Провадження номер 2-о/741/15/21

Єдиний унікальний номер 741/268/21

РІШЕННЯ

іменем України

27 липня 2021 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Крупини А.О.,

з участю секретарів судового засідання Качан О.В., Олійник Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Носівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Носівська об`єднана територіальна громада в особі Носівської міської ради Чернігівської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

УСТАНОВИВ:

У березні 2021 року представник заявника адвокат Коршок Олена Григорівна, діючи від імені та представляючи інтереси заявника ОСОБА_1 , звернулася до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , до 1997 року та встановлення факту прийняття ОСОБА_1 спадщини, яка відкрилася після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених вимог представник заявника посилається на те, що рішенням Носівського районного суду від 17 жовтня 2001 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Тасєєво Красноярського краю РФ, було оголошено померлим. Заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який було укладено 21 липня 1989 року. Станом на 18 січня 1997 року ОСОБА_2 проживав разом із заявником та їх спільними дітьми за адресою: АДРЕСА_1 . На початку 1997 року ОСОБА_2 поїхав до РФ відвідати своїх батьків, які проживали у Красноярському краї РФ, і до родини в м. Носівку більше не повернувся. У зв`язку з цим заявник змушена була звернутися до Носівського РВ УМВС про розшук чоловіка. Розшук не дав результатів, місце перебування ОСОБА_2 не було встановлено, тому в 2001 році за заявою ОСОБА_1 . Носівський районний суд рішенням від ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померлим. Після цього заявник отримала свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , у якому датою смерті зазначено ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після оголошення ОСОБА_2 померлим відкрилася спадщина. До складу спадкового майна входить право на земельну частку (пай) розміром 5,69 в умовних кадастрових гектарах із земель колишнього КСП ім. Фрунзе, що знаходиться в м. Носівка Носівського району Чернігівської області та підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія ЧН № 0259305, виданим на ім`я ОСОБА_2 . Заявник є спадкоємцем померлого першої черги за законом. Після оголошення ОСОБА_2 померлим ОСОБА_1 прийняла спадщину в силу ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном. Представник заявника указує, що доказами вступу в управління та володіння спадковим майном є наявність довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 разом із її чоловіком ОСОБА_2 , виданої виконкомом Носівської міської ради згідно з даними будинкової книги, наявність у спадкоємця сертифікату, який видавався та належав спадкодавцю, а також показання свідків, яких вона просила допитати в судовому засіданні. Задля оформлення спадщини заявник звернулася до Носівської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак отримала інформаційний лист, у якому зазначено, що спадкова справа до майна померлого ОСОБА_2 не заведена. Нотаріус рекомендувала заявникові звернутися до суду, щоб довести фактичне прийняття спадщини. Ураховуючи неможливість оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку, представник заявник звернулася до суду із цією заявою.

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 03 березня 2021 року відкрито окреме провадження в цивільній справі та призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні 07 липня 2021 року заявник ОСОБА_1 та представник заявника ОСОБА_3 підтримали заяву з мотивів, викладених у її змісті, просили її задовольнити.

У судове засідання 27 липня 2021 року заявник та представник заявника не з`явилися, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явилася, але подала заяву про розгляд справи за відсутності представника заінтересованої особи, просила справу розглянути за наявними в ній матеріалами та дослідженими в судовому засіданні доказами та винести рішення на розсуд суду відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 Цивільного-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні 07 липня 2021 року допитана свідок ОСОБА_4 дала показання, що вона є сестрою заявника. Свідку достовірно відомо, що у 1989 році заявник одружилася із ОСОБА_5 . У 1997 році ОСОБА_6 поїхав до Росії навідати батьків і не повернувся. У 2001 році суд визнав його померлим. До зникнення ОСОБА_2 та заявник проживали разом у будинку АДРЕСА_1 , адже були подружжям, мали чотирьох дітей. ОСОБА_2 мав пай у колгоспі. Дружина вступила в управління та володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_2 , користувалася його особистими речами.

У судовому засіданні 07 липня 2021 року допитана свідок ОСОБА_7 дала показання, що вона є кумою заявника. Свідку достовірно відомо, що ОСОБА_8 , чоловік заявника, до 1997 року проживав разом із заявником та їх спільними дітьми в будинку АДРЕСА_1 . У 1997 році ОСОБА_6 поїхав до РФ та пропав. Його оголошено померлим. ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка, користувалася його особистими речами.

Суд проводить судове засідання 27 липня 2021 року за відсутності учасників справи та відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснює фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів.

Вислухавши пояснення заявника, представника заявника, дані в судовому засіданні 07 липня 2021 року, показання свідків, допитаних у судовому засіданні 07 липня 2021 року, вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 37 років помер ОСОБА_8 , про що відділом реєстрації актів громадянського стану Носівського районного управління юстиції Чернігівської області зроблено запис за № 1 від 25 травня 2001 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 10).

Вищевказане свідоцтво про смерть видане на підставі рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2001 року, яке набрало законної сили. Указаним рішенням суду ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Тасєєво Красноярського краю РФ, оголошено померлим (а. с. 7). Також цим рішенням встановлено, що на початку 1997 року ОСОБА_2 поїхав відвідати своїх батьків до Красноярського краю РФ і до заявника не повернувся. У рішенні суд послався на довідку Носівського РВ УМВС про результати розшуку ОСОБА_2 , у якій вказано, що на день видачі довідки місце перебування ОСОБА_2 не встановлено.

У судовому засіданні встановлено, що за життя ОСОБА_2 набув право на земельну частку (пай) розміром 5,69 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства ім. Фрунзе в м. Носівка Чернігівської області, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія ЧН № 0259305, виданим на підставі рішення Носівської райдержадміністрації від 1 липня 1996 року № 155 та зареєстрованим 25 грудня 1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 133 (а. с. 11), та копією повідомлення відділу у Носівському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 04 лютого 2021 року (а. с. 13).

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України Цивільний Кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності застосовуються норми Цивільного Кодексу Української РСР в ред. 1963 року.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» також роз`яснено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Стаття 525 ЦК УРСР визнає, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, із якого вона оголошується померлою.

Отже, ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина після оголошення померлим ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно з ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), той з подружжя, який його пережив, і батьки (усиновителі) померлого.

ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а. с. 8).

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина вважається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Прийняття спадщини підтверджується різними діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать що в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини вони фактично вступили у володіння (користування, розпорядження) спадковим майном.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР 1963 року спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до роз`яснень п. 2 постанови Пленуму Верховного суду № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року.

Згідно з роз`ясненнями, даними в п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року, заява про встановлення факту прийняття спадщини може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном.

Діями ж, що свідчать про прийняття спадщини, є фактичний вступ заявника в управління чи володіння спадковим майном у межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини або подача ним протягом цього строку до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про її прийняття.

Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу або квитанції про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Пунктом 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 року № 18/5, встановлено, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка в силу ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, оскільки вступила в управління та володіння спадковим майном. Цей факт підтверджується показаннями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , допитаних у судовому засіданні, поясненнями заявника, даними в судовому засіданні. Показання вказаних свідків, пояснення заявника повністю узгоджуються з письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи та підтверджують фактичне прийняття спадщини. Зокрема, з довідки виконавчого комітету Носівської міської ради Чернігівської області № 184 від 04 лютого 2021 року вбачається, що згідно із записами в будинковій книзі станом на 18 січня 1997 року в домоволодінні АДРЕСА_1 були зареєстровані, крім інших, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 9).

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 після смерті чоловіка зберігала та зберігає свідоцтво про його смерть, оригінал сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0259305, заявник залишається зареєстрованою в будинку АДРЕСА_1 , де проживав до моменту зникнення її чоловік ОСОБА_2 (а. с. 5-6).

Докази по справі суд визнає належними й допустимими та такими, що підтверджують факт прийняття ОСОБА_1 спадщини, що відкрилася після смерті її чоловіка ОСОБА_2 .

Будь-яких доказів, які б спростовували доводи заявника щодо фактичного прийняття спадщини після смерті чоловіка, суду не надано.

Суд також зауважує, що встановлення цього факту необхідно заявнику для оформлення її спадкових прав після смерті чоловіка.

А тому з урахуванням викладених заявником обставин та досліджених доказів, суд вважає за можливе задовольнити вимоги заяви в частині встановлення факту прийняття спадщини.

Щодо встановлення факту проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , до 1997 року, про встановлення якого просить заявник, суд робить нижченаведений висновок.

Із вищезгаданої довідки виконавчого комітету Носівської міської ради Чернігівської області № 184 від 04 лютого 2021 року вбачається, що згідно із записами в будинковій книзі ОСОБА_8 станом на 18 січня 1997 року був зареєстрований в домоволодінні АДРЕСА_1 (а. с. 9). Суд уважає, що встановлення факту проживання ОСОБА_2 за згаданою адресою до 1997 року не має для заявника ніякого юридичного значення, оскільки від встановлення цього факту не залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

А, отже, суд робить висновок, що необхідно відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви в частині встановлення факту проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , до 1997 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення по справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 524, 529, 549, 553 ЦК УРСР 1963 року, ст. ст. 81, 206, 247, 263-265, 268, 273, 294, 315, 354, 355 Цивільно-процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Носівська об`єднана територіальна громада в особі Носівської міської ради Чернігівської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення, задовольнити частково.

Установити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , що відкрилася після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У решті вимог заяви ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду через Носівський районний суд Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Носівська об`єднана територіальна громада в особі Носівської міської ради Носівського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04061984, м. Носівка Чернігівської області, вул. Центральна, буд. 20.

Повний текст рішення складено 27 липня 2021 року.

Суддя А.О. Крупина