Справа  №  22-ц- 428/ 2010 р                                                                                     Головуючий 1 інст: Гончар  В.О.

Категорія: стягнення аліментів                                         Суддя-доповідач: Тичкова О.Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    13 січня 2010 року      судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

        головуючого          -    судді   Малінської С.М.  

        суддів колегії          -    Тичкової О.Ю., Піддубного Р.М.

        при секретарі          -    Соколовій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів , -

ВСТАНОВИЛА:

    У січні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з відповідача аліменти на його утримання як на непрацездатного подружжя у твердій грошовій сумі у розмірі 550 гривень щомісячно .

Свої вимоги позивач мотивував тим, що він перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, в даний час їхній шлюб розірвано. Як  непрацездатний інвалід ІІ групи, він має право на отримання аліментів від колишньої дружини, оскільки  його дохід складається з пенсії по інвалідності та аліментів, що йому сплачує син. Зазначені  суми є недостатніми для його існування, так як  він щомісячно потребує  1500-1800 гривень на ліки та повинен сплачувати за комунальні послуги. Утворене позивачем підприємство ІНФОРМАЦІЯ_1 в даний час не працює. ОСОБА_4 має можливість сплачувати аліменти на його утримання, в зв’язку з тим, що має постійний дохід.

Відповідачка проти задоволення позову заперечувала , зазначивши, що на її утриманні перебуває повнолітній син, який не працює за станом здоров’я. Вона працює вчителькою у школі та має невеликий дохід. Позивач працює директором ЧПФ «Єнергозахист» де отримує заробітну плату, отримує пенсію по інвалідності та аліменти від сина. Щомісячний дохід позивача перевищує її заробітну платню.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2009 року в задоволені позову ОСОБА_3 відмовлено. Стягнено з позивача на користь держави 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

    Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та  постановити нове рішення про задоволення заявленого ним позову. В якості доводів апеляційної скарги зазначає  на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права .

Судова колегія, заслухавши доповідь судді та пояснення ОСОБА_3,  дослідивши матеріали справи та  обговоривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга   не підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Як встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи сторони до 03.07.2008 року перебували у шлюбі. З 10.06. 2008 року ОСОБА_3 визнаний інвалідом 2 – ої групи загального захворювання.

    Відповідно до ст. 76 СК України розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу.

 Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

    За змістом п. 4 ст. 75 СК України один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

    Статтею 54 Закону  України « Про державний бюджет на 2009 рік » встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 січня – 498 гривень, з 1 листопада - 573 гривні.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач  отримує пенсію по інвалідності з 22.05.2007 року по 30.06.2009 року у розмірі 554 грн. 64 коп., аліменти від сина  в розмірі 605 гривень та заробітну плату як директор ЧПФ « Енергозахист», що з липня 2008 року по квітень 2009 року склала 7000 грн.

      За таких обставин у судової  колегії відсутні підстави  вважати , що позивач потребує матеріальної допомоги у сенсі ст., ст. 75,76 СК України, оскільки він  має дохід, який забезпечує йому прожитковий мінімум встановлений законом.

З огляду на вищевикладене судова колегія вважає, що суд повно з’ясував обставини що мають значення для справи і  ухвалив законне та обґрунтоване рішення.  Доводи апеляційної скарги не є суттєвими і рішення суду не спростовують.

 Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

    Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2009 року – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: