Справа 22-ц-97/2010 року Головуючий 1-ї інст. – Назаренко О.В.
Категорія: земельні правовідносини Суддя-доповідач – Солодков А.А.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - судді Солодкова А.А.
суддів колегії - Тичкової О.Ю., Піддубного Р.М.
при секретарі - Соколовій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничої фірми «Ембріон» на рішення Харківського районного суду Харківської області від 02 жовтня 2009 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничої фірми «Ембріон» до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_4, 3-тя особа Харківська обласна державна адміністрація про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -
в с т а н о в и л а :
У лютому 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Ембріон» звернулося до суду з позовом в якому з урахуванням уточнень просило визнати недійсним договір оренди земельної ділянки розташованої за межами населеного пункту (вул. Тваринників, 3-3 сел. Кулиничи) укладений 14 січня 2008 року між ОСОБА_4 та Харківською районною державною адміністрацією Харківської області, повернути сторони у первісний стан.
Свої вимоги товариство мотивувало наступним. ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ембріон» на праві власності належать дві земельні ділянки, розташовані в АДРЕСА_1 Г. вказані ділянки межують із спірною земельною ділянкою. Позивач, маючи переваги на першочергове виділення даної земельної ділянки, неодноразово звертався до Харківської районної державної адміністрації з проханням надати йому в користування спірну земельну ділянку проте його звернення залишалися без розгляду, а згодом він дізнався, що вказану земельну ділянку передано в оренду відповідачеві. В результаті неодноразових звернень позивача розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 04.12.2006 року «Про надання дозволу на розробку проекту земельної ділянки ОСОБА_2.» та 06.11.2007 року «Про надання земельної ділянки ОСОБА_2.», на підставі якого було укладено спірний договір оренди, були скасовані, таким чином на даний момент відсутні правові підстави для оренди ОСОБА_4 земельної ділянки. Окрім того, ОСОБА_4, користуючись земельною ділянкою, створює такі умови користування землею, що порушують права позивача, а саме існує неможливість вільного проїзду пожежній техніці до об’єкту.
Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилися, причину неявки суду не повідомили. В раніше поданих суду письмових запереченнях проти позову заперечували. В обґрунтування свої заперечень вказали, що на підставі договору купівлі-продажу від 31 жовтня 2005 року ОСОБА_4 на праві приватної власності належить об’єкт нерухомості, що розташований на спірній земельній ділянці. Оспорюваний договір оренди підписаний повноважною особою на підставі розпорядження прийнятого орендодавцем, в межах своїх повноважень, з затвердженням проекту землеустрою, в ньому наявні всі істотні умови, він зареєстрований у встановленому законом порядку. Позивачем не визначено законні підстави для визнання договору оренди недійсним.
У квітні 2008 року Харківська районна державна адміністрація Харківської області звернулася до суду з позовом в якому просила визнати недійсним договір оренди землі від 14 січня 2008 року, укладений між Харківською районною державною адміністрацією та ОСОБА_4, зареєстрований Харківським районним відділом ХРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 січня 2008 року за № 040870300001.
Даний позов ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23 квітня 2008 року було об’єднано в одне провадження з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничої фірми «Ембріон». Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 02 жовтня 2009 року позов було виділено в окреме провадження.
Харківська районна державна адміністрація Харківської області в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не доповіла. В раніш поданій суду заяві позовні вимоги визнала у повному обсязі.
Харківська обласна державна адміністрація в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. В наданих суду письмових поясненнях зазначила, що підтримує позовні вимоги ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ембріон» оскільки на даний момент відсутні правові підстави для оренди ОСОБА_4 земельної ділянки, через те, що рішення Харківської районної державної адміністрації Харківської області, яке стало підставою для укладення договору оренди скасовано. Просило проводити розгляд справи за відсутності їхнього представника.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 02 жовтня 2009 року у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням, ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ембріон» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в скарзі доводи, вважає апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав:
Відповідно до п. 1,3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове, в разі неповного з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду обставинам справи.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновку суду про встановлені обставини та правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Прийняте у справі судове рішення даним вимогам не відповідає.
Відповідно до Постанови №9 від 06 листопада 2009 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.
Судом апеляційної інстанції встановлені такі обставини і відповідні до них правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Ембріон» на підставі договору купівлі-продажу від 16 липня 2002 року придбало у Дослідного господарства «Українка» Інституту тваринництва Української академії агарних наук, в особі керівника та розпорядника майна ОСОБА_6 будівлю розташовану в АДРЕСА_1
Відповідно до наданого суду витягу з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ембріон» на підставі договорів купівлі-продажу від 12 вересня 2006 року належать земельні ділянки площею 0,6078 га та 0,7162 га, про що підприємству видано державні акти на право власності на земельну ділянку ЯД 049996 від 31.01.2007 р. та ЯД 049995 від 31.01.2007 р.
Засідання президії Української академії агарних наук від 17 січня 2002 року розглянувши звернення науково-виробничої фірми «Ембріон» (лист від 07.12.2001 р. №286) надало згоду на вилучення 1,94 га землі (господарчій двір) із землекористування Інституту тваринництва для будівництва робочих приміщень з метою співпраці з інститутом.
04 грудня 2006 року головою Харківської районної державної адміністрації видано розпорядження №2340 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3.», яким відповідачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,8760 га сільськогосподарського призначення за рахунок земель, що знаходяться в постійному користуванні Інституту тваринництва УААН, для будівництва та обслуговування комплексу з виробництва меблів і столярних виробів.
06 листопада 2007 року головою Харківської районної державної адміністрації видано розпорядження №2676 «Про надання земельної ділянки гр. ОСОБА_3.», яким відповідачу ОСОБА_4 надана земельна ділянка площею 0,9001 га сільськогосподарського призначення для будівництва та обслуговування комплексу виробництва меблів і столярних виробів.
20 листопада 2007 року розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації № 744 скасоване розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації №2340 від 04 грудня 2006 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_4
14 січня 2008 року орендодавець Харківська районна державна адміністрація, в особі голови райдержадміністрації ОСОБА_7 з одного боку, та орендар ОСОБА_4, з другого боку, на підставі розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації №2676 від 06 листопада 2007 року, уклали договір про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 0,9002 га, яка знаходиться за межами населеного пункту (вул. Тваринників, 3-3 сел. Кулиничі) на території Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області.
15 січня 2008 року розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації №12 скасовано розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації від 06 листопада 2007 року №2676 «Про надання земельної ділянки гр. ОСОБА_4
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не набув у встановленому законом порядку, в тому числі відповідно до ст. 123 ЗК України, права претендувати на передачу йому в оренду спірної земельної ділянки. Зазначене свідчить, що укладеним договором оренди майнові або немайнові права позивача не порушені і тому спірний договір оренди не може бути визнаний недійсним за позовом ТОВ «НВФ «Ембріон».
Проте, погодитися з такими висновками неможна.
В резолютивній частині розпорядження Харківської обласної державної адміністрації № 744 міститься вказівка голові Харківської районної державної адміністрації ОСОБА_7, вжити в межах власних повноважень необхідних заходів, пов’язаних із скасуванням розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації №2340 від 04 грудня 2006 року, урахувати інтереси ОСОБА_4 та ВНФ «Ембріон» стосовно виділення кожному з них по частині спірної земельної ділянки відповідно до наявних об’єктів нерухомості в установленому порядку.
Разом з тим, з листа Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області від 10 жовтня 2007 року №01-01-10/3068 (надалі Лист) вбачається, що земельна ділянка, що запроектована до відведення гр. ОСОБА_4 межує із земельною ділянкою належною ВНФ «Ембріон». Частину земельної ділянки, яка межує із нежитловою будівлею ВНФ «Ембріон», являє собою ділянку сільгосптехніки і входить в опис основних засобів ДГ «Українка» станом на 01.01.2002 р. Для експлуатації виробничого корпусу ВНФ «Ембріон», згідно висновку Українського науково-дослідного інституту пожежної безпеки, необхідно забезпечити безперешкодний проїзд пожежних автомобілів з двох сторін шириною більше 18 м. в зв’язку з тим, що ВНФ «Ембріон» має дозвіл президії УААН від 17.01.2002 року на вилучення земельної ділянки та зверталась до Харківської райдержадміністрації з клопотанням про надання цієї земельної ділянки ще 27 лютого 2006 року. ВНФ «Ембріон» має першочергове право на отримання в оренду земельної ділянки прилеглої до виробничого корпусу.
Окрім того, при погодженні меж земельної ділянки виділеної ОСОБА_4, не була врахована думка ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ембріон», як суміжного землевласника, що підтверджується ОСОБА_1 встановлення та погодження меж земельної ділянки від 15 лютого 2007 року.
Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
За таких обставин судова колегія доходить висновку, що спірним договором оренди порушуються права ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ембріон», як власника суміжної земельної ділянки.
Відповідно до Постанови №9 від 06 листопада 2009 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205-210, 640 ЦК тощо). Зокрема згідно зі статтями 210 та 640 ЦК України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.
Стаття 18 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV коментує чинність договору оренди землі, так договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
16 січня 2008 року спірний договір оренди землі зареєстрований у Харківському районному відділі ХРФ ДП « Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040870300001.
Таким чином згідно вимог ст. 210 ЦК України ст.18 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV спірний договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,9002 га, яка знаходиться за межами населеного пункту (вул. Тваринників, 3-3 сел. Кулиничі) на території Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області укладений між Харківською районною державною адміністрацією та ОСОБА_4 є вчиненим 16 січня 2008 року, в день його державної реєстрації у Харківському районному відділі ХРФ ДП « Центр ДЗК при Держкомземі України».
Предметом спору у даній справі є вимога про дійсність (чи недійсність) укладеного між сторонами у справі договору оренди земельної ділянки.
Частиною першою ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п’ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.
Як вбачається зі змісту частин 3,1 ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, зокрема волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Зміст правочину не повинен суперечити цьому кодексу та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
За змістом ст. 124 Земельного кодексу України, якою регулюється порядок передачі земельних ділянок в оренду, передбачено, що особа, яка бажає одержати земельну ділянку в оренду із земель державної чи комунальної власності, подає у відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування заяву (клопотання) у порядку, визначеному статтями 118, 123 цього Кодексу. Тобто волевиявлення сторін майбутнього орендаря щодо укладення договору оренди реалізується шляхом подання відповідної заяви.
При цьому частиною першою вказаної норми встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Таким чином волевиявлення відповідного органу як орендодавця в даному випадку здійснюється у формі рішення такого органу і лише реалізується шляхом укладення договору оренди.
Наявність вільного волевиявлення учасників правочину та його відповідність внутрішній волі при укладенні цього правочину є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним.
При скасуванні Харківською обласною державною адміністрацією розпоряджень голови Харківської районної державної адміністрації від 04 грудня 2006 року №2340 та від 06 листопада 2007 року №2676 було проведено перевірку Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області (Лист), з виїздом на місце, якою установлено, що спірна земельна ділянка була виділена за рахунок земель, що знаходяться в постійному користуванні Інституту Тваринництва УААН. Президія УААН надала згоду на вилучення з користування інституту, але до прийняття розпорядження голови Харківської райдержадміністрації від 04 грудня 2006 року №2340, не була проведена процедура погодження місця розташування, розміру земельної ділянки та умов її вилучення. Погодження проводиться з власниками землі, землекористувачами та відповідно до компетенції щодо вилучення земельних ділянок.
Відповідно до вимог ст. 149 Земельного Кодексу України вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні, для промислових потреб не належать райдержадміністраціям. Відповідно до ст.ст. 122, 149 Земельного Кодексу України надання земельних ділянок у користування для зазначених вище потреб є повноваженнями облдержадміністрації. Але головою обласної державної адміністрації не видавалося розпорядження про погодження місця розташування об’єкта ОСОБА_4, розміру зазначеної земельної ділянки та умов її вилучення. Відповідно скасовані розпорядження були прийняті з порушенням вимог п.2 ст.21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та з перевищенням наданих повноважень розпорядження землями державної власності.
Розпорядження Харківської обласної державної адміністрації № 744 від 20 листопада 2007 року та №12 від 15 січня 2008 року станом на 16 січня 2008 року ніким не оскаржені та не скасовані.
Отже при вчиненні спірного договору оренди волевиявлення Харківської районної державної адміністрації було втілено у розпорядженні голови Харківської районної державної адміністрації №2676 від 06 листопада 2007 року, яке стало підставою для укладення спірного правочину.
Проте, на момент вчинення спірного договору оренди 16 січня 2008 року було чинним розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 15 січня 2008 року №12, про скасування розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації від 06 листопада 2007 року №2676. Відповідно волевиявлення Харківської районної державної адміністрації, як орендодавця при укладенні договору оренди спірної земельної ділянки станом на 16 січня 2008 року було відсутнє.
За таких обставин судова колегія доходить висновку, що спірний договір оренди було вчинено з порушенням вимог передбачених ст. 203 ЦК України. Таким чином підстав для існування договору оренди не існує, а позовні вимоги про визнання спірного договір оренди недійсним підлягають задоволенню.
Керуючись вказаними нормами та ст.ст. 303, 304, п.п. 1,3 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничої фірми «Ембріон» задовольнити.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 02 жовтня 2009 року скасувати.
Ухвалити нове.
Позовну заяву з товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Ембріон» задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки укладений 14 січня 2008 року між ОСОБА_4 та Харківською районною державною адміністрацією Харківської області, зареєстрований у Харківському районному відділі ХРФ ДП « Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 16 січня 2009 року за №040870300001.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий суддя :
Судді :