Справа № 22-ц-5293/09р. Головуючий 1-ї інстанції – Козирєва Г.М.
Категорія : спадкове. Доповідач - Шевченко Н.Ф.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2009 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого - Бобровського В.В.
суддів - Шевченко Н.В., Черкасова В.В.
при секретарі - Андрійко О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 02 вересня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, визнання недійсним заповіту та визнання права власності на частину житлового будинку у порядку спадкування, -
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2006 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання факту родинних відносин, визнання недійсним заповіту, як такого, що складено фізичною особою, яка на момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та не керувала ними, та визнання права власності на частину житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 що зареєстрований за спадкодавицею ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину.
В судовому засіданні позивачка частково змінила свої позовні вимоги, просила встановити факт родинних відносин з її двоюрідною тіткою ОСОБА_3, померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 яка є двоюрідною сестрою її батька – ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати недійсним складений нею при житті заповіт на ім'я відповідачки по справі, який посвідчено на дому приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Єнютіною В.Є., вважаючи, що цей заповіт, яким все своє майно ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 було складено під тиском останньої.
ОСОБА_1 позов не визнала, вважаючи його безпідставним, оскільки вона доглядала ОСОБА_3, допомогала їй здійснювати ремонт будинку, купувала та приносила ліки. На її пропозицію покликати родичів, ОСОБА_3 відмовилась.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 02 вересня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Визнано встановленим той факт, що ОСОБА_2 є двоюрідною племінницею ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4
Визнано недійсним заповіт, складений ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 29.03.2006 року та посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Єнютіною В.Є.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 69/100 частин житлового будинку, розташованого по вул. Спортивній, 18 в сел. Високий, Харківського району, Харківської області у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухваленні нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів визнала неявку ОСОБА_1 в засідання апеляційної інстанції неповажною. Надане її представником клопотання про відкладення розгляду справи відхилила, оскільки відповідно ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки. Довідка про лікування ОСОБА_1 з 20.10.2009 року, тобто з дня призначення до розгляду її апеляційної скарги апеляційним судом, не може бути підставою для відкладення розгляду справи, оскільки в судовому засіданні приймає участь її представник. На підставі ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з’явились у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Ухвалюючи рішення, суд, з’ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_2, оскільки спірний заповіт не відображав дійсної волі ОСОБА_3, був складений за наполяганням відповідачки ОСОБА_1 та з порушенням вимог щодо його форми та порядку посвідчення.
Судом з пояснень сторін, свідків, письмових матеріалів справи (а. с. 6-10) встановлено, що ОСОБА_2 є двоюрідною племінницею ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 і ці обставини сторони не оспорюють.
Менше чим за місяць до смерті, 29 березня 2006 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким все своє майно заповіла соціальному працівнику, яка виконуючи свої службові обов’язки надавала допомогу ОСОБА_3, людині похилого віку ІНФОРМАЦІЯ_1.
Судом першої інстанції встановлено, що заповіт складено з порушенням вимог ЦК України щодо вчинення правочину та спадкування, а також вимог Закону України "Про нотаріат" та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки складено під тиском ОСОБА_1 та за відсутності вільного волевиявлення заповідача при складенні заповіту.
Волевиявлення заповідача ОСОБА_3 при складанні заповіту за матеріалами справи і доказами, які є в матеріалах справи, колегією суддів не встановлено.
Заповіт приватним нотаріусом був складений дома у заповідача в присутності спадкоємиці за заповітом. від якої вона на той час була залежною.
Повідомленням заступника Харківського міжрайонного прокурора про порушення кримінальної справи незаконних дій соціального працівника ОСОБА_1 в частині заволодіння домоволодінням підопічної ОСОБА_3, стверджується невідповідність заповіту внутрішній волі та вільному волевиявленню заповідача.
З врахуванням наведеного та положень ст. 1257 ЦК України, згідно з якою заповіт визнається недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визнав, що дії ОСОБА_3, при складанні розпорядження на випадок своєї смерті (заповіту) не були свідомими і не виражали її волю, а тому підставно задовольнив вимоги позивачки.
Не викликає сумніву й висновок суду, щодо встановлення факту родинних відносин позивачки з померлою ОСОБА_3, який відповідачкою не оспорюється.
За наведених обставин суд першої інстанції у повному обсязі дослідив надані сторонами документи, перевірив доводи сторін в межах заявлених вимог, правильно встановив обставини у справі, яким дана правильна юридична оцінка.
Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам процесуального і матеріального закону і доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
Що ж стосується доводів апелянта про те, що судове засідання 01.09.2009 року відбулося у її відсутність з поважних причин про що вона повідомила суд, судова колегія оцінює їх критично, оскільки справа знаходилась у провадженні суду більш ніж три роки, ОСОБА_1 мала свого представника, який приймав участь у розгляді справи, вона неодноразово давала свої пояснення по суті спору, мала можливість надавати свої заперечення та докази на підтвердження своїх доводів. Її відсутність у судовому засіданні 01.09.2009 року, фактично на стадії доповнень, на законність та обґрунтованість рішення суду не вплинула. Посилання ОСОБА_1 на те, що суд повинен був провести заочний розгляд справи не ґрунтується на вимогах процесуального закону.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело чи могло призвести до неправильного вирішення справи.
На підставі викладеного керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 02 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді