Справа № 22-ц - 3275/ 2010 р Головуючий 1-ї інст. Хайкін В.М.
Категорія – стягнення шкоди Доповідач – Швецова Л.А.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 травня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого – Малінської С.М.
суддів – Швецової Л.А.
Даниленка В.М.
при секретарі – Білицькій Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 23 лютого 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: колективне підприємство „Ізюмсантехмонтаж” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
У грудні 2005 року ОСОБА_3 пред”явила позов до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, в якому посилалася на те, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. 26 жовтня 2005 року з вини відповідача, який проживає поверхом вище і квартира якого розташована над її квартирою, мало місце залиття її квартири, унаслідок чого їй заподіяна матеріальна шкода і розмірі 1294 грн. та моральна шкода у розмірі 1000 грн., також просила стягнути 250 грн. за надання юридичної допомоги та 100 грн. за складання кошторису.
В судовому засіданні позивач уточнила свої позовні вимоги та просила стягнути з відповідача суму спричиненої моральної шкоди в розмірі 1500 грн. В іншій частині позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 23 лютого 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 завдану матеріальну шкоду в сумі 1294 грн. та моральну шкоду в сумі 1500 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 51 грн. та витрати на надання юридичної допомоги в сумі 250 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 оскільки вказане рішення було постановлено з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з”явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов”язковою підставою для скасування рішення.
Як передбачено ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 щодо стягнення спричиненої залиттям квартири матеріальної шкоди, районний суд виходив з того, що залиття відбулося в наслідок винних дій ОСОБА_2
Однак погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та судом не правильно застосовані норми матеріального права і тому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне на підставі п.п. ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог із наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України – шкоду, яка спричинена майну громадянина, повинна відшкодовуватися особо, яка його вчинила в повному обсязі.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2, яка розташована над квартирою № 3, що належить позивачці. Залиття квартири ОСОБА_3 відбулося 26 жовтня 2005 року з причин неналежного стану системи теплопостачання в квартирі відповідача, зокрема через прорив труби на вертикальному трубопроводі, що підтверджується протоколом від 17 листопада 2005 року, складеним працівником КП „Ізюмтехмонтаж”, яке здійснює експлуатацію вказаного будинку.
Відповідно до ст. 21 Закону України „ Про житлово-комунальні послуги” на експлуатуючій організації лежить обов”язок здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період, а також утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньо будинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій.
Згідно до Положень „Про систему обслуговування, ремонту, реконструкції житлових споруд ”- роботи по техобслуговуванню, заміні та контролю за експлуатуванням та технічним станом інженерних комунікацій будинку, здійснює КП „Ізюмсантехмонтаж”, на балансі якого знаходиться будинок.
Матеріали справи свідчать про те, що 25 жовтня 2005 року у квартирі позивача мало місце залиття у зв”зку з проривом труби на вертикальному трубопроводі, що підтверджується протоколом від 17 листопада 2005 року, складеним працівником КП „Ізюмтехмонтаж”, яке здійснює експлуатацію вказаного будинку.
Відповідно до договору від 1 березня 2000 року про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, укладеному між ЖРЕП-1 та ОСОБА_2, виконавець – ЖРЕП-1 несе відповідальність за неналежне надання або ненадання послуг, що призвело до заподіяння збитків майну, приміщенню споживача, шляхом відшкодування збитків згідно з діючим законодавством.
Відповідно до рішення Ізюмської міської ради 29 сесії 4 скликання від 3 вересня 2004 року на баланс колективному підприємству „Ізюмсантехмонтаж” для утримання та обслуговування від ЖРЕП були передані житлові будинки, в тому числі й будинок, в якому мешкають ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Як вбачається з переліку робіт з утримання будинків та при будинкових територій, що виконуються організаціями, яким доручено утримання житлових будинків, у рахунок квартплати ( плати за утримання житла), затверджених рішенням 15 сесії Ізюмської міської ради 24 скликання № 462 від 27 червня 2003 року до переліку робіт з утримання будинків, належать: обслуговування (дрібний ремонт, усунення аварій, підготовка до роботи в осінньо-зимовий період) внутрішньо-будинкових систем водопостачання та теплопостачання, водовідведення, зливної каналізації. Крім цього надання вказаних послуг саме ЖРЕП, а з 3 вересня 2004 року КП „Ізюмсантехмонтаж” передбачено наказом № 135 Держкомітету України по житлово-комунальному господарству від 31 грудня 1991 року. Відповідно до якого на експлуатуючій організації лежить обов”язок по контролю за технічним станом будівель, інженерних систем і обладнання шляхом проведення періодичних оглядів з використанням засобів технічної діагностики та передбачена мінімальна тривалість ефективної експлуатації конструктивних елементів та інженерного обладнання жилих будівель.
Посилання представника КП „Ізюмсантехмонтаж” в судовому засіданні суду першої інстанції на той факт, що вони не несуть відповідальність за залиття, оскільки вони не укладали договір на надання послуг з ОСОБА_2, безпідставні.
Стаття 106 ЦК України передбачає, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом – за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Порядок припинення юридичної особи передбачає затвердження органом, який прийняв рішення про її припинення передавального акту та розподільчого балансу ( ч. 3 ст. 107 ЦК України).
Судова колегія приходить до висновку, що КП „Ізюмсантехмонтаж” є правонаступником ЖРЕП-1, оскільки на підставі акту прийому-передачі КП „Ізюмсантехмонтаж” прийняв на баланс будинки для обслуговування і тому умови договору від договору від 1 березня 2000 року про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, укладеного між ЖРЕП-1 та ОСОБА_2 є дійсним і для КП „Ізюмсантехмонтаж”. У зв”язку з вищевикладеним відповідальність за залиття квартири позивача повинно нести КП „Ізюмсантехмонтаж”
Що стосується відповідача по справі ОСОБА_2, який є власником квартири АДРЕСА_3, то судова колегія приходить до висновку, що відповідачем не були порушені свої обов”язки по утриманню квартири та інженерного обладнання в ній в належному стані.
Таким чином, судова колегія вважає, що відповідальність за залиття квартири позивача повинно нести КП „Ізюмсантехмонтаж”, яке не було долучено до участі у справі у якості відповідача і тому в задоволенні позову ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_2 суми спричиненої залиттям квартири матеріальної шкоди необхідно відмовити.
На підставі 1166,1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 301,302, п.п.3 і 4 ст. 309, 312,313,317 ЦПК України, судова колегія судової палати, -
В и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 23 лютого 2010 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: колективне підприємство „Ізюмсантехмонтаж” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.
Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий –
Судді –
Справа № 22-ц - 3275/ 2010 р Головуючий 1-ї інст. Хайкін В.М.
Категорія – стягнення шкоди Доповідач – Швецова Л.А.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
( вступна та резолютивна частини)
17 травня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого – Малінської С.М.
суддів – Швецової Л.А.
Даниленка В.М.
при секретарі – Білицькій Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 23 лютого 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: колективне підприємство „Ізюмсантехмонтаж” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 23 лютого 2010 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: колективне підприємство „Ізюмсантехмонтаж” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.
Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий –
Судді: