Справа № 22-ц-346 Головуючий 1 інст. – Садовський К.С.
Категорія: угоди Доповідач – Кірсанова Л.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого – судді: Пилипчук Н.П.,
суддів: Кірсанової Л.І., Колтунової А.І.,
при секретарі Козир Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Київського районного суду м. Харкова 02 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерно – комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” в особі Харківської обласної філії АКБ „Укрсоцбанк” про визнання угоди недійсною, стягнення сум, відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
1. Призупинити дію Договору кредиту №861/27/39 -18/7 – 89 від 14 серпня 2007 року та дію додаткової угоди №1 від 17.10.2008 р. до цього договору в частині нарахування процентів за користування позивачем грошовими коштами, визначеними згідно п. 1.1. вказаного договору кредиту на рівні 14% річних.
2. Заборонити відповідачу здійснювати нарахування процентів за користування позивачем грошовими коштами, визначеними згідно п.1.1 вказаного договору кредиту на рівні 14 % річних.
3. Визнати недійсною з 10 січня 2009 року Додаткову угоду №1 від 17.10.2008 р. до цього договору кредиту, укладену між АКБ СР „Укрсоцбанк” та нею.
4. Визнати недійсним п.п. 3.2.3., п. 3.2 цього договору кредиту, укладеного між нею та АКБ СР «Укрсоцбанк».
5. Стягнути з відповідача на її користь безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 586, 61 доларів США та 5164, 39 грн., збитки (упущену вигоду у розмірі 195, 62 доларів США, моральну шкоду в розмірі 12015 грн. та судові витрати.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2009 року провадження у справі відкрито.
В попередньому судовому засіданні представник відповідача заявила клопотання про залишення вказаного позову ОСОБА_1 без розгляду, так як АКБ СР „Укрсоцбанк” наполягало на розгляді даного спору у третейському суді згідно з наявною третейською угодою у вигляді третейського застереження в договорі.
Позивач проти задоволення цього клопотання заперечувала.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 2 грудня 2009 року вказана позовна заява ОСОБА_1 залишена без розгляду. Позивачці роз’яснено право на звернення з цими позовними вимогами до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, посилаючись на ст.. 130 ч.5 ЦПК України, виходив з того, що згідно умов кредитного договору від 14 серпня 2007 року, укладеного між АКБ СР „Укрсоцбанк” та ОСОБА_1, тобто між сторонами по даній цивільній справі, сторони досягли третейської угоди у вигляді третейського застереження (п. 6.2 Договору), а саме сторони передбачали, що усі спори, які можуть виникнути в зв’язку з укладанням та виконанням положень цього Договору, вирішуються шляхом переговорів між сторонами на рівні уповноважених представників, а у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів спір повинен розглядатися одноособово третейським суддею Ярошовцевим В.М. постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. На час проведення попереднього розгляду позивачем не ставиться питання щодо визнання третейського застереження недійсним.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з такою ухвалою з мотивів порушення матеріального і процесуального права, просить її скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскільки вона була не згодна на розгляд вказаної справи в Третейському суді, то суд не мав права залишити позовну заяву без розгляду та запропонувати їй звернутися до Третейського суду. Цим суд порушив її конституційне право на звернення за захистом свого порушеного права до суду. Також вважає, що спір у її справі не підпадає під третейське застереження.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з’явились, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне відмовити у її задоволенні з наступних підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України, як що між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення третейського суду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду в попередньому судовому засіданні.
Як встановлено судовим розглядом та матеріалами справи, спір між сторонами виник стосовно виконання сторонами Договору кредиту № 861/27/39-18/7-89 від 14.08.2007 р. та додаткової угоди до цього ж Договору № 1 від 17.10.2008 р. Додаткова угода № 1 до Договору є його невід’ємною складовою частиною.
Відповідно до п. 6.2 Договору, усі спори, які можуть виникнути в зв’язку з укладанням та виконанням положень цього Договору, вирішуються шляхом переговорів між сторонами на рівні уповноважених представників, а у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів спір повинен розглядатися одноособово третейським суддею Ярошовцевим В.М. постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків (а.с. 13-зворот).
В попередньому судовому засіданні представником відповідача надано клопотання-заперечення проти вирішення спору в суді у зв’язку з наявності в тексті Договору, з приводу якого виник спір, третейського застереження.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд обґрунтовано посилався на наведені вище положення ч. 5 ст. 130 ЦПК України, а також роз’яснень п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції” стосовно того, що договір сторін про передачу справи на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду за захистом.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді.
Зазначене є обов’язком суду, а тому у зв’язку з надходженням відповідного клопотання суд вірно вирішив питання про залишення позовної заяви без розгляду.
Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, фактично містять в собі аналіз позивачем цивільно-процесуальних норм, та висновків ухвали суду не спростовують.
У зв’язку з наведеним, оскільки ухвалу районного суду постановлено з додержанням вимог закону, відповідно до п.1 ст. 312 ЦПК України, судова колегія апеляційну скаргу відхиляє, ухвалу районного суду залишає без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія –
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 2 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України в 2-місячний термін з дня набрання законної сили.
Головуючий Судді