Це підтверджується посвідченням НОМЕР_1, вкладкою НОМЕР_2, випискою з акту огляду МСЕК до довідки серії АВ № 000047 ( а. с. 5-7,12 ).

Розрахунок пенсії ОСОБА_3 проведено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1  від 03 січня 2002 року «Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».

Статті 49, частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до першої категорії, встановлюються у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. В усіх випадках розміри пенсії для інвалідів третьої групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. З частини 3 статті 28  цього Закону випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом  першим частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Проте наявність такої норми не є підставою для відмови в реалізації громадянами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з положеннями частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, з урахуванням викладеного, а також виходячи з конкретних обставин справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що за конституційними нормами та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, нарахування та виплату пенсій позивачу необхідно здійснювати виходячи з розмірів, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд навів в постанові відповідні доводи з посиланням на норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що справа вирішена неправильно.

Між тим, при виготовленні постанови в її резолютивній частині суд першої інстанції помилково зазначив ім’я позивача ОСОБА_3, тоді як його ім’я ОСОБА_3. З цих підстав колегія суддів вважає за необхідне внести відповідні зміни до постанови.

Керуючись ст.ст. 307,  309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                         В И Р І Ш И Л А:

       Апеляційну скаргу Управління  Пенсійного  фонду  України  в Жовтневому районі м. Запоріжжя відхилити.

      Постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 березня 2010 року змінити.

     В її резолютивній частині ім’я ОСОБА_3 змінити на ОСОБА_3. В іншій частині судове рішення залишити без змін.

     Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий:  

Судді :