ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

26 липня 2021 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 739/188/19

Головуючий у першій інстанції – Чепурко  В. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/72/21

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Скрипки А.А.

суддів: Бечка Є.М., Євстафіїва О.К.

секретар: Поклад Д.В.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

третя особа: приватний нотаріус Новгород-Сіверського районного нотаріального округу Чернігівської області Шик Альона Леонідівна

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області у складі судді Чепурка В.В. від 01 квітня 2020 року, місце ухвалення рішення м.Новгород-Сіверський, дата складання повного тексту рішення 10 квітня 2020 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсною відмови від обов`язкової частки у спадщині, третя особа: приватний нотаріус Новгород-Сіверського районного нотаріального округу Чернігівської області Шик Альона Леонідівна,

                             В С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсною відмови від обов`язкової частки у спадщині. У вимогах заявленого позову ОСОБА_1 просила суд визнати недійсною її відмову від обов`язкової частини спадщини (заява від 08.02.2017 року, зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №141), що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті ОСОБА_3 . Вимоги заявленого позову ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , який за життя склав заповіт на ім`я онуки позивача - ОСОБА_2 . Позивач вказувала, що вона постійно проживала разом із чоловіком ОСОБА_3 , і відповідно, прийняла спадщину після його смерті. При цьому, позивач є непрацездатною, і відповідно до статті 1241 ЦК України, вона успадковує, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Позивач зазначає, що на початку вересня 2018 року вона звернулась до приватного нотаріуса Шик А.Л. щодо видачі свідоцтва про право на спадщину, проте, нотаріус запропонувала їй залишити нотаріальну контору. З приводу вказаних дій позивач подала відповідну скаргу, і проведення перевірки її звернення було доручено Головному територіальному управлінню юстиції в Чернігівській області. У позові ОСОБА_1 стверджує, що  по Також позивачка зазначає, що на початку 2017 року, можливо 08.02.2017 року до неї додому приходила матір відповідача із чоловіком, якого представила нотаріусом чи помічником нотаріуса. Вони запропонували позивачу поставити підпис у документі, зміст якого їй не оголосили, пояснивши при цьому, що даний документ необхідно підписати для оформлення спадщини, яка відкрилась після смерті померлого чоловіка позивача. Позивач вказує, що вона вважала, що вказані дії вчиняються в її інтересах, при цьому, через поганий зір вона не мала змоги прочитати підписаний документ. Позивач зазначає, що 08.02.2017 року вона особисто не приходила до нотаріальної контори, і не подавала заяви нотаріусу Шик А.Л., з нотаріусом не спілкувалась. З посиланням на статті: 203, 215, 229 ЦК України, позивач у вимогах заявленого позову просила визнати недійсною її відмову від обов`язкової частини спадщини (заява від 08.02.2017 року, зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №141), що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  після  смерті  ОСОБА_3 . При  цьому  позивач  стверджувала,  що правочин - відмова від обов`язкової частини у спадщині, підлягає визнанню недійсним з підстав, передбачених статтею 229 ЦК України, як такий, що укладений внаслідок помилки позивача щодо природи правочину.          

Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 01.04.2020 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсною відмови від обов`язкової частки у спадщині. 

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції від 01.04.2020 року, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги вказують, що рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 01.04.2020 року є незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Доводи апеляційної скарги зазначають, що при вирішенні даного спору по суті суд першої інстанції не встановив: яким чином заява від імені позивача про відмову від обов`язкової частини спадщини потрапила до нотаріальної контори; виготовлялась ця заява на прохання позивача чи ні; де саме позивач підписувала заяву про відмову від обов`язкової частини спадщини, і чи роз`яснювались особисто нотаріусом їй правові наслідки подання такої заяви; з огляду на наявність у заяві про відмову від обов`язкової частки у спадщині застереження про особисте прочитання заяви позивачем, чи могла фізично це зробити, чи ні. Доводи апеляційної скарги стверджують, що приватний нотаріус та відповідач відмовились від особистої участі у справі, і за наявних доказів, необхідно вважати встановленим факт відвідування 08.02.2017 року позивача помічником нотаріуса. Доводи апеляційної скарги вказують, що за відсутності переконливого пояснення нотаріусом, яким чином у заяві про відмову від обов`язкової частини спадщини з`явилось застереження про особисте прочитання заяви позивачем, яка є вочевидь незрячою; наявності доказів відвідування позивача помічником нотаріуса в день написання цієї заяви; відсутності роз`яснень нотаріуса, в яких випадках її помічник відвідує спадкоємців у них вдома; чим було обумовлено відвідування помічником нотаріуса позивача 08.02.2017 року; відмови відповідача та третьої особи особисто надати пояснення по справі суду, необхідно вважати, що саме позивач надала правдиві покази, і наведені нею обставини підписання заяви про відмову від обов`язкової частки у спадщині є такими, що фактично мали місце. Доводи апеляційної скарги зазначають, що позивач підписала заздалегідь підготовлену в  інтересах  відповідача  заяву  про  відмову  від  обов`язкової  частини спадщини (а також про відсутність наміру оформлювати право на 1/2 частку в спільному майні подружжя), не підозрюючи про це в момент підписання, не знаючи її змісту та наслідків підписання. Доводи апеляційної скарги стверджують, що лист Головного управління юстиції в Чернігівській області (а.с.4-5), не містить інформації про відсутність в діях нотаріуса порушень, а лише констатує, що у спадковій справі міститься заява позивача про відмову від обов`язкової частки у спадщині, тому нотаріус поводився певним чином.                          

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 просить залишити без задоволення апеляційну скаргу у зв`язку із її безпідставністю, та залишити без змін обґрунтоване рішення суду першої інстанції від 01.04.2020 року.   

У відзиві на апеляційну скаргу приватний нотаріус Новгород-Сіверського районного нотаріального округу Чернігівської області Шик А.Л. просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1   у   зв`язку   із   її   безпідставністю,   та   залишити   без   змін обґрунтоване рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 01.04.2020 року.

В судове засідання апеляційного суду 21.07.2021року позивач, відповідач, третя особа, належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду даної справи (а.с.238,239,241-242), не з`явились. Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Від представника позивача - адвоката Костюченка В.К. надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із необхідністю виклику до суду експерта для роз`яснення ним свого висновку, зокрема, роз`яснення критеріїв визначення здатності особи читати піддослідний текст та варіантів відповідей на поставлене запитання (багатозначності) та умов, за яких ці варіанти мали б місце.             

Апеляційний суд, з огляду на наявний в матеріалах даної цивільної справи висновок судового експерта №245 (експертиза почата: 02.06.21р., експертиза закінчена: 04.06.21р.) КЗ ’’Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи’’ (а.с.225-229), вважає, що вказане клопотання представника позивача - адвоката Костюченка В.К. задоволенню не підлягає, оскільки відсутні підстави для виклику експерта щодо роз`яснення ним даного висновку.          

Згідно положень ч.5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. За даних обставин, датою прийняття постанови апеляційним судом є 26.07.2021 року.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Відповідно до заповіту від 03.01.2013 року (а.с.2), посвідченого державним нотаріусом Новгород-Сіверської районної державної нотаріальної контори Шик А.Л. 03.01.2013 року, ОСОБА_3 все своє майно заповів ОСОБА_2 .

Як вбачається із заяви ОСОБА_1 від 08.02.2017 року, підписаної позивачем і адресованої приватному нотаріусу Новгород-Сіверського районного нотаріального округу Шик А.Л. (надійшло до приватного нотаріуса 8 лютого 2017 року о 17 год. 26 хв. Спадкова справа №77/2017, Заява №141) (а.с.19), ОСОБА_1 відмовилась від обов`язкової частки у спадщині після смерті чоловіка ОСОБА_3 . При цьому, у вказаній заяві зазначено, що ОСОБА_1 повідомляє, що усвідомлює значення своїх дій та має можливість керувати ними, розуміючи обставини, які мають для неї істотне значення, без застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку інших осіб, за своєю справжньою волею, цією заявою відмовляється від обов`язкової частки у спадщині після смерті чоловіка. У даній заяві вказано про роз`яснення нотаріусом Острик В.М., що ця заява може бути нею відкликана протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У вказаній заяві ОСОБА_1 зазначено: ’’Я підтверджую той факт, що у дієздатності не обмежена, під опікою, піклуванням, патронажем не перебуваю, не знаходжусь в алкогольному, токсичному чи наркотичному стані. Зміст заяви мені зрозумілий, прочитаний мною і підписаний’’.

Після смерті чоловіка ОСОБА_3 позивачу 23.10.2018 року видано свідоцтво про право власності на 1/2 частку у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу. Спільне сумісне майно подружжя, право власності на яке у вказаній частці посвідчується цим свідоцтвом, складається із житлового будинку з надвірними будівлями, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.21).

Відповідачу ОСОБА_2 23.10.2018 року видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_3 , відповідно до яких спадщина складається з 1/2 частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,0700 га, з кадастровим номером 7423610000:00:003:0019, розташованої за вказаною адресою (а.с.22,23).

Матеріали справи містять в собі лист Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 19.09.2018 року №0-680/4 на ім`я ОСОБА_1 (а.с.4-5), за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 . 

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 24.02.2021 року по даній справі було призначено судово-медичну експертизу, проведення якої було доручено Комунальному закладу ”Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи” (вул.Шевченка,36, м.Чернігів, 14013) (а.с.194-196). На вирішення даної експертизи судом було поставлено питання: 1.Встановити вади зору, гостроту та медичний діагноз ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , станом на момент проведення судово-медичної експертизи. Для цього здійснити медичне обстеження ОСОБА_1 . 2.Чи може з встановленим медичним діагнозом ОСОБА_1 коригувати зір за допомогою оптичних засобів? 3.Чи могла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за станом свого зору прочитати текст заяви про відмову від обов`язкової частки у спадщині після смерті чоловіка від 08.02.2017 року, адресованої приватному нотаріусу Новгород-Сіверського районного нотаріального округу Чернігівської області Шик А.Л., за допомогою оптичних приладів для корекції зору або без допомоги таких приладів, станом на 08.02.2017 року? 4.Чи міг покращитися стан зору ОСОБА_1 , його гострота з 08.02.2017 року і до моменту проведення її медичного обстеження під час судово-медичної експертизи?

Як вбачається із висновку експерта №245 Комунального закладу ”Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи” (експертиза почата: 02.06.2021 року, експертиза закінчена: 04.06.2021 року) (а.с.225-229): 1.На момент проведення судово-медичної експертизи, згідно наданих медичної карти хворого та консультаційного висновку спеціаліста лікаря-окуліста КНП ”Черніігвська обласна лікарня” від 14.05.2021 року гр-ка ОСОБА_1 , 1945 р.н., страждає на перезрілу ускладнену катаракту та діабетичну ретинопатію обох очей з гостротою зору правого ока pr. certa н/к та гостротою зору лівого ока 0.005 н/к. 2.На момент проведення експертизи, згідно вищевстановленого медичного діагнозу та наявної гостроти зору ОСОБА_1 не може коригувати зір за допомогою оптичних засобів, оскільки для відновлення зору необхідне оперативне лікування катаракти обох очей. 3.Оскільки в наданій на експертизу медичній документації відомості про стан зору ОСОБА_1 з 04.08.2014 року по 26.09.2018 року відсутні, однозначно стверджувати або заперечувати про можливість читання нею ”тексту заяви про відмову від обов`язкової частки спадщини після смерті чоловіка від 08.02.2017 року, адресованої приватному нотаріусу Новгород-Сіверського районного нотаріального округу Чернігівської області Шик А.Л., за допомогою оптичних приладів для корекції зору або без допомоги таких приладів, станом на 08.02.2017 року’’ не надається можливим. 4.Вирішити питання ухвали суду ’’Чи міг покращитися стан зору ОСОБА_1 , його гострота з 08.02.2017 року і до моменту проведення її медичного обстеження під час судово-медичної експертизи?” не надається можливим, оскільки в наданій на експертизу медичній документації відомості про стан та гостроту зору підекспертної на 08.02.2017 року відсутні.

Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 01.04.2020 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсною відмови від обов`язкової частки у спадщині. 

Як вбачається із оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 01.04.2021 року, відмовляючи у задоволенні вимог заявленого позову, суд першої інстанції на підставі норм права, які регламентують спірні правовідносини та фактичних обставин справи, дійшов висновку, що наявність у позивача ОСОБА_1 вад зору та її похилий вік, за наявності конкретних встановлених судом обставин справи, жодним чином не свідчить про те, що позивач, підписуючи заяву про відмову від обов`язкової частки у спадщині свого чоловіка ОСОБА_3 , не усвідомлювала змісту даної заяви чи помилялася щодо фактичних обставин вчинюваного нею правочину, які мають істотне значення, і це вплинуло на її волевиявлення. Також суд першої інстанції зазначив у оскаржуваному рішенні від 01.04.2021 року, що позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження тих обставин, що позивача ОСОБА_1 під час підписання нею заяви про відмову від обов`язкової частки у спадщині було введено в оману щодо змісту підписаної заяви. За даних обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог заявленого позову про визнання недійсною відмови від обов`язкової частки у спадщині.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновку оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 01.04.2020 року про відмову у задоволенні вимог заявленого позову фактичним обставинам справи та нормам права, які регулюють спірні правовідносини, не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції від 01.04.2020 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.        

Доводи апеляційної скарги зазначають, що при вирішенні даного спору по суті суд першої інстанції не встановив: яким чином заява від імені позивача про відмову від обов`язкової частини спадщини потрапила до нотаріальної контори; виготовлялась ця заява на прохання позивача чи ні; де саме позивач підписувала заяву про відмову від обов`язкової частини спадщини, і чи роз`яснювались особисто нотаріусом їй правові наслідки подання такої заяви; з огляду на наявність у заяві про відмову від обов`язкової частки у спадщині застереження про особисте прочитання заяви позивачем, чи могла фізично це зробити, чи ні. Доводи апеляційної скарги стверджують, що приватний нотаріус та відповідач відмовились від особистої участі у справі, і за наявних доказів, необхідно вважати встановленим факт відвідування 08.02.2017 року позивача помічником нотаріуса. Доводи апеляційної скарги вказують, що за відсутності переконливого пояснення нотаріусом, яким чином у заяві про відмову від обов`язкової частини спадщини з`явилось застереження про особисте прочитання заяви позивачем, яка є вочевидь незрячою; наявності доказів відвідування позивача помічником нотаріуса в день написання цієї заяви; відсутності роз`яснень нотаріуса, в яких випадках її помічник відвідує спадкоємців у них вдома; чим було обумовлено відвідування помічником нотаріуса позивача 08.02.2017 року; відмови відповідача та третьої особи особисто надати пояснення по справі суду, необхідно вважати, що саме позивач надала правдиві покази, і наведені нею обставини підписання заяви про відмову від обов`язкової частки у спадщині є такими, що фактично мали місце. Доводи апеляційної скарги зазначають, що позивач підписала  заздалегідь  підготовлену  в   інтересах   відповідача   заяву   про відмову  від  обов`язкової  частини спадщини (а також про відсутність наміру оформлювати право на 1/2 частку в спільному майні подружжя), не підозрюючи про це в момент підписання, не знаючи її змісту та наслідків підписання. Доводи апеляційної скарги стверджують, що лист Головного управління юстиції в Чернігівській області (а.с.4-5), не містить інформації про відсутність в діях нотаріуса порушень, а лише констатує, що у спадковій справі міститься заява позивача про відмову від обов`язкової частки у спадщині, тому нотаріус поводився певним чином.                          

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 01.04.2020 року, виходячи із наступного.    

Відповідно до ч.1 статті 229 ЦК України, яка регламентує правові наслідки правочину, який вчинено під впливом помилки, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Виходячи із вказаної норми права, обставини, щодо яких помилилась сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також, що вона має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону  чи  неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі, пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку, а саме, неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, дійсно було і має істотне значення.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, що позивач за життя свого чоловіка ОСОБА_3 була обізнана з його наміром після смерті залишити все своє майно онуці ОСОБА_2 .

Після смерті чоловіка ОСОБА_3 позивач 08.02.2017 року подала приватному нотаріусу Шик А.Л. заяву про відмову від обов`язкової частки у спадщині свого чоловіка ОСОБА_3 . Як вбачається зі змісту даної заяви (а.с.19), позивачу нотаріусом було роз`яснено, від чого саме позивач відмовляється, наслідки даної відмови, та строки відкликання поданої заяви. При цьому, суд першої інстанції зазначив у оскаржуваному рішенні від 01.04.2020 року, що факт складення та підписання позивачем заяви про відмову від обов`язкової частки у спадщині після смерті чоловіка не в нотаріальній конторі, а за місцем проживання позивача, крім пояснень ОСОБА_1 , не підтверджується жодними належними та допустимими доказами по справі.

Відповідно до приписів ч.1,ч.6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, на запит апеляційного суду від 01.10.2020 року (а.с.137), приватним нотаріусом Новгород-Сіверського районного нотаріального округу Чернігівської області Шик А.Л. було надано засвідчені копії журналу обліку викликів нотаріуса для вчинення нотаріальних дій поза приміщенням, яке є робочим місцем приватного нотаріуса (а.с.143-146), а також книги обліку і реєстрації спадкових справ (16.12.2016 року - 28.12.2017 року) (а.с.147-150). Як вбачається із книги обліку і реєстрації спадкових справ (а.с.148, зворот - 150), 08.02.2017 року під порядковим номером 141 до приватного нотаріуса Новгород-Сіверського районного нотаріального округу Чернігівської області Шик А.Л. надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від обов`язкової частки у спадщині померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (порядковий номер спадкової справи 77). Під порядковим номером 140 до приватного нотаріуса Новгород-Сіверського районного нотаріального округу Чернігівської області Шик А.Л. надійшла заява ОСОБА_2 про прийняття спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . При цьому, інформація щодо виклику нотаріуса для вчинення нотаріальних дій за адресою   проживання   ОСОБА_1   за   період   з   11.11.2016   року   по 20.03.2017  року  -  відсутня (а.с.144-146).

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, що в подальшому, протягом одного року та семи місяців з моменту відмови від обов`язкової частки у спадщині позивач не зверталась до нотаріуса з питань щодо спадщини покійного чоловіка. На початку вересня 2018 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Шик А.Л. щодо відкликання своєї відмови від обов`язкової частки у спадщині.

Після смерті чоловіка ОСОБА_3 позивачу 23.10.2018 року видано свідоцтво про право власності на 1/2 частку у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу. Спільне сумісне майно подружжя, право власності на яке у вказаній частці посвідчується цим свідоцтвом, складається із житлового будинку з надвірними будівлями, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.21).

Відповідачу ОСОБА_2 23.10.2018 року видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_3 , відповідно до яких спадщина складається з 1/2 частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,0700 га, з кадастровим номером 7423610000:00:003:0019, розташованої за вказаною адресою (а.с.22,23).

Надаючи оцінку доводам позивача про те, що вона не могла прочитати підписану нею заяву про відмову від обов`язкової частки у спадщині померлого ОСОБА_3 через поганий зір, і відповідно, не була ознайомлена з її змістом, суд  першої  інстанції  прийняв  до  уваги ті обставини, що згідно довідки КП ’’Новгород-Сіверська ЦРЛ імені І.В.Буяльського’’ від 13.12.2018 року (а.с.9), у ОСОБА_1 04.06.2014 року на прийомі у лікаря-офтальмолога встановлено гостроту зору на праве око 0,01, на ліве 0,1 і станом на 29.08.2018 року гострота зору залишається такою ж, не коригується.

При цьому, суд першої інстанції зазначив у оскаржуваному рішенні, що суду, відповідно до положень статті 12 ЦПК України, не надано жодних доказів того, що позивач за вказаної гостроти зору станом на 08.02.2017 року взагалі не могла ознайомитись зі змістом підписаної нею заяви. Судом першої інстанції прийнято до уваги не спростовані позивачем обставини відносно того, що ОСОБА_1 приватним нотаріусом Шик А.Л. було роз`яснено зміст заяви про відмову від обов`язкової частки у спадщині, зокрема, роз`яснено, від чого саме відмовляється позивач, наслідки даної відмови та строки відкликання заяви про відмову від обов`язкової частки у спадщині після смерті чоловіка.

За даних обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявність у позивача вад зору та її похилий вік за наявності встановлених судом обставин справи жодним чином не свідчить про те, що позивач, підписуючи заяву про відмову від обов`язкової частки у спадщині після смерті чоловіка ОСОБА_3 , не усвідомлювала змісту даної заяви чи помилялась щодо фактичних обставин даного правочину, які мають істотне значення, і це вплинуло на її волевиявлення. Також суд першої інстанції вказав, що суду не надано жодних доказів на підтвердження тих обставин, що позивача під час підписання нею заяви про відмову від обов`язкової частки у спадщині після смерті чоловіка було введено в оману щодо змісту підписаної заяви. За даних обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення вимог заявленого позову про визнання недійсною відмови від обов`язкової частки у спадщині. Відповідно до приписів ч.1, ч.6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що за наявності відмови відповідача та третьої особи особисто надати пояснення по справі суду, необхідно вважати, що саме позивач надала правдиві покази, і наведені нею обставини підписання заяви про відмову від обов`язкової частки у спадщині є такими, що фактично мали місце, на думку апеляційного суду, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 01.04.2020 року, виходячи із наступного. Як вбачається із оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 01.04.2020 року, при вирішенні даного спору по суті судом була надана відповідна оцінка поясненням позивача та її представника в судовому засіданні, відзиву на позов відповідача ОСОБА_2 (а.с.28-29), письмовим поясненням третьої особи - приватного нотаріуса Новгород-Сіверського районного нотаріального округу Чернігівської області Шик А.Л., а також іншим доказам по справі. Відповідно до приписів ч.1,ч.2,ч.3 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 01.04.2020 року, ухваленого на підставі норм права, які регламентують спірні правовідносини та на основі з`ясованих обставин, на які учасники судового розгляду даної справи посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом.

Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, 

                           П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 01 квітня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.  

Дата складення повної постанови - 26.07.2021 року.

Головуючий:                                           Судді: