Справа № 127/6221/21

Провадження № 22-ц/801/1225/2021

Категорія: 77

Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуменюк К. П.

Доповідач:Ковальчук О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 рокуСправа № 127/6221/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача Ковальчука О. В.,

суддів: Голоти Л. О., Якименко М. М.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницького національного аграрного університету про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою її представником - адвокатом Куцим Ростиславом Андрійовичем, на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області про повернення позовної заяви, постановлену у цій справі 27 квітня 2021 року у м. Вінниці суддею цього суду Гуменюком К. П,

В С Т А Н О В И В:

В березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Вінницького національного аграрного університету, у якому просила поновити її на посаді викладача кафедри військової підготовки; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 30 грудня 2020 року до дня поновлення на роботі та 50 000 грн моральної шкоди.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12 березня 2021 року даний позов залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а саме для надання суду документів, що підтверджують сплату судового збору за вимоги позову про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

На виконання вимог вказаної ухвали представником позивача - адвокатом Куцим Ростиславом Андрійовичем, з використанням власного електронного цифрового підпису шляхом надсилання на офіційну електрону адресу суду, було подано позовну заяву у новій редакції, у якій підписантом зазначено ОСОБА_1 , проте її підпис відсутній. У цій заяві ОСОБА_1 змінила позовні вимоги та просила суд поновити її на посаді викладача кафедри військової підготовки.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12 квітня 2021 року продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 12 березня 2021 року, у зв`язку з тим, що подання представником позивача позову з використанням власного електронного цифрового підпису шляхом надсилання його на офіційну електрону адресу суду, не узгоджується із приписами цивільного процесуального закону.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа (а. с. 20) ухвала суду першої інстанції від 12 квітня 2021 року була доставлена Куцому Р. А. на його електрону адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 20 квітня 2021 року о 17 год. 07 хв.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницького національного аграрного університету про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди повернуто представнику позивача на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Не погодившись із ухвалою про повернення позовної заяви, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в апеляційній скарзі просить її скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Враховуючи особливості розгляду в апеляційному порядку окремих категорій справ, справа розглядається в апеляційній інстанції без повідомлення її учасників, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвалу про повернення позовної заяви розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції (п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Тобто, підставою для залишення без руху позовної заяви на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі є виключно недотримання позивачем вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначено у ст. 175 ЦПК України, а положеннями ст. 177 ЦПК України передбачено перелік документів, що додаються до позовної заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Частиною 8 ст. 14 ЦПК України визначено, що подання особами процесуальних документів, можливо виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Пунктом 15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України встановлено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Однак, станом на день звернення позивача до суду із позовом Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система в судах не створена.

Відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини першої розділу ХIІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

У ч. 8 ст. 43 ЦПК України визначено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі (п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»).

Проте, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день вручення судового рішення під розписку.

Із наведених судом першої інстанції недоліків позовної заяви, які стали підставою для її повернення позивачу, можна зробити висновок, що вони зводяться до несплати судового збору за позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, відсутність у зміненій позовній заяві власноручного підпису позивача та невиконання вимог ухвал про залишення позовної заяви у строк, встановлений судом.

Такі висновки суду першої інстанції апеляційний суд вважає помилковими з огляду на таке.

Повертаючи позовну заяву з підстав несплати судового збору за звернення до суду з вимогами щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору за звернення до суду з вимогою про поновлення на роботі, отже безпідставно повернув позовну заяву у цій частині.

Висновки суду першої інстанції щодо неможливості подання представником позивача позову з використанням власного електронного цифрового підпису шляхом надсилання його на офіційну електрону адресу суду, апеляційний суд вважає помилковими, оскільки за приписами ст. 64 ЦПК України представник здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки, отже має повноваження на скріплення електронним підписом документів, поданих до суду в електронній формі.

Крім того, враховуючи, що під час вирішення питання відповідності поданих сторонами документів вимогам процесуального закону судам слід уникати зайвого формалізму, апеляційний суд вважає помилковими посилання суду першої інстанції на те, що звернення із процесуальними документами в електронній формі здійснюється з використанням власного електронного цифрового підпису виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, оскільки станом на день звернення позивача до суду із позовом Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система в судах не створена, водночас ч. 8 ст. 43 ЦПК України передбачена можливість подання документів в електронній формі.

Повертаючи позовну заяву у зв`язку з невиконанням вимог ухвал про залишення позовної заяви у строк, встановлений судом, суд першої інстанції не врахував вимог п. 1 ч. 6 ст. 272 ЦПК України щодо обов`язку вручення судового рішення під розписку, та направив своє процесуальне рішення про залишення позовної заяви без руху на електрону адресу через систему «Електронний суд».

Ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 12 квітня 2021 року була надіслана Куцому Р. А. на його електрону адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 та за висновком суду була отримана одержувачем 20 квітня 2021 року.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що ОСОБА_1 або Куций Р. А. надали згоду на отримання процесуальних документів в електронному вигляді та саме на електрону адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки вказівка в позовній заяві електронної адреси є лише дотриманням вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, отже суд першої інстанції повідомив позивача та його представника про процесуальне рішення від 12 квітня 2021 року неналежним чином, тому дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви у зв`язку з невиконанням вимог ухвал про залишення позовної заяви у строк, встановлений судом.

Такі висновки апеляційного суду узгоджуються з висновками Верховного Суду у постанові від 07 липня 2021 року у справі № 688/684/20.

Апеляційний суд також враховує, що право на ефективний судовий захист закріплено у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція).

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» (Delcourt v. Belgium) від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» (Hoffmann v. Germany) від 11 жовтня 2001 року).

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто, Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Враховуючи, що порушення судом норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали про повернення позовної заяви, тому ця ухвала залишатись у законній силі не може та підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, з направленням матеріалів вказаної позовної заяви до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 382 384, 389 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Куцим Ростиславом Андрійовичем, задовольнити, ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 27 квітня 2021 року скасувати, матеріали вказаної позовної заяви направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складання повного тексту постанови.

Головуючий О. В. Ковальчук

Судді : Л. О. Голота

М. М. Якименко