Справа № 22-ц-3755/ 2010 р. Головуючий:1 інстанції
Шабельников С.К.
Категорія: діти війни Доповідач: Швецова Л.А.
У Х В А Л А
іменем України
17 травня 2010 року с удова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області у складі :
Головуючого - судді – Малінської С.М.
суддів - Даниленка В.М., Швецової Л.А.
при секретарі : Білицькій Ю.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу
за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області
на постанову Зміївського районного суду Харківської області від 25 лютого 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області про покладення обов’язку здійснити перерахунок та виплату підвищення пенсії ,-
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2009 року ОСОБА_2. звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача, нарахувати їй, як дитині війни, несплачену державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733 грн.30коп.
Постановою Зміївського районного суду Харківської області від 25 лютого 2010 року адміністративний позов було задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність УПФУ у Зміївському районі Харківської області щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. Зобов’язано УПФУ у Зміївському районі Харківської області провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленому ч.1 ст.28 Закону України « Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
В апеляційній скарзі УПФУ у Зміївському районі Харківської області просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 Закону України № 1991-У1 від 18.02.2010 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» внесено зміни до частини першої статті 15 ЦПК України, згідно яких суди, зокрема, розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам .
Таким чином, дана справа розглядається за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"( далі- Закон) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Встановлено, що ОСОБА_2 народилася у 1934 році і відповідно до вимог ст. 1 Закону, який набрав чинності з 01.01.2006 року, набула статусу "дитина війни".
Отже, відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Водночас, щодо такого його права на період 2006 року, то підвищення до пенсії дітям війни могло бути впроваджено за таких умов: поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог ст. 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", в редакції, викладеній у Законі України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01.2006 року. Однак такі умови не настали.
Що ж до підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, то п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.
Проте рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням ст. 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року позивач також не мав права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена.
У той же час, суд першої інстанцій дійшов вірного висновку, що з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність УПФ є протиправною.
За таких обставин правильними є висновки суду першої інстанції, що позивач у 2006 році та до 09.07.2007 року не мав права на підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а має його лише з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Що ж стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суди обґрунтовано визнали, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 301, 302, п.1.ч.1 ст.307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, судова колегія,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у Зміївському районі Харківської області відхилити .
Постанову Зміївського районного суду Харківської області від 25 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий :
судді :