Справа № 22-ц-273/ 2010 р. Головуючий 1 інст: Федюшин М.В.
Категорія: земельні Суддя-доповідач: Тичкова О.Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Солодкова А.А.
суддів колегії - Тичкової О.Ю., Піддубного Р.М.
при секретарі - Соколовій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2009 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визначення порядку користування земельною ділянкою, -
ВСТАНОВИЛА :
У липні 2008 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом в якому просила визначити порядок користування земельною ділянкою розташованою за адресою м. Харків, вул. Комбанівська, 36 між нею та іншими співвласниками – відповідачами по справі у відповідності до належних ним ідеальних часток у праві спільної часткової власності на будинок.
В обґрунтування позову ОСОБА_4 зазначила, що сторони по справі є співвласникам будинку за адресою: АДРЕСА_1. При цьому позивачці належить 32/100 частин зазначеного будинку, відповідачу ОСОБА_3 - 25/100 частин, а відповідачці ОСОБА_5 - 43/100 частин. Оскільки між позивачкою та ОСОБА_3 виникають суперечки з приводу користування земельною ділянкою, а самостійно дійти згоди сторони не можуть, вона змушена звернутися до суду. Можливий варіант користування спільною земельною ділянкою просила визначити відповідно до висновку судової будівельно – технічної експертизи.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, з тих підстав, що позивачкою незаконно набуто право власності на належну їй частину будинку, так як він мав першочергове право на придбання її частини домоволодіння, а попередній власник обманув його стосовно ціни продажу. Крім цього, позивачкою самочинно збудовано гараж та здійснено прибудову до будинку, що порушує його право власності. Запропонований порядок користування земельною ділянкою зроблений з урахуванням самочинних споруд, що порушує його права як власника земельної ділянки та норми пожежної безпеки ДБН, в’їзд до його ділянки повинен бути не менш 3,5 метрів, а при встановленому судом порядку становить 1,5 метри.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2009 року позовні вимоги задоволені, визначено порядок користування земельною ділянкою, встановлено границі між ділянками, стягнуто зі ОСОБА_3 частково понесені ОСОБА_4 судові витрати.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4 При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, які з’явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково , а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про виділ сторонам у користування земельних ділянок у межах земельної ділянки площею 903 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, суд виходив з
того, що сторонам на праві спільної часткової власності належить житловий будинок, що розташований на зазначеній земельній ділянці і тому кожному з них належить спірна земельна
ділянка у розмірі відповідно до розміру належних співвласникам ідеальних часток у праві власності на будинок. Як спільні часткові власники земельної ділянки вони , відповідно до ст. 364 ЦК України мають право на виділ частки в натурі.
Проте, з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Суд не визначився з об’єктом цивільних прав та обов’язків сторін, неправильно визначив коло відповідачів у справі та не застосував норми матеріального права які підлягали застосуванню.
Згідно довідки КП « Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 09.06.2008 року № 1102340 сторонам на праві спільної часткової власності належить житловий будинок АДРЕСА_1, при цьому ОСОБА_6 є власником 25/100 частини будинку на підставі свідоцтва про право власності за заповітом від 29.01.1999 року № 2 – 196 , ОСОБА_5 – 43/100 частки на підставі 53. договору дарування від 16.11.2004 року № 2 – 2139, ОСОБА_4 – 32/100 частки на підставі договору купівлі – продажу від 18.04.2006 року № 453. Земельна ділянка за зазначеною адресою закріплена на підставі договору купівлі – продажу, посвідченого 3 – ою державною нотаріальною конторою м. Харкова від 13.01.1948 року № 215/В, за яким ОСОБА_7 продала ОСОБА_8 право забудови на ? частини будинковолодіння, на ? частину документи не оформлені.
Будь – які дані про належність сторонам на праві власності чи праві користування спірної земельної ділянки площею 903 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 в матеріалах справи відсутні .
Відповідно до відповідно до ст. 13 Конституції України, п.12 Перехідних положень Земельного Кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.
За таких обставин рішення суду про виділ сторонам у користування земельних ділянок у межах вищезазначеної земельної ділянки може вплинути на права та обов’язки Харківської міської ради, яка до участи і справі долучена не була.
Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 добудувала до належної їй частини будинку прибудову та побудувала у дворі будинку гараж. Реконструйована позивачкою частина будинку та гараж до експлуатації не прийняті і тому відповідно до ст. 376 ЦК України є самочинними.
В технічному паспорті на будинок № 36 по вул. Комбайнівській від 30.06.2005 року вищезазначені споруди не відображені, тобто технічна документація на підставі якої проводилася експертиза не відповідає дійсним обставинам справи. Проте, з висновку судової будівельно – технічної експертизи вбачається, що експертиза була проведена на підставі даних вищезазначеного технічного паспорту з урахуванням збудованих споруд.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд не встановив, яке фактичне користування земельною ділянкою склалося між сторонами на час придбання ними спірного будинку та не врахував, що в провадженні Жовтневого районного суду знаходиться цивільна справа за позовом ( а.с. 78 – 79) ОСОБА_6 до Жовтневої районної у м. Харкові ради, третя особа ОСОБА_4 про скасування рішення ради № 70 – 7 від 02.10.2007 року « Про дозвіл на будівництво по вул. Комбайнівський,36 ».
Судова колегія вважає, що вирішення зазначеної цивільної справи вплине на права та обов’язки сторін щодо користування земельною ділянкою, на якій розташований належний їм будинок.
З огляду на вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції не повно встановив обставини справи та вирішив питання про права та обов’язки Харківської міської ради, яка до участі у справі долучена не була, у зв’язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Відповідно до п. 4 ст. 311 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі.
Керуючись ст.,ст. 303, 304, п.4 ст. 311, ст.ст. 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2009 року скасувати.
Справу передати на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: