АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Доценко Л.І.,
суддів – Оверіної О.В., Журавльова О.Г.,
за участю секретаря – Білорусової Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ВАТ ?айффайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції ВАТ ?айффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 27 липня 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
26.09.2008 року ВАТ ?айффайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції ВАТ ?айффайзен Банк Аваль” звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 201 804,25 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ на 09.06.2009 року 1 558 949, 47 грн.
Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що між позивачем і відповідачем ОСОБА_2 17.07.2007р. був укладений кредитний договір №014/0044/74/78311 про надання кредиту в сумі 172550 доларів США строком на 240 місяців з 17.07.2007р. по 17.07.2017р. під 13% річних та погашенням шляхом здійснення щомісячних фіксованих рівних платежів.
Відповідно до п.4.1 кредитного договору позивач повністю та в строки виконав зобов;язання за кредитним договором, надавши відповідачу ОСОБА_2 кошти в сумі 170000 доларів США з відрахуванням відповідно відповідно п.1.1 кредитного договору комісії в розмірі 2550 доларів США.
Відповідач ОСОБА_2 не виконав умови п.5.1 кредитного договору, тобто щомісячно до 15 числа кожного місяця не здійснював часткове погашення кредиту та не сплачував відсотки за користування кредитом. Після отримання повідомлення, у відповідності з п.6.5 кредитного договору, не повернув позивачу кредитні кошти та не сплатив відсотки за користування кредитними коштами.
У забезпечення виконання зобов;язань за кредитним договором між позивачем і відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір поруки №014/0044/74/78311/139 від 17.07.2007р., згідно п.1.2 якого ОСОБА_3 на добровільних засадах бере на себе зобов;язання відповідати по зобов;язанням ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору.
Відповідачі не виконують свої обов;язки щодо погашення боргу. Станом на 09.06.2009р. заборгованість відповідачів перед позивачем складає 204804,25доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 1558949грн.47коп., з яких заборгованість за кредитом 170554,28дол. США, що в еквіваленті – 1298242 грн.12коп.; заборгованість за відсотками 2672,8дол. США, що в еквіваленті – 20345грн.09коп.; заборгованість за простроченими відсотками – 26897,63дол. США, що в еквіваленті- 204742грн.07коп.; нарахована пеня 4679,54дол. США, що в еквіваленті- 35620грн.19коп.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судове засідання не з’явилися, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. ( а.с.157).
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з;явилася, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином ( а.с. 154, 170).
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 27 липня 2009 року задоволений позов ВАТ ?айффайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ВАТ ?айффайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції (65000, вул.Садова,10, МФО 328351, Код ЄДРПОУ 23876031, р/р 2909949):
0. заборгованість за кредитним договором №014/0044/74/78311 від 17 липня 2007 року в сумі 1 558 949 грн. 47 коп., що в еквіваленті за курсом НБУ на 09 червня 2009 року складає 204 804 доларів 25 центів США;
0. судові витрати в сумі 1 730 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 – ОСОБА_4 просить ріш ення суду скасувати та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того, що 17.07.2007року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014\0044\74\78311 згідно якого позивач надав ОСОБА_2 кредит в сумі 172550,00 доларів США строком на 240 місяців з 17.07.2007року по 17.07.2017року із сплатою 13% річних за користування кредитними коштами та погашенням кредиту шляхом здійснення щомісячних фіксованих рівних платежів згідно графіку погашення кредиту, який є додатком до кредитного договору. У якості забезпечення виконання зобов;язання за кредитним договором між позичальником та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 014\0044\74\78311\139. У відповідності до вказаного договору поручитель та позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за виконання боргових зобов;язань у повному обсязі.
Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не виконують умови кредитного договору щодо погашення кредиту та сплати відсотків за фактичне використання кредитних коштів, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі ст.ст.526, 533, 554, 1054 ЦК України повинні відшкодувати заборгованість за кредитом, заборгованість за відсотками, заборгованість за просроченими відсотками , пеню, а всього в сумі 1558949,47 грн., що в еквіваленті за курсом НБУ складає 204804 доларів США.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
В апеляційній скарзі вказується на те, що представник ОСОБА_2- ОСОБА_4 подав до суду 1 інстанції позов про визнання частково недійсним кредитного договору, однак суд не зупинив провадження у справі, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.
Колегія суддів не приймає до уваги дані доводи. Із тексту апеляційної справи вбачається, що відповідач 07.04.2009року подав до суду позовну заяву про визнання частково недійсним кредитного договору, а не зустрічний позов. Апелянт не вважає дані справи пов;язаними між собою. Таким чином колегія суддів вважає, що дані справи повинні розглядатися окремо.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не вірно застосував вимоги ст.533 ЦК України , спростовуються умовами кредитного договору, який підписав ОСОБА_2
Відповідно ч.2 ст.533 ЦК України, якщо у зобов;язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 5.7 кредитного договору № 014\0044\74\78311 від 17.07.2007року, за яким ОСОБА_2 надано кредит у сумі 172550,00доларів США, позичальник зобов;язаний здійснювати повернення суми кредиту та сплату процентів у валюті, що відповідає валюті кредиту, сплату пені та штрафів в національній валюті України по офіційному курсу НБУ на день сплати.
Доводи апелянта про те, що позивач подав позов про стягнення боргу до закінчення строку дії договору не є правовими, оскільки подання позову до суду повністю відповідає п. 6.5 кредитного договору та ч. 2ст.1050 ЦК України згідно якої, якщо договором встановлений обов;язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.1, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 27 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Л.І.Доценко
Судді О.В.Оверіна
О.Г.Журавльов