Справа № 595/285/21

Провадження № 2/595/184/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2021 місто Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Созанської Л.І.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівського Б.В.,

прокурора Борис І.С.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача, адвоката Сверлик О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України в Тернопільської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог природоохоронного законодавства внаслідок незаконної порізки деревини, -

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Теребовлянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції України в Тернопільської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконної порізки деревини у розмірі 19913,87 грн. В позовній заяві вказав, що постановою про накладення адміністративного стягнення № 1 від 13 січня 2020 року, прийнятою державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Тернопільській області ОСОБА_3, ОСОБА_1 , жителя с. Стінка Бучацького району Тернопільської області, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 170 гривень. Штраф відповідачем сплачений, що підтверджується квитанцією № 22 від 13 січня 2020 року. Внаслідок зазначеного протиправного діяння, передбаченого ст. 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 заподіяно збитки в розмірі 20013,87 грн. В добровільному порядку заподіяні державі внаслідок самовільного користування надрами збитки останній відшкодував в сумі 100 грн., не відшкодована сума становить 19913,87 грн., які позивач просить стягнути.

Ухвалою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 06 квітня 2021 року відкрито провадження у даній справі за позовом заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України в Тернопільської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог природоохоронного законодавства внаслідок незаконної порізки деревини. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

15 травня 2021 року представником відповідача, адвокатом Сверлик О.В. подано відзив на позовну заяву про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог природоохоронного законодавства внаслідок незаконної порізки деревини, в якому вона просить відмовити у задоволенні позову. Адвокат звертає увагу на те, що порізка деревини мала місце 17 грудня 2019 року, а позов подано до суду у лютому 2021 року. Вказала, що прокурор не перевірив законність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не прийняв до уваги, що ОСОБА_1 являється батьком 15-ти дітей, дев`ятеро з яких та заміжня донька з двома неповнолітніми дітьми проживають з ним та його дружиною у будинку, в якому відсутнє опалення. ОСОБА_1 дерева не зрізував, а придбав їх у знайомого. Крім ОСОБА_1 на пасовищі того ж дня заготовляли деревину й інші особи, до яких, з незрозумілих причин, держінспектори жодних претензій не мали. Коли інспектори підійшли до ОСОБА_1 , то придбані ним дрова були порізаними та лежали на машині. Зі слів ОСОБА_1 , інспектори ходили до пасовищі та шукали пеньки, діаметри пеньків та дров, що лежали на машині, ніхто з ним не звіряв. Ні в позовній заяві, ні в доданих до неї документах не вказано, яким саме сертифікованим приладом о 15 год. 30 хв. 17 грудня 2019 року держінспектори вимірювали діаметри пеньків, а також не наведено докази того, що вони відповідають діаметрам дерев, які ОСОБА_1 придбав. Просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач не надав належних доказів вини відповідача ОСОБА_1 у заподіянні шкоди.

17 травня 2021 року керівником Бучацької окружної прокуратури Тернопільської області Носовським М. подано відповідь на відзив, в якому він зазначив, що 17 грудня 2019 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Держекоінспекції у Тернопільській області ОСОБА_3 складено протокол № 003525 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.153 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постановою про накладення адміністративного стягнення № 1 від 13 січня 2020 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.153 КУпАП, та накладеного на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. ОСОБА_1 був присутній під час розгляду справи про порушення ним природоохоронного законодавства та особисто підписав постанову про накладення адміністративного стягнення. Штраф відповідачем сплачено того ж дня. З метою компенсації вказаної шкоди, Держекоінспекцією у Тернопільській області громадянину ОСОБА_1 надіслано лист від 21 січня 2020 року № 1-1-11-262 про добровільну оплату заподіяної шкоди з відповідними реквізитами. Після отримання зазначеного листа ОСОБА_1 частково відшкодовано завдану шкоду, відповідно до листа Держекоінспекції у Тернопільській області №1-1-05-551 від 08 лютого 2021 року залишок невідшкодованих коштів, станом на 08 лютого 2021 року, становить 19913,87 грн. Дії посадових осіб Держекоінспекції у Тернопільській області щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення, постанови про накладення адміністративного стягнення, розрахунку розміру збитків та пред`явлення претензії щодо добровільного відшкодування збитків, відповідачем в порядку адміністративного судочинства не оскаржувалися. Також слід визнати необґрунтованим посилання у відзиві на позовну заяву щодо здійснення замірів по пеньках, зрубаних дерев, адже вказані дії відповідають додатку 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу», відповідно до якої, для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту використовується діаметр дерев у корі біля шийки кореня. Окрім того, посилання представника відповідача на склад сім`ї відповідача, заготівлю деревини того дня іншими особами та відсутність претензій до них зі сторони державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Держекоінспекції у Тернопільській області немає жодного значення до встановлення вини відповідача у вчиненні ним адміністративного правопорушення та відшкодування ним завданих збитків. Зважаючи на вищезазначене, просив позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні прокурор Бучацької окружної прокуратури Борис І.С. позовні вимоги, викладені в позовній заяві, підтримала.

В судове засідання представник Державної екологічної інспекції в Тернопільській області не з`явився, однак подав до суду клопотання, згідно якого позовні вимоги підтримує і просить справу розглядати у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги заперечив та пояснив, що 16 грудня 2019 року він їхав до рідного брата в с. Велеснів Монастириського району Тернопільської області, по дорозі зустрів людей, які запропонували йому придбати дрова за 2000 грн., на що ОСОБА_1 погодився. В той день, 16 грудня 2019 року відповідач не мав можливості придбати дрова, тому наступного дня приїхав разом із синами, щоби загрузити дрова та забрати їх додому. Люди, в яких відповідач вирішив придбати дрова, йому були незнайомі, він не знає їх прізвищ, а також контактних даних. Коли відповідач з синами грузили дрова на машину, до них підійшли працівники Державної екологічної інспекції. ОСОБА_1 повідомив їм, що дрова купив. Працівники інспекції вилучили у відповідача дві бензопили, викликали поліцію та ходили по лісі і шукали пеньки, після чого дрова відвезли в сільську раду. Відповідачу надали документ, який він відмовився підписувати. Наступного дня ОСОБА_1 покликали в сільську раду та повідомили, що дрова, які в нього вилучили, - це лише сухостій. Через якийсь час на домашню адресу відповідача надійшов лист, яким йому запропоновано прибути до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області для розгляду справи. ОСОБА_1 на виклик інспекції з`явився, йому надали для підпису постанову, однак у зв`язку з проблемами із зором відповідач підписав постанову, не читаючи її змісту, після чого пішов у відділення банку, де оплатив штраф у сумі 170 грн. Працівники інспекції повернули йому вилучену бензопилу.

Представник відповідача, адвокат Сверлик О.В. позов заперечила та пояснила, що ОСОБА_1 дерев не зрубував і в позивача немає доказів про це. Дрова придбав у знайомого із сусіднього села для опалювання будинку. Спеціалісти на свій розсуд проводили обміри на пасовищі. З двадцяти чотирьох дерев більшу частину становить сухостій, який є непотребом. Крім ОСОБА_1 на пасовищі ще було шість осіб, тому незрозуміло яким чином працівники інспекції прийшли до висновку про кількість зрізаних дерев та провели розрахунок заподіяної шкоди.

Допитаний в судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_2 суду повідомив, що він працює головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу - державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області. Починаючи з 2009 року, проводиться індексація даних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту. Береться річний індекс інфляції за кожен рік. Сама базова ставка визначена додатком № 1 до постанови КМУ від 23 липня 2008 року № 665, тобто, починаючи з 2009 року, всі ці коефіцієнти перемножуються, тоді множаться на базову ставку. До уваги береться річний індекс інфляції, який визначається в постанові Державної служби статистики України. Державна екологічна інспекція України направляє такі листи, та звітагенство деколи направляє доповнення. Крім того, на офіційному сайті Державної служби статистики України є всі індекси інфляції. Кожного року деревина стає дорожчою. Сухостій також індексується, тобто зменшується до примітки № 2 в додатку № 1 до постанови КМУ від 23 липня 2008 року № 665 на половину і підлягає індексації. Сухостій - це є деревина, а не непотріб. Постановою КМУ № 665 від 23 липня 2008 року передбачено індексацію такс, починаючи з 01 січня 2009 року. Індекси враховуються на час скоєння правопорушення. Державна екологічна інспекція на сьогоднішній день застосовує для вимірювання мірні рулетки фірми «Тоpех», на кожну рулетку при перевірці відбивається спеціальне тавро та видається свідоцтво повірки. Якщо рулетка порвалася, свідоцтво не видається. На час здійснення перевірки ОСОБА_3 він застосовував свідоцтво, яке діяло на той час, зараз діє інше. Спеціаліст зазначив, що, зі слів ОСОБА_3 , йому відомо, що у відповідача була виявлена бензопила, якою він здійснював порізку дерев, також він сам показував, які дерева зрізав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду показав, що він працював державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області. Під час виконання своїх посадових обов`язків ОСОБА_3 поступило повідомлення про здійснення порубки дерев жителями с. Стінка Бучацького району Тернопільської області на пасовищі с. Велеснів Монастириського району Тернопільської області. Про даний факт свідок повідомив свого начальника. Оскільки транспортного засобу не мав, зателефонував за допомогою ОСОБА_4 , який є директором Бучацької районної організації Українського товариства мисливців і рибалок. Вони вдвох приїхали на дане пасовище, на якому побачили вогонь, місце, де стояли коні, та багато порізаних дерев, людей не було, однак по дорозі в с. Порохова їм назустріч їхала підвода з п`ятьма людьми. Через кілька днів ОСОБА_3 знову зателефонували та повідомили про порізку дерев в с. Велеснів Монастириського району Тернопільської області. Наступного дня після обіду ОСОБА_5 з ОСОБА_4 знову приїхали на дане пасовище, побачили там завантажену дровами машину, відповідача з чотирьма синами, двоє з яких були неповнолітніми, та дві, ще гарячі, бензопили. На пасовищі, крім відповідача та його синів, були присутні жінка з чоловіком на мотоблоці та чоловік на машині, однак дров у них не було, а тому не було підстав притягувати їх до адміністративної відповідальності. ОСОБА_5 викликав працівників поліції, оскільки відповідач із синами відмовилися назвати свої прізвища. Після цього ОСОБА_1 із синами показали зрізані ними дерева, ОСОБА_5 рулеткою були проведені обміри та складено протокол, від надання пояснень та підпису в якому ОСОБА_1 відмовився, тому його копію і повідомлення про розгляд протоколу свідком було надіслано поштою. На розгляд справи 13 січня 2020 року відповідач прибув, отримав копію постанови, оплатив штраф 170 грн., після чого йому повернули бензопили. Згідно з чинним законодавством, будь-яке дерево видаляється на основі лісорубного квитка, якого у відповідача та його синів не було, а відповідно і не було правових підстав для вирубки лісу, зокрема сухостійного дерева.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показав, що він є директором Бучацької районної організації Українського товариства мисливців і рибалок. Йому зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що поступило повідомлення про порізку дерев на пасовищі в с. Велеснів Монастириського району Тернопільської області, після чого вони виїхали на місце, однак на пасовищі нікого не було, лише місце, де стояла підвода з кіньми та зрізані дерева. По дорозі їм на зустріч їхала підвода з 4-5 людьми. Через кілька днів ОСОБА_3 знову зателефонував і вони наступного дня приїхали на дане пасовище, де побачили людей, дві бензопили, машину з дровами та мотоблок. Він підійшов до машини, на яку люди грузили дрова, а ОСОБА_3 до мотоблока, біля якого були чоловік та жінка, після чого ОСОБА_3 викликав поліцію, провів обміри зрізаних дерев, склав протокол, вилучив бензопили. Самого моменту зрізання відповідачем та його синами дерев свідок не бачив.

Заслухавши пояснення відповідача, представників сторін, спеціаліста, покази свідків, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Згідно ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 3 статті 56 ЦПК України, встановлено, що у випадках, визначених законом прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , житель с.Стінка Бучацького району, 17 грудня 2019 року о 15 год. 30 хв. на землях сільськогосподарського призначення (пасовищі) на території Велеснівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області здійснив самовільну порубку 24 дерев, які віднесені до лісового фонду, що є порушенням ст.10 Закону України «Про рослинний світ».

17 грудня 2019 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Тернопільській області ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення № 003525 відносно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою державного інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Тернопільській області ОСОБА_3 від 13 січня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 153 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. в дохід держави.

Вказана постанова відповідачем ОСОБА_1 не оскаржувалася, останнім сплачено штраф у розмірі 170 гривень, що підтверджується квитанцією № 22 від 13 січня 2020 року, виданною Філією - Тернопільське ОБУ АТ «Ощадбанк».

Згідно з розрахунком Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, здійсненим відповідно до додатку 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу», розмір шкоди, заподіяної відповідачем ОСОБА_1 становить 20013,87 гривень.

Як слідує з листа Держекоінспекції у Тернопільській області від 08 лютого 2021 № 1/1-1-05-551, збитки, заподіяні ОСОБА_1 порушенням вимог природоохоронного законодавства відшкодовано частково в сумі 100 грн., залишок невідшкодованих коштів станом на 08 лютого 2021 року становить 19913,87 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Статтею 293 ЦК України передбачено, що діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про рослинний світ» спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.

Статтею 40 Закону України «Про рослинний світ» передбачено, що порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні, зокрема, у: самовільному спеціальному використанні природних рослинних ресурсів; порушенні правил загального використання природних рослинних ресурсів; протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Згідно ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди.

В силу ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постановою Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №753/7281/15-ц встановлено, що законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювана шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювана шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України покладено на відповідача.

В судовому засіданні прокурором було доведено факт вчинення незаконних дій з боку відповідача, які привели до завдання навколишньому природному середовищу шкоди в розмірі 20013,87 грн., ОСОБА_1 частково відшкодовано 100 грн., та залишається невідшкодованою шкода в розмірі 19913,87 грн. Зазначені обставини доводяться відповідними доказами, наявними в матеріалах справи, які відповідачем в ході судового розгляду спростовані не були.

Враховуючи, що шкода, заподіяна відповідачем ОСОБА_1 навколишньому природному середовищу в розмірі 19913,87 грн. добровільно не сплачена, вона підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VІ джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: 30% в доход спеціального фонду Державного бюджету України, 50% - в доход спеціального фонду місцевого бюджету Монастириської міської ТГ, 20% - в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради.

Відповідно до п. «б» ч. 2 до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», частина грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища спрямовується до спеціально створених фондів охорони навколишнього природного середовища у відповідних місцевих бюджетах за місцем заподіяння екологічної шкоди, а відтак - до фонду Монастириської територіальної громади Тернопільського району.

За встановлених обставин та визначених відповідно до них правовідносин суд приходить до переконання, що позов обгрунтований і його слід задовольнити.

Крім того, в силу ст. 141 ЦПК України слід стягнути з ОСОБА_1 на користь Тернопільської обласної прокуратури судовий збір в розмірі 2270 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 258-268, 273, 274, 279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави шкоду, заподіяну порушенням вимог природоохоронного законодавства внаслідок незаконної порізки деревини у розмірі - 19913 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот тринадцять) гривень 87 копійок, які перерахувати: 30% в доход спеціального фонду Державного бюджету України, 50% - в доход спеціального фонду місцевого бюджету Монастириської міської ТГ, 20% - в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р UА28999980333129331000019743, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 37977599 в Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Тернопільської обласної прокуратури (одержувач: Тернопільська обласна прокуратура; р/р UА498201720343190002000004091; ДКСУ м. Київ; МФО 820172; код ЄДРПОУ- 02910098) судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Бучацький районний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст рішення суду виготовлено 27 липня 2021 року.

Позивач: Державна екологічна інспекція в Тернопільській області, місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Шашкевича, 3, код ЄДРПОУ: 37977693.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання с. Стінка Бучацького району Тернопільської області.

Суддя: Л. І. Созанська