АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  МИКОЛАЇВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 33-25/2010 року                                            Головуючий суду першої інстанції:

Категорія: ч. 2 ст. 130 КУпАП                                      Устіченко І.І..

                                                                                                 Головуючий апеляційного суду: Губа О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2010 року апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого  – судді:                               Губи О.О.

при секретарі:                            Пінчуку О.І.        

особи, яка притягнута

до адміністративної відповідальності: ОСОБА_2

розглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 14 грудня 2009 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новопетрівка Снігурівського району Миколаївської області, громадянина України, не працюючого з 1 листопада 2009 року (працював вантажником ТОВ «Агросвіт»), проживаючого по АДРЕСА_1, який притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП в 2008 році,

– визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 10 діб,

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови суддіОСОБА_2 1 листопада 2009 року близько 11.50 години в с. Новопетрівка по вул. 1 Травня Снігурівського району Миколаївської області повторно протягом року керував мопедом марки «Карпати» в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Від проходження медичного огляду відмовився.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати та винести нову постанову, якою призначити йому покарання у вигляді громадських робіт. Вважає, що при визначенні виду адміністративного стягнення судом першої інстанції не було враховано те, що він працює, визнав свою вину, має позитивні характеристики з місць роботи та проживання. Разом з тим зазначає, що такий вид покарання як арешт є занадто суровим для нього та поставить його родину в скрутне матеріальне становище.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, який просив задовольнити його апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для її задоволення.

Вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення підтверджено матеріалами адміністративної справи й обґрунтованість притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП апелянтом не оскаржується.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 01.11.2009 року серії ВЕ 089679 вбачається, що ОСОБА_2 01.11.2009 року о 11.50 годині в с. Новопетрівка по вул. 1 Травня дійсно повторно протягом року керував мопедом «Карпати» з ознаками алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та від проходження медичного огляду на стан сп’яніння відмовився в присутності двох свідків, що підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 01.11.2009 року (а.с.3, 4).

Посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції пом’якшуючих його вину обставин, а саме те, що він працює, визнав свою вину, має позитивні характеристики з місць роботи та проживання не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються матеріалами справи.

Щодо пояснень ОСОБА_2 при розгляді справи в апеляційному суді, що його дружина ОСОБА_5, з якою він перебуває в цивільному шлюбі, вагітна і має через три місяці народити дитину, то ним була надана тільки медична картка, яка підтвердила факт вагітності цієї особи.

Але ОСОБА_2 не надав ніяких даних, які б підтверджували факт його сумісного проживання з ОСОБА_5 та знаходження її на його утриманні.

Також з пояснень ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційного суду вбачається, що він з 1 листопада 2009 року ніде не працює. Тому це твердження в апеляційній скарзі щодо того, що він працює не відповідає дійсності.

Накладаючи стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 10 діб суддя відповідно до вимог ст. 33 КУпАП врахував характер адміністративного правопорушення, яке відноситься до грубих порушень ПДР України, і дійшов вірного висновку про доцільність накладення на ОСОБА_2 саме такого адміністративного стягнення.

З урахуванням наведеного, підстав для скасування постанови судді від 01.11.2009 року відносно ОСОБА_2 немає, а тому апеляція ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 14 грудня 2009 відносно ОСОБА_2 – без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області:                                                          О.О. Губа