Судове рішення #9566112
Єдиний державний реєстр судових рішень

   АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

 Справа № 11- 136/2010 року                         Головуючий у першій інстанції 

Категорія: ст. 187 ч. 1 КК України                    суддя: Захарченко Д.В. 

                                                 Доповідач апеляційного суду: 

                                                 суддя: Губа О.О. 

  У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

     2 березня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:    

          

головуючого:        Ржепецького О.П.                                 

суддів:           Івченко О.М., Губи О.О. 

за участю прокурора: Данчука В.М. 

захисника:          ОСОБА_1 

потерпілого:         ОСОБА_2 

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 грудня 2009 року, яким засуджено 

 

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Арташат республіки Вірменія, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, який має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, працюючого неофіційно, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше не судимого,  

 за ч. 1 ст. 187 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки позбавлення волі. 

 Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь:  

потерпілого ОСОБА_2 в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 11702 грн.; 

 міського фінансового відділу м. Миколаєва в рахунок відшкодування затрат, повязаних з находженням потерпілого на стаціонарному лікуванні, 993 грн. 37 коп. 

    За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що  2 листопада  2009 року з 22 години 30 хвилин до 23 години 30 хвилин в дворі будинків № 244 та № 246 по АДРЕСА_2    ОСОБА_3 з застосуванням насильства небезпечного для життя та здоровя потерпілого, наніс неповнолітньому ОСОБА_4 удари руками в область обличчя та живота, чим спричинили потерпілому легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, та відкрито викрав майно належне ОСОБА_2, яке при собі мав неповнолітній потерпілий, на загальну суму 7102 грн. 

   

В апеляції захисник ОСОБА_1, не оспорюючи фактичні обставини вчиненого ОСОБА_3 злочину та кваліфікацію його дій, просить вирок суду змінити, помякшити покарання, призначивши його без позбавлення волі. При цьому посилається, що суд при призначенні покарання не врахував помякшуючі обставини, а саме: щире каяття, часткове відшкодування заподіяної шкоди потерпілому, наявність на утриманні засудженого 2 неповнолітніх дітей, стан здоровя засудженого, його дружини та дітей, позитивні характеристики, а також те, що він раніше не судимий і є єдиним годувальником.  

 Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_5 на підтримку апеляції, заперечення потерпілого ОСОБА_2, думку прокурора Данчука В.М. про залишення апеляції без задоволення, а вироку суду  без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав. 

 Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який його засуджено, є обґрунтованим і підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні та викладених у вироку доказів. 

 Зазначений висновок суду та кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 187 КК України в апеляції апелянтом не оспорюється. 

 Покарання засудженому ОСОБА_3 судом призначено з додержанням вимог ст. 65 КК України, тобто з урахуванням вчинення ним тяжкого злочину у відношенні неповнолітнього, даних про його особу, який характеризується позитивно за місцем проживання, визнав вину у вчиненні злочину, частково відшкодував потерпілому заподіяну матеріальну шкоду, раніше не судимий. Тому з урахуванням зазначених помякшуючих обставин ОСОБА_3 призначено покарання з застосуванням ст. 69 КК України, тобто нижче від найнижчої межи, встановленої в санкції ч. 1 ст. 187 КК України. 

 При цьому, хоча суд і не послався у вироку на стан здоров'я ОСОБА_3 та членів його сімї (медичні довідки  а. с. 224, 225, 227, 228), але призначив йому покарання, яке є достатнім та необхідним для його виправлення в умовах ізоляції від суспільства. 

А тому підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_3, як про це ставиться питання в апеляції захисника, колегія суддів не знаходить. 

 

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, - 

 У Х В А Л И Л А: 

 Апеляцію захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 грудня 2009 року відносно ОСОБА_3  без змін. 

  Головуючий: 

 Судді: 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація