Єдиний унікальний номер 142/115/21

Номер провадження 2/142/299/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 липня 2021 року смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

В складі:

Головуючого судді Нестерука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Яворської О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Близнюка В.В.,

відповідача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт. Піщанка Вінницької області

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу,

В С Т А Н О В И В :

22 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу, в якій просить суд визнати дійсним усний договір купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна - будинку АДРЕСА_1 , вартісно 81381,00 грн. та земельної ділянки, на якій він розташований, площею 0,15 га, для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, кадастровий номер 0523255100:03:002:0194, вартістю 190830,00 грн., укладений 12 травня 2018 року між ОСОБА_1 , в якості покупця, та ОСОБА_4 , в якості продавця, за ціною 156000,00 грн. В обгрунтування своїх позовних вимог зазначає, що між нею та ОСОБА_4 , 12 травня 2018 року було укладено усний договір купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна - будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва площею 0,15 га. Суттєвами умовами вказаного договору була повна оплата за будинок та земельну ділянку в розмірі 156000,00 грн. (еквівалент 6000 долларів США), та наступний розподіл витрат, пов`язаних з нотаріальним посвідченням договору купівлі-продажу та реєстрацією права власності. Позивачем, як покупцем, були виконані умови усного договору, сплачені вказані суми готівковими коштами продавцю об`єктів нерухомого майна. Проте відвідати нотаріуса для укладення договору купівлі-продажу зазначених об`єктів в письмовій формі та їх нотаріального посвідчення виявилось неможливим, оскільки ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Єдиним спадкоємцем після її смерті є її внучка ОСОБА_2 , яка жодних дій, направлених на прийняття спадщини не вчинила.Зазначає, що зі смертю продавця - власника будинку ОСОБА_4 втрачена будь-яка можливість нотаріального посвідчення укладеного між ними договору. А тому, керуючись ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України, з метою реалізації своїх майнових прав та інтересів, вона змушена звернутися до суду із вказаним позовом та просить суд задовольнити її позовні вимоги.

Ухвалою суду від 01 березня 2021 року в даній цивільній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 25 березня 2021 року у даній справі судом було неприйнято визнання відповідачем ОСОБА_2 позову, підготовче судове засідання відкладено до 13 квітня 2021 року на 11 годину 00 хвилин.

Ухвалою суду від 13 квітня 2021 року в даній цивільній справі було закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14 годину 00 хвилин 29 квітня 2021 року.

Ухвалою суду від 25 травня 2021 року було задовллено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Близнюка В.В. про залучення співвідповідача, залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу в якості співвідповідача ОСОБА_3 , витребувано у Державного нотаріуса Піщанської державної нотаріальної контори Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) належним чином засвідчену копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_4 , та Витяг (інформаційну довідку) зі Спадкового реєстру про наявність (відсутність) посвідченого заповіту, спадкового договору, заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , витребувано у приватного нотаріуса Піщанського районного нотаріального округу належним чином засвідчену копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Піщанка Піщанського району Вінницької області та Витяг (інформаційну довідку) зі Спадкового реєстру про наявність (відсутність) посвідченого заповіту, спадкового договору, заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 .

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Близнюк В. В. в судовому засіданні 26 липня 2021 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зазначив, що договір між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено в письмовій формі, про що свідчить відповідна розписка, в якій зазначено ціну, строки та інше, ОСОБА_4 на момент його укладення була власником нерухомого мйана - житлового будинку та земельної ділянки, звернутись до нотаріуса для посвідчення вказаного договору стало неможливим через смерть продавця майна ОСОБА_4 , проте відбулося виконання умов договору, оскільки ОСОБА_4 отримала кошти за продаж майна, а ОСОБА_1 стала проживати у вказному будинку з 2018 року. Також представник позивач вказав, що відповідачем за даним позовом мав би бути орган місцевого самоврядування, оскільки спадщину після смерті ОСОБА_4 ніхто не прийняв, а тому позов пред`явлено до правонаступників, а не до спадкємців. А тому, за вказаних підстав просить позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні 26 липня 2021 року думку свого представника підтримала, просила суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні 26 липня 2021 року зазначила, що позовні вимоги визнає повністю, наголосила, що спадщину після смерті своєї баби ОСОБА_4 приймати не бажає.

Співвідповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні 26 липня 2021 року вказала, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнає.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволеннню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно положень ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підставі надних суду та досліджених під час судового розгляду доказів встановлено, що 12 травня 2018 року ОСОБА_4 , яка проживала за адресою АДРЕСА_1 , отримала в присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , грошові кошти в розмірі 6000 доларів США за продаж належного їй житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки 0,15 га, на підствердження чого позивачем надано суду копію розписки, підписаної ОСОБА_4 (а.с.17)

Згідно копії свідоцтва про смерть серії і- НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в смт. Піщанка Піщанського району Вінницької області (а.с.9).

Відповідно до копії технічного паспорта на житловий будинок по АДРЕСА_3 , яка долучена до позовної заяви, ОСОБА_4 була власником даного будинку на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого Піщанською держнотконторою 17 вересня 1981 року за реєстроваим номером 829 (а.с.10-11)

Згідно копії договору купівлі - продажу від 17 вересня 1981 року, який нотаріально посвідчений нотаріусом Піщанської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за № 829, копія якого наявна в матеріалах справи, ОСОБА_7 продала, а ОСОБА_8 купила цілий жилий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_3 на колгоспній землі розміром 015,га. 28 версеня 1981 року цілий житловий будинок за АДРЕСА_3 був зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_8 (а.с.12-13)

Відповідно до висновку незалежного оцінювача, копія якого долучена позивачем до позовної заяви на підтвердження позовних вимог, середньоринкова вартість житлового будинку з господарськими бідвлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , станом на 07 липня 2000 року складала 3000 доларів США, що еквівалентно 81381 гривень (а.с.18).

Рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 03 грудня 2013 року, копія якого долучена до позовної заяви, було встановлено факт, що житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_3 (колишній номер 39) належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.16).

Згідно копії Державного акту на право власності на земельну діляку серії ЯК № 917573, виданого Піщанською селищною радою Піщанського району Вінницької області 27 квітня 2010 року, ОСОБА_4 , яка проживає в АДРЕСА_3 , на підставі рішення 9 сесії 23 скликання місцевої Ради від 12 січня 2000 року, є власником земельної ділянки площею 0,1500 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва та має кадасстровий номер 0523255100:03:002:0194 (а.с.19)

Відповідно до копії витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної діняки, наданого Відділом у Піщанському районі міжрегіонального управління у Крижопільському та Піщанському районах Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області за № 0.192-418 від 27 липня 2020 року, норматина грошова оцінка земельної ділянки з кадастрвовим номером 0523255100:03:002:0194 складає 190830,00 гривень (а.с.20)

Також на підтвердженнгя позовних вимог представником позивача адвокатом Близнюком В.В. було надано суду копію свідоцтва про смерть ОСОБА_9 серії НОМЕР_2 , з якого вбачається, що він помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Піщанка Піщанського району Вінницької області (а.с.62), копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , з якого слідує, що її батьком був ОСОБА_9 (а.с.63), та копію свідоцтва про народження ОСОБА_9 серії НОМЕР_4 відповідно до якого ОСОБА_9 являється сином ОСОБА_4 (а.с.64) та довідку Піщанської селищної ради Вінницької області № 1631 від 14 квітня 2021 року, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає з червня 2018 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.65)

Окрім того, представником позивача адвокатом Близнюком В.В. було надано суду копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_5 , в кому її батьком зазначено ОСОБА_9 та копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 , з якого вбачається, що ОСОБА_3 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на " ОСОБА_3 " (а.с.79-80)

З документів, які наявні у спадковій справі №47/2018, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , копія якої була надана на виконання ухвали суду, встановлено, що вказану спадкову справу було заведено Державним нотаріусом Піщанської державної нотаріальної контори 09 червня 2018 року на підставі заяви ОСОБА_2 від 09 червня 2018 року про прийняття спадщини після смерті її баби ОСОБА_4 та вказано про наявність спадкоємця за законом на її майно ОСОБА_12 та про відсутність спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадковому майні. Згідно матеріалів спадкової справи, того ж дня 09 червня 2018 року, до Піщанської державної нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_12 , відповідно до якої він відмовляється від спадкового майна після смерті його матері ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 . Також з матеріалів спадкової справи вбачається, що свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 будь-якій особі, в тому числі і ОСОБА_2 не видавалося, що підтверджується матеріалами спадкової справи та копією Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (Спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 52225694 від 09 червня 2018 року (а.с.99-111)

Таким чином, на пісдтаві досліджених судом доказів, встановлено, що 12 травня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 було укладено усний договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Розпискою ОСОБА_4 від 12 травня 2018 року підтверджується факт отримання нею від ОСОБА_1 коштів в ромірі 6000 доларів США за продаж належних їй житлового будинку та земельної ділянки.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно із частинами першою та третьою статті 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Статтею 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

За змістом частини першої статті 210, частини третьої статті 640 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Однією з умов застосування частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

Така правова позиція, викладена Верховним Судом України в постановах від 06.09.2017 року у справі № 6-1288цс17, та від 30.01.2013 року у справі № 6-162цс12.

Пленум Верховного Суду України у пункті 13 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06 листопада 2009 року звертає увагу судів на те, що при розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з`ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину. При цьому саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір, її ухилення від такого посвідчення з причин відсутності коштів на сплату необхідних платежів та податків під час такого посвідчення не може бути підставою для застосування частини другої статті 220 ЦК України.

Тобто законодавець пов`язує можливість визнання судом договору дійсним виключно у разі ухилення однієї із сторін від його нотаріального посвідчення.

Разом з тим, доказів, які б свідчили про укладання договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами в письмовій формі та доказів ухилення ОСОБА_4 за життя від нотаріального посвідчення такого договору у справі відсутні, як не зазначенні вказані обставини також й у позові, тоді як відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не обґрунтував належним чином свої вимоги, не вказав та не надав суду відповідних доказів на підтвердження ухилення від нотаріального посвідчення правочину однієї із його сторін, з чого б вбачалася втрата можливості з будь-яких причин його посвідчити нотаріально, що є обов`язковими умовами для визнання правочину дійсним згідно зістаттею 220 ЦК України.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладенні в постановах Верховного Суду

В постанові від 25 квітня 2018 року справа № 355/123/16-ц провадження № 61-5768св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду встановив, що у разі визнання відповідачем позову суд лише за наявності для того законних підстав може ухвалити рішення про задоволення позову. При цьому визнання позову не повинно суперечити закону або порушувати права, свободи чи інтереси інших осіб.

Разом з тим, визнання позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зазначені позивачем відповідачем та співвідповідаччем свідчить про відсутність спору про право, а враховуючи, що зідно ст. 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, що полягає у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляду і вирішенню цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, суд приходить до висновку, що пред`явлення позивачем ОСОБА_1 позову до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було спрямовано виключно на юридичне оформлення через рішення суду переходу до позивача права власності на нерухоме майно.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Як встановлено під час розгляду справи можливими спадкоємцями на її майно є її син ОСОБА_12 , та онуки - рідні сестри ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст.1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Відповідно до 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 нього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як встановлено судом та не заперечувалося сторонами відповідач по справі ОСОБА_2 та співвідповідач по справі ОСОБА_3 являються онуками ОСОБА_4 , та враховуючи, що їхній батько, який являється сином ОСОБА_4 - ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до положень ст. 1266 ЦК України як онуки ОСОБА_4 мають право успадкувати ту частку спадщини, яка належала б за законом їхньому батькові, якби він був живим на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В частині 1 ст. 1269 ЦПК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Нормами ч. 1 ст. 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Статтями 66 та 67 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Таким чином, право спадкоємців на спадкове майно підтверджується свідоцтвом про право на спадщину (за законом чи за заповітом), яке видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Судом встановлено, що до складу спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 входять житловий будинок та земельна ділянка, які розташовані в АДРЕСА_3 , а також, що відповідач ОСОБА_2 у шестимісячний термін після смерті ОСОБА_4 подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті своєї баби.

Разом з тим, у справі відсутнє свідоцтво про право на спадщину або будь-які інші документи, які б підтверджували право відповідача ОСОБА_2 на спадщину після смерті її баби ОСОБА_4 , а саме на будинок та земельну ділянку.

Відповідач ОСОБА_3 спадщину після смерті баби не приймала, зокрема і в спосіб постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Також з матеріалів спадкової справи вбачається наявність спадкоємця першої черги ОСОБА_12 , який від спадщини відмовився.

Окрім того, у справі відсутні відомості, що відповідачем ОСОБА_2 , як спадкоємцем, який подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, в складі якої є нерухоме майно, вжито заходів до оформлення спадщини на це майно та на отримання свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Таким чином, на підставі досліджених судом доказів та встановлених судом обставин, враховуючи виключне право позивача визначати відповідачів, предмет та підстави спору, беручи до уваги, що позов пред`явлено до неналежних відповідачів, та за відсутності законних підстав для задоволення позовних вимог, в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та співвідповідача ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу слід відмовити.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд керується положеннями ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України згідно яких судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 13, 80, 51, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 203, 206, 220, 640, 657, 1216-1218, 1220-1223, 1268, 1269, 1297 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та співвідповідача ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Піщанський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його підписання до Вінницького апеляційного суду.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , яка зареєстрована в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платкника податків НОМЕР_7 ;

відповідач: ОСОБА_2 , яка зарєстрована в АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платкника податків НОМЕР_8 ;

співвідповідач: ОСОБА_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платкника податків - невідомо.

Суддя: