Справа № 22-ц-5680/2010 р. Головуючий: 1 інстанції:
Шабельніков С.К.
Категорія: пенсійні
Доповідач: Швецова Л.А.
УХВАЛА
ИМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 червня 2010 року м. Харків
Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого – судді: Малінської С.М.,
суддів колегії: Швецової Л.А., Даниленка В.М.,
при секретарі Білицькій Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області на постанову Зміївського районного суду Харківської області від 28 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області про зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2009 року позивач ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області (далі УПФ України в Зміївському районі Харківської області), в якому просила, визнати бездіяльність управління по не приведенню державної пенсії в відповідності з ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язати УПФ України в Зміївському районі Харківської області здійснити перерахунок її пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2006-2008 роки і перше півріччя 2009 року.
Постановою Зміївського районного суду Харківської області від 28 січня 2010 року позовні вимоги позивача задоволені частково.
Визнано протиправною бездіяльність УПФ України в Зміївському районі Харківської області щодо невиконання з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та протягом першого півріччя 2009 року приписів ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення права ОСОБА_6 на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язано УПФ України в Зміївському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФУ в Зміївському районі Харківської області просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 Закону України № 1991-VI від 18 лютого 2010 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» внесено зміни до частини першої ст.15 ЦПК України, згідно яких суди, зокрема, розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам.
Таким чином, дана справа розглядається за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі - Закон) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Встановлено, що ОСОБА_6 народилася у 1937 році і відповідно до вимог ст.1 Закону, який набрав чинності з 01.01.2006 року, набула статусу "дитина війни".
Отже, відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Водночас, щодо такого його права на період 2006 року, то підвищення до пенсії дітям війни могло бути впроваджено за таких умов: поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог ст. 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", в редакції, викладеній у Законі України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01.2006 року. Однак такі умови не настали.
Що ж до підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, то п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.
Проте рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням ст. 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року позивач також не мав права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена.
Відповідно до п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, із 1 січня по 22 травня 2008 року до спірних правовідносин підлягали застосуванню приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв’язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою - статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Разом із тим, після прийняття Конституційним Судом України вказаного Рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто з часу прийняття цього Рішення відновлено право громадян, маючих статус дітей війни на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Що стосується позовних вимог за 2009 рік , то оскільки положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни» не змінювалися після 22 травня 2008 року, то за 2009 рік позивач повинен одержати доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин, правильними є висновки суду першої інстанції, що позивач у 2006 році та до 9 липня 2007 року не мав права на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а має його лише за 2007 рік з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за 2009 рік з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Відносно розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суди обґрунтовано визнали, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.301, 302, ч.1 ст.307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківській області відхилити .
Постанову Зміївського районного суду Харківської області від 28 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя:
Судді: 1. 2.