Ухвала

28 липня 2021 року

м. Київ

справа № 369/5153/14-ц

провадження № 61-12381ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Козій Дар`ї Олександрівни на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 30 грудня 2016 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба в справі дітей Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Козій Д. О. подала до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку касаційну скаргу на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 30 грудня 2016 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року.

Так, відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена 26 квітня 2021 року. Повний текст указаної постанови складений 14 червня 2021 року. Касаційна скарга ОСОБА_1 здана до поштового відділення її представником 22 липня 2021 року, що підтверджується відповідною відміткою на поштовому конверті. Тобто з пропуском, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження було 14 липня 2021 року.

У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваної постанови отримано її представником 22 червня 2021 року на електронну адресу, що підтверджується копією скріншоту з поштового застосунку.

За змістом пункту 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Долучена до касаційної скарги роздруківка з поштового застосунку не може вважатися належним доказом на підтвердження дати отримання копії повного тексту оскаржуваної постанови, оскільки з неї неможливо встановити, що судом був надісланий ОСОБА_1 вперше та саме текст оскарженої постанови.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження дати отримання ОСОБА_1 копії повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції або ж доказів порушення апеляційним судом вимог статті 272 ЦПК України до касаційної скарги не долучено.

За таких обставин, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо поважності причин пропуску заявником строку на касаційне оскарження з наведених підстав.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Несвоєчасне отримання копії судового рішення не змінює визначений законом строк і порядок касаційного оскарження, а може бути лише підставою для його поновлення у разі подання відповідної заяви з наданням доказів.

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та роз`яснити заявникові про необхідність надання доказів, що підтверджують дату отримання копії повного тексту оскаржуваної постанови Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року.

Такими доказами можуть бути оригінал (належним чином завірена копія) поштового конверту, довідка із суду, поштового відділення зв`язку тощо.

Подана касаційна скарга також не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документу, що підтверджує підстави звільнення заявника від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлено, що у 2014 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі складає 1 218 грн.

Враховуючи позовні вимоги, а також вимоги касаційної скарги, судовий збір за подання касаційної скарги становить 974,40 грн (1 218 грн * 0, 2 * 2 * 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у

м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача:

Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Клопотання мотивоване тим, що касаційна скарга подається представником позивача, тому, на думку заявника, наявні підстави для такого відстрочення.

Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу

позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Сторона, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями

статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

Наведені заявником обставини не можуть бути підставою для відстрочення від сплати судового збору, оскільки ним не надано доказів на підтвердження того, що його майновий стан на день звернення з касаційною скаргою перешкоджав сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку і розмірі.

Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.

Враховуючи зазначене, клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги задоволенню не підлягає.

Частиною другою статті 393 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникові строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір»,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Козій Дар`ї Олександрівни на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 30 грудня 2016 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року залишити без руху.

Надати заявникові для усунення зазначених недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Коротенко