Справа № 22-ц-590/2010р. Головуючий 1 інстанції: Діденко С.А.
Категорія: договірні Доповідач: Бородін М.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого – Бородіна М.М.
Суддів – Гальянової І.Г., Ларенка В.І.
при секретарі – Сватенко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», Харківської обласної філії акціонерно-комерційного банку «Укрсоцбанк» про визнання частково недійсним договору кредиту та розірвання договору кредиту, -
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі – АКБ СР «Укрсоцбанк»), Харківської обласної філії акціонерно-комерційного банку «Укрсоцбанк» (далі – ХОФ АКБ «Укрсоцбанк») про визнання частково недійсним договору кредиту та розірвання договору.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2009 року позовна заява ОСОБА_1 повернута позивачу для подання до належного суду на підставі п. 7 ст. 110 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначену ухвалу суду та вирішити питання по суті позовних вимог.
У своїх запереченнях на апеляційну скаргу ХОФ АКБ «Укрсоцбанк» просить відмовити в повному обсязі у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1, посилаючись на те, що у пункті 6.2 ст. 6 кредитного договору міститься домовленість сторін щодо передачі будь-якого спору (з приводу укладення та виконання), що може виникнути між сторонами кредитного договору на розгляд третейського суду, тобто у договорі міститься третейське застереження, яке в повному обсязі відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про третейські суди».
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Договір кредиту № 806/1-27/1-3/7-008 від 19 липня 2007 року та іпотечний договір № 806/2-27/1-3/7-008 від 19 липня 2007 року укладені між позивачем та АКБ СР «Укрсоцбанк» в особі начальника Чугуївського відділення Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк».
Стаття 110 ЦПК України встановлює правила підсудності справ за вибором позивача – альтернативну підсудність. Частиною сьомою передбачено, що позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред’являтися також за їх місцезнаходженням.
Таким чином, стаття 110 ЦПК України наділяє позивача ОСОБА_1 правом вибору підсудності справи за його позовом, що виникає з діяльності філії ХОФ АКБ «Укрсоцбанк», яка територіально знаходиться у Київському районі м. Харкова по вул. Гоголя, 10.
За таких обставин у судової колегії немає підстав вважати, що позивач ОСОБА_1 звернувся за вирішенням спору до неналежного суду.
Що стосується посилань ХОФ АКБ «Укрсоцбанк» у своїх запереченнях на наявність у договорі третейського застереження та вирішення справи третейським судом, то воно є необґрунтованим.
Так, при наявності третейської угоди (або третейського застереження) про передачу спору на розгляд до третейського суду і в разі звернення однієї зі сторін цієї угоди до державного суду, цей суд зобов’язаний прийняти позовну заяву до розгляду і в разі, якщо під час попереднього судового засідання або в ході судового розгляду від відповідача до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами надійде заперечення проти вирішення спору в суді, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду (ч.ч. 3, 5 ст. 130, п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК).
Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали і передачі питання на новий розгляд.
Що стосується вимог апелянта щодо вирішення справи по суті заявлених ним вимог, то вони задоволенню не підлягають, оскільки вони не були предметом розгляду у суді першої інстанції та по суті його позовних вимог рішення судом не приймалося, а апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення, яке не набрало чинності, досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 4 ч. 2 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2009 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді