Справа № 22-ц-6032/2009р. Головуючий 1-ї інст:Вікторов В.В.
Категорія: житлова Доповідач: Шевченко Н.Ф.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2009 року м. Харків
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого – судді Бобровського В.В.,
суддів: Івах А.П., Шевченко Н.Ф.,
при секретарі Андрійко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 13 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, 3-ті особи Виконавчий комітет Жовтневої у м.Харкові ради, опікунська рада Виконавчого комітету Ленінської у м.Харкові ради, відділення у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб (СГІРФО) Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області про визнання ордера на житлове приміщення недійсним, визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, скасування реєстрації, визнання права користування житловим приміщенням, здійснення реєстрації особи та зобов*язання укладання договору житлового найму,
В С Т А Н О В И Л А:
03 травня 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, 3-ті особи Виконавчий комітет Жовтневої у м.Харкові ради, опікунська рада Виконавчого комітету Ленінської у м.Харкові ради, відділення у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб (СГІРФО) Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області про визнання ордера на житлове приміщення недійсним, визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, скасування реєстрації, визнання права користування житловим приміщенням, здійснення реєстрації особи та зобов*язання укладання договору житлового найму,
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що спірною є однокімнатна ізольована квартира АДРЕСА_1.
Вказана квартира у 1992 році була надана її чоловікові ОСОБА_6
З часу отримання ним квартири вона поселилась в жиле приміщення як член сім*ї наймача ОСОБА_6, з яким з 1979 року перебувала у зареєстрованому шлюбі. Для прискорення поліпшення житлових умов вони формально розірвали шлюб, однак продовжували проживати однією сім*єю. В 1989 році у них народилася дочка, вони вели спільне господарство, будували дачу. В спірній квартирі зробили ремонт, придбали меблі та мали намір знову зареєструвати шлюб, проте через передчасну смерть ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 року не встигли цього зробити.
Не зважаючи на те, що квартира фактично не була вільною, райвиконком Жовтневого району м.Харкова 09.11.1995 року видав сім*ї відповідачів ОСОБА_5 ордер на спірну квартиру.
Спір відносно вказаної квартири був предметом судового розгляду, проте остаточне рішення не було прийняте, у зв*язку з чим вона змушена була звернутись до суду з новими вимогами, оскільки проживає в спірній квартирі, але зареєструватись у ній не може через реєстрацію відповідачів.
Відповідач ОСОБА_2, який представляв також інтереси ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_5, позов не визнав, посилаючись на те, що йому в установленому законом порядку як багатодітній сім*ї була надана до підходу черги спірна квартира в якій вони прописались. Однак вселитись в жиле приміщення вони не змогли, оскільки ОСОБА_1, яка також працювала на тому ж підприємстві, що і він і також претендувала на вказану квартиру, оскільки перебувала на квартирному обліку як потребуюча поліпшення житлових умов складом сім*ї вона та дві доньки, самовільно заселилась в спірну квартиру.
Представники 3-тіх осіб Виконавчого комітету Жовтневої у м.Харкові ради, опікунської рада Виконавчого комітету Ленінської у м.Харкові ради проти позову ОСОБА_1. заперечували, посилаючись на його безпідставність.
Представник СГІРФО Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області просив справу розглядати у його відсутності.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2009 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Харкова, новим рішенням задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на порушення судом норм процесуального права. Апелянт вважає, що висновок суду не відповідає обставинам справи.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що позивачкою не доведено факту набуття права на спірне житлове приміщення, не надано будь-яких доказів, які б свідчили про те, що вона була членом сім’ї померлого ОСОБА_6, який був наймачем спірної однокімнатної квартири.
Проте повністю з такими висновками суду погодитись не можна.
На обґрунтування позовних вимог позивачка посилалась на те, що вселилась у однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 з дозволу ОСОБА_6, з яким з 1979 року перебувала у зареєстрованому шлюбі, а на момент його смерті – у фактичних шлюбних відносинах, мали спільну доньку.
Матеріали справи свідчать про те, що позовні вимоги про визнання права на житло ОСОБА_1 пред’явлені до сім’ї ОСОБА_5, які власниками спірного житла не являються.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 відноситься до державного житлового фонду, який перебуває у віданні Харківської міської ради.
Проте власника житла – Харківську міську раду, суд у порушення вимог ст.33 ЦПК України до участі у справі не залучив, його думку відносно заявленого позову не вияснив, чим фактично вирішив питання про права та обов’язки особи, яка не брала участь у справі.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що рішення у справі ухвалено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права і це, відповідно до п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України є обов’язковою підставою для його скасування та повернення справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 13 жовтня 2009 року скасувати, справу повернути до того ж суду на новий розгляд іншим складом суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею чинності безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді