Справа № 22-ц-337 Головуючий 1 інст. –
Шульга Н.В.
Категорія: стягнення заборгованості Доповідач – Кірсанова Л.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого – судді: Пилипчук Н.П.,
суддів: Кірсанової Л.І., Колтунової А.І
. при секретарі Макарові В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу Комунального підприємства „Виробничо-технологічне підприємство „Вода” на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 серпня 2009 року по цивільній справі за позовом Комунального підприємства „Виробничо-технологічне підприємство „Вода” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги водопостачання, -
ВСТАНОВИЛА:
В серпні 2009 р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1 і є абонентами позивача, отримують та користуються послугами водопостачання, але протягом тривалого часу проводять оплату не в повному розмірі. Заборгованість має місто за період із 01.02.2006 року до 31.07.2008 року в сумі 554,49 грн. Під час попереднього судового засідання представник позивача надала заяву, в якій уточнила суму позовних вимог, а саме у зв”язку з коректуванням суми нарахувань за травень та липень 2008 року в сумі 0, 54 грн., а також частковою оплатою в сумі 73,45 грн. за період з 01.02.2008 року до 31.07.2008 року включно проведеною відповідачами 19.08.2008 року та 16.09.2008 року. Тому просила вважати кінцевою суму позову 480, 50 грн. ( а. с. 27).В обґрунтування позовних вимог зазначала, що в квартирі відповідачів встановлений засіб обліку холодної води, щодо нього складений акт 19.08.2003 року, в якому зазначено, що в разі чергової держповірки засобів обліку холодної води власник повинен повідомити департамент „Водозбут” протягом 3-х календарних днів, а водолічильники, що не мають відповідного тавра Держспоживстандарту, а також у котрих сплив строк дерджповірки, до встановлення та експлуатації не допускаються. Нормативними актами передбачено міжповірочний інтервал лічильників холодної та гарячої води довжиною в 3 роки. 03.04.2006 року та 13.09.2006 року відповідачам направлялися приписи про необхідність провести періодичну повірку приладів обліку води. Відповідно до акту розпломбування від 15.02.2008 року та акту опломбування від 21.02.2008 року засіб обліку води, встановлений в квартирі відповідачів пройшов держповірку. З 21.02.2008 року нарахування здійснюються згідно показань квартирного засобу обліку. Також позивач пояснив, що відповідно п.15 „Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 в період з 01.09.2006 року до 21.02.2008 року особовий рахунок відповідачів був переведений на норми споживання, а відповідачі продовжували сплачувати за послуги водопостачання за даними приладу обліку. У зв”язку з цим утворилася заборгованість.
Відповідачі позов не визнали. Зазначала, що заборгованості за послуги водопостачання їх родина не має. Оплату цих послуг вони проводили своєчасно по лічильнику. Вважають, що прилад обліку , встановлений в їх квартирі і після закінчення міжповірочного інтервалу знаходився в придатному для експлуатації стані, оскільки до його наступної повірки він був опломбований, будь- який ремонт приладу не здійснювався. 21.02.2008 року був виданий сертифікат, який підтверджує знаходження приладу в придатному для експлуатації стані. Після отримання приписів в 2006 році вони вживали заходи щодо повірки вимірювального приладу, однак їм в телефонній розмові було відмовлено в терміновому здійсненні повірки через наявність черги. В результаті відповідачами прилад був направлений на повірку в порядку черги тільки в лютому 2008 року.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 серпня 2009 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі КП «Вода», посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просять рішення скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилаються на ті ж обставини, що і в суді першої інстанції.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду доказів, що встановлені в квартирі відповідачів прилади обліку споживання холодної та гарячої води мають недоліки. Позивачем перевірки не здійснювалися. Сам факт сплину трирічного строку не свідчить, що прилади обліку непридатні для подальшого використання і їх дані споживання води не можуть бути використані для нарахування оплати за спожиту воду. Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, відповідачі періодично вносили плату за послуги водопостачання, виходячи з показань приладу обліку, заборгованості не мають, оскільки зазначена в розрахунку сума заборгованості утворилася саме з вересня 2006 року по лютий 2008 року, тобто під час нарахування сплати за послуги водопостачання за нормами споживання.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції так як він відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Як встановлено судом, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Вони є споживачами послуг із водопостачання. Квартира відповідачів обладнана приладом обліку холодної води з технічними характеристиками, зазначеними в паспорті ( а. с. 77). Монтаж приладу обліку проведено 12.08.2003 року, про що складено акт, а опломбування прилад обліку пройшов 19.08.2003 року, що вбачається з копії акту ( а. с. 75, 68).
Згідно пунктів 12, 15 Правил надання населенню послуг з водо - теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року № 1497, у разі встановлення квартирних лічильників холодної та гарячої води споживач сплачує за воду за показаннями цих лічильників.
В зв”язку з наведеним відповідачі обгрунтовано сплачували за послуги водопочстачання за показаннями приладу обліку.
Відповідачам 03.04.2006 року та 13.09.2006 року направлялися приписи щодо необхідності проходження періодичної державної повірки приладу обліку холодної води ( а. с. 68,69). Акт розпламбування приладу обліку холодної води складено 15.02.2008 року. 19.02.2008 року ДП „Харківстандартметрологія” видано свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. 20.02.2008 року складено акт про проведення повірки зазначеного приладу, ремонт якого не проводився, про що зазначено також в акті ( а. с. 12,13, 14).
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ні Законом України «Про метрологію і метрологічну діяльність», ні Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 560 не передбачено обов”язок позивача по нарахуванню суми сплати за послуги водопостачання за нормами споживання у разі непроходження вимірювальним приладом періодичної повірки.
Відповідно до п.15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМ України від 21.07.2005р. № 630 засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі ( будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають переодичній повірці. Переодична повірка засобів обліку води і теплової енергії проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги у такому порядку: з централізованого постачання холодної та гарячої води- згідно із середньомісячними показниками засобів обліку за попередні три місяці; з централізованого опалення – згідно із середньомісячними показниками засобів обліку за попередній опалювальний період. У разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормами споживання.
Позивач не надав суду першої та апеляційної інстанції доказів того, що лічильник обліку води в квартирі відповідачів мав несправності. Тому відповідачі правильно сплачували вказані послуги відповідно лічильнику обліку води.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, вони фактично повторюють доводи, викладені представником позивача в судовому засіданні суду першої інстанції та не спростовують висновків рішення суду, яке ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Підстав для зміни або скасування судового рішення судова колегія не вбачає.
Відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія –
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Виробничо-технологічне підприємство „Вода” відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 серпня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України в 2-місячний термін з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді