Сарненський районний суд

Рівненської області

____________________________________________________________________

Справа № 571/256/18

Провадження № 1-кп/572/34/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2021 року м.Сарни

Сарненський районний суд м.Сарни в складі колегії суддів:

головуючого - судді Рижого О.А.

суддів: Слободянюка Б.К., Довгого І.І.

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.М.

прокурора: Станкевича О.К.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника: Савчука Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Сарненського районного суду Рівненської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017180190000544 від 18.09.2017 р., за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого, неодруженого, громадянина України,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, ч.2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно обставин, викладених в обвинувальному акті, 17 вересня 2017 року приблизно о 23 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння на території власного господарства в АДРЕСА_1 , візуально виявив за межами вказаної земельної ділянки двох невідомих йому осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яких ідентифікував як жителів с. Дроздинь Рокитнівського району Рівненської області та на ґрунті неприязних відносин до жителів вказаного села, вирішив здійснити умисне вбивство останніх. Реалізуючи свій злочинний намір на умисне вбивство двох осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, використовуючи в якості знаряддя мисливську рушницю «ТОЗ-63» та мисливські набої до неї, споряджені дрібним шротом, які протягом тривалого часу незаконно зберігались на території вищевказаного господарства, ОСОБА_1 умисно здійснив не менше двох прицільних пострілів в площину тіла ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді трьох вогнепальних ран, із яких дві вхідні вогнепальні рани лівої половини живота закінчуються «сліпо» в товщі передньої і передньо- бокової стінок живота та одна вогнепальна рана лівої половини живота, яка продовжується раневим каналом, що проникає в черевну порожнину, через стінку тонкого кишківника, ушкоджуючи стінку правої вздохвинної артерії та закінчується в товщі м`язів задньої стінки тазу, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Від отриманих тілесних ушкоджень у вигляді вогнепального, дробового, проникаючого, сліпого поранення живота з ушкодженням кішківника та крупної судини, що призвело до внутрішньої кровотечі та масивної крововтрати, ОСОБА_2 помер на місці події.

Крім того, внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_3 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді п`яти вогнепальних ран лівого колінного суглобу та лівої гомілки з наявністю сторонніх тіл (шроту), з пошкодженням великогомілкової кістки у верхній третині, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, а також однієї вогнепальної рани правого плеча з наявністю стороннього тіла (шроту), які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Одразу після отримання вказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , скориставшись моментом, з метою уникнення смерті, втік з місця події. Таким чином, ОСОБА_1 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав частково та суду пояснив, що він проживає в будинку АДРЕСА_1 разом із батьками, двома братами та сестрою. На протязі декількох років навколо його та близько розташованих сіл склалась негативна ситуація. Ініціаторами її стали молоді люди з села Дроздинь, яке розташоване на віддалі більше 21 км., під Білоруським кордоном. Зазначені молоді люди заради розваг, щоб продемонструвати свою зверхність до оточуючих залякували їх. Вчиняли такі дії шляхом побиття людей, підпалів техніки, руйнуванням помешкань, знущанням. Також щодо нього вчиняли насильницькі дії в центрі села силоміць запхнули в багажник автомобіля та вивезли до річки, де робили спроби втопити. Спочатку люди звертались до поліції, але поліцейські ніяк не реагували на такі вчинки та заплющували очі, не приїздили в село для наведення порядку та захисту населення. Потім всі зрозуміли, що треба самим захищатись. Прикладом для реагування повідомлення поліцію по останньому факту, за що його судять. По телефону декілька разів повідомляли про напад на садибу, про погрози, стрільбу з боку банди молодиків, але ніхто не приїхав. Тоді неохоче, але приїхали на виклик фельдшера. Такі події передували до цього випадку, де його звинувачують у вбивстві.

17 вересня 2017 року близько 23 -ї години він разом із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і братами: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та сестрою ОСОБА_9 перебували біля магазину «Верес» по вул. Центральна в с. Грабунь Рокитнівського району Рівненської області. В цей час біля сусіднього магазину знаходився житель с. Дроздинь ОСОБА_10 , який із ОСОБА_11 спільно розпивали спиртні напої. До них пішов привітатися ОСОБА_5 . Що між ними відбувалося він не бачив, але коли той повернувся, то у нього була порвана сорочка, сам був зляканий, ображений. ОСОБА_5 та розповів, що ОСОБА_10 наніс йому тілесні ушкодження. Разом зі свої братом ОСОБА_8 , підійшли до ОСОБА_10 , жителя с. Дроздинь та перепитав про причину побиття старшого чоловіка. У відповідь той напав на нього та почав лупцювати кулаками. Він захищався. Так розгорнулась бійка, в ході якої ОСОБА_10 відбігши на певну відстань вирвав штахету від паркана, повернувся назад та наніс нею удар йому по обличчю. В результаті він отримав фізичну біль та гематому під лівим оком. У відповідь він не здійснив ніяких дій. В свою чергу, ОСОБА_10 пригрозив йому поверненням та побиттям.

Знаючи реальність таких погроз, що, по його виклику, приїде банда підлітків вони всім складом сіли в машину та з метою уникнення побиття поїхали в ліс, що розташований неподалік від розташування його господарства. Там вони переховувались щоб уникнути побиття. Через деякий час подзвонив ОСОБА_12 і повідомив, що до будинку наближаються «дроздинці». На той час в господарстві були їх престарілі батьки- ОСОБА_13 . Боячись за їх життя вони всі разом повернулись до господарства. Попередили батьків про небезпеку та наказали їм зачинитись в будинку, а самі зайшли в гараж щоб переховатись. Автомобіль на якому вони їхали від магазину заховали в лісі, бо вважали, що на дворі господарства його спалять зазначені особи. Приблизно о 23.30 год. до нього зателефонував ОСОБА_12 , який повідомив, що до їх господарства поїхали озброєні жителі с. Дроздинь. Через деякий час, дійсно, до господарства під`їхало близько 10 чоловік на п`яти мотоциклах. Спочатку вони кричали, щоб він вийшов із будинку. Стріляли, погрожували, що всіх живцем спалять разом з будинком. Вони перелякались. Мали можливість втекти, але престарілі батьки були в будинку і їх чекала небезпека. Оскільки вони не відповідали, то зазначені особи відкрили загорожу та почали наближатися до його господарства. В цей час ОСОБА_5 декілька разів повідомляв чергового поліцейського про напад, погрози та стрільбу, але жодного разу поліція на ці повідомлення не реагувала. Побачивши, що незнайомці відкривають огорожу, заходять на територію та заїжджають мотоцикли він там же в гаражі, взяв двоствольну мисливську рушницю марки «Т03-63». Зарядивши два патрони зі шротом відійшов від гаража в напрямку заїзду на подвір`я. Щоб дати нападникам усвідомити, що вони будуть чинити опір він здійснив один постріл в землю, щоб у такий спосіб від лякати їх. Однак вказані особи продовжували бігти в напрямку будинку. Коли двоє, що їхали на мотоциклі, заїхали на подвір`я він здійснив, ще один постріл в переднє колесо мотоцикла. В результаті вони розвернулися та виїхавши з подвір`я. Він бачив, що вони поїхали в напрямку, місцевості, що називають «Гора», де впали з мотоцикла. В свою чергу вони забігли в будинок, де сховались. Нападники з кийками, супроводжуючи свій напад пострілами забігли на територію садиби та почали вибивати вікна, ламали двері, трощили рами вікон. Відчуваючи безвихідність вони озброїлись палицями, кочергами, що були в помешканні, вибігли з будинку, та почали чинити опір побігли за ними та прогнали їх. Оглядаючи територію, вони виявили одного хлопця в дворі, а іншого, ОСОБА_2 , на «Горі», де лежав і мотоцикл. Він не хотів нікого вбивати чи спричиняти тілесні ушкодження. Вони хотіли захистити себе, батьків, садибу від нападу бандитів, які погрожували позбавленням життя та свої погрози супроводжували пострілами. В результаті вони частково зруйнували будинок і лише їх відсіч, в тому числі і його стрілянина дала можливість подолати цей напад. Вони викликали поліцію, але поліцейські не приїхали. Їм довелося захищатись самотужки у той спосіб, що мали в розпорядженні. Слідчий експеримент за його участі проводився вдень, а тому в ньому було багато неточностей, які можна усунути, якщо його було провести в темну пору. По певним орієнтирам він зміг би більш чітко вказати розташування мотоцикла на подвір`ї, щодо нього і кут під яким він робив постріл в переднє колесо. Він не бачив ні кого, з нападників, в лице, а тому лише здогадувався, що це Дроздинці, які вчиняють напад на його садибу, що й ними було виконано. Твердження, що в нього з Дроздинцями негативні стосунки не є правдивими. Він захищався від нападу. Щодо показань потерпілого ОСОБА_3 , в частині місце знаходження поза межами господарства в момент пострілу, то він вважає їх неправдивими, оскільки, в такому разі, куля зайшла б в тіло потерпілого під кутом знизу до верху, а не навпаки. Взяв рушницю виключно для того щоб від лякати нападників та захистити себе, батьків, будинок.

Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні на допиті 5 червня 2018 року вказав, що 17 вересня 2017 року він разом з ОСОБА_2 були біля магазину «Людмила» в с. Дроздинь Рокитнівського району. До них підійшов їх односельчанин ОСОБА_14 та повідомив, що в с. Грабунь побили ОСОБА_10 . Вони вирішили поїхати в с. Грабунь та розібратись в причині такого вчинку. На околиці села до них приєднались ще до 10 чоловік на мотоциклах. По дорозі зустріли ОСОБА_10 , який повідомив їм про побиття. Вирішили проїхати по селу Грабунь щоб знайти серед жителів осіб та поговорити про причину побиття ОСОБА_10 . В селі Грабунь розділились на дві групи. Частина поїхала на пошуки кривдників в центр села, а інша, зокрема і він з ОСОБА_2 , на край села, в район помешкання ОСОБА_1. Під`їхавши до садиби ОСОБА_13 , близько 24 години, він зупинився на горбку за 50 метрів від заїзду на подвір`я. Світло фар було увімкнене. Недалеко на мотоциклі був ОСОБА_10 . Побачив як з сараю на подвір`ї ОСОБА_13 вибігли люди та був здійснений постріл вверх. Він почав розвертати мотоцикл і в цей момент пролунав з подвір`я другий постріл він відчув біль. Коли ж розвернув мотоцикл почув третій постріл і відразу відчув біль в нозі. Після цього вони впали з мотоцикла. Він підвівся та побіг в лісо посадку. А звідти направився додому. По дорозі його підібрали хлопці, з якими приїхав в Грабунь.

Даючи не чіткі, сплутані показання допитані в якості свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 підтвердили наявність конфлікту між ОСОБА_10 та ОСОБА_1 . Засвідчили, що 17 вересня 2017 року, вночі, за повідомленням про побиття ОСОБА_10 , в складі не менше 10 чоловік, приїхали в с. Грабунь на пошуки кривдників останнього. В різному порядку приїздили до садиби ОСОБА_1 поговорити. Заперечують наявності у них зброї та предметів для нанесення тілесних ушкоджень, проникнення на територію садиби, пошкодження будинку та влаштування на її території бійки.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 вказав, що він17 вересня 2017 року близько 23-ї години він разом із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і братами: ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та сестрою ОСОБА_9 перебували в магазині «Верес» по вул. Центральна в с. Грабунь Рокитнівського району Рівненської області. ОСОБА_19 пішов в сусідній магазин. Коли повернувся, то повідомив, що житель с. Дроздинь вдарив його двічі по обличчю. ОСОБА_1 пішов щоб вияснити причину такої поведінки. Коли повернувся, то повідомив, що з незнайомим йому ОСОБА_10 відбулась бійка і той погрожував йому повернутись з групою односельців. Вважаючи дану погрозу реальною, оскільки їй передували події в яких жителі села Дроздинь здійснювали напади на жителів ОСОБА_20 , вони, щоб уникнути конфлікт поїхали з місця конфлікту, спочатку в лісопосадку, неподалік місця проживання, де переховувались. Згодом, після повідомлення, що озброєна група осіб направляється на місце проживання ОСОБА_13 перейшли в гараж даного помешкання. Попередивши престарілих батьків про можливий напад самі сховались в гаражі. Через кілька хвилин до садиби приїхала група осіб та почали вимагати вийти з подвір`я. При цьому погрожували розправою. Свою рішучість до насилля супроводжували пострілами. Почувши постріли, ОСОБА_1 взяв із сейфу мисливську рушницю вийшов з гаража, став ближче до пройому на в`їзд на подвір`я. Перший постріл він зробив попереджувальний, десь в землю, а другий в напрямку мотоциклів, що були на подвір`ї. Після цього вони забігли за будинок, де сховались. Зазначені особи, не звертаючи уваги на попереджувальні постріли ОСОБА_1 почали нищити будинок, вибивали вікна, рами та двері. Вбачаючи безвихідь свого положення та те, що в будинку знаходяться престарілі ОСОБА_21 та ОСОБА_22 і вони, так само, піддані небезпеці, озброїлись палками та силою витіснили нападників з подвір`я садиби, а далі ті роз`їхались. На подвір`ї виявили одного із нападників, а біля воріт ще одного та мотоцикл. Повторно ОСОБА_4 телефонував до поліції та на швидку допомогу повідомляючи про напад на помешкання.

Показання ОСОБА_7 підтвердили, кожний в своїй частині, допитані в якості свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_4 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_8 , ОСОБА_24 .

Суд критично ставиться до промови прокурора ОСОБА_25 в частині не брати до уваги показання свідків захисту, оскільки ті являються родичами обвинуваченого, а отже зацікавленими особами, а брати до уваги показання свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 . На підтвердження показів свідків захисту та спростування свідків обвинувачення було переглянуто відеозапис огляду місця події, з якого вбачається безлад та пошкодження майна на території домоволодіння та будинку ОСОБА_13 .

Суд звертає увагу на ту обставину, що свідчення свідків захисту узгоджуються з матеріальними та письмовими доказами наданими стороною обвинувачення, являються викривальними щодо особи ОСОБА_1 та підтверджують його визнавальні у вбивстві показання. В свою чергу, свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 надаючи різні по суті показання, частково підтвердили показання свідків захисту в частині знаходження в нічний час біля садиби ОСОБА_1, щоб поговорити про конфлікт між ОСОБА_10 та ОСОБА_1 . Вони являються зацікавленими особами щодо свідчення один проти одного по обставинам незаконного нападу на територію господарства ОСОБА_13 , вчинення насилля та знищення майна ОСОБА_13 . В ході досудового слідства даній обставині стороною обвинувачення не приділено належної уваги та відсутнє законне процесуальне рішення з врахуванням наданих суду доказів.

Крім того, судом в судовому засіданні також було досліджено такі докази.

Досліджено DVD диски оглядів місця події, допитів вище зазначених свідків, слідчих експериментів, зокрема, за участі обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_3 , на яких надані показання першого збігаються з поданими суду, а останнього різняться.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 18 вересня 2018 року при огляді території та подвір`я будинку АДРЕСА_1 вбачається наявність розкиданих різного роду пошкоджених палиць інших предметів, що свідчать про боротьбу на цій території, озвучених свідками захисту. При описі пошкоджень будівлі слідчим зазначено, що мотоцикл чорного кольору, кермом обпертий на ліву частину будинку, а саме на стіну. Біля даного мотоцикла, а саме перед його переднім колесом наявні дві дерев`яні шибки синього кольору, на яких відсутнє на скло, окрім однієї - другої, на якій наявний один фрагмент, також, наявні уламки скла. Даний мотоцикл знаходиться під вікном будинку. Саме вікно відсутнє, наявна тільки частина верхньої рами вікна, яка без скла. На підвіконнику наявні уламки скла. Біля іншого вікна будинку, а саме наступного вікна, також, на ґрунтовому та трав`яному покритті наявні уламки скла. Також, рами вікна пошкодженні, вибитті майже всі скляні вікна, наявне скло тільки в одному місці, у верхній частині. В дальньому лівому куті будинку, а саме в його лівій стіні наявне ще одне вікно. В нижній рамі вікна скло розбите. В правій частині рами вікна наявна частина деревини в склі, яка частково входить в середину будинку. Скло верхньої шибки рами вікна ціле. Біля самого вікна на трав`яному покритті наявні уламки скла та частина деревини, яка з двох сторін візуально свіжо-надламана. Зазначений доказ вказує на здійснений напад з метою помсти жителям даної садиби, зокрема, ОСОБА_1 по описаному конфлікту, що передував йому.

Крім того, в судовому засіданні було досліджено наступні докази:

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 180-мк шкіряного клаптя з ділянки живота від трупу ОСОБА_2 встановлено, що на ній наявна одна вхідна вогнепальна рана, рана без супутніх факторів пострілу. Дана вогнепальна рана заподіяна внаслідок одного пострілу, імовірно шротом.

18.09.2017 вході огляду місця події з травматологічного відділення КЗ «Рівненська обласна дитяча лікарня» РОР вилучено предмети одягу ОСОБА_3 , в які останній був одягнутий на момент події злочину, а саме пусер, футболку штани із джинсової тканини.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 170-мк встановлено, що на джемпері ОСОБА_3 виявлено три вогнепальних пошкодження, розташованих: одне вхідне розташоване в середній третині переду справа, одне вихідне розташоване в середній третині переду справа, одне вхідне розташоване в середній третині правого рукава по передній поверхні.

Пошкодження без супутніх факторів пострілу.

Дані вогнепальні пошкодження на джемпері виникли одночасно внаслідок влучання одного вогнепального снаряда - шрота, з неблизької відстані.

На штанах ОСОБА_3 виявлено шість вхідних вогнепальних пошкоджень, розташованих в середній третині лівої передньої половинки. Пошкодження без супутніх факторів пострілу.

Дані вогнепальні пошкодження на брюках спричинені шістьма вогнепальними снарядами - шротом, з неблизької відстані.

Вогнепальні пошкодження на джемпері та штанях виникли внаслідок не менш двох пострілів з гладкоствольної вогнепальної зброї патронами, спорядженими шротом з відстані від 5 м до 20 м.

18 вересня 2017 року, в ході огляду трупа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , який проводився в приміщенні моргу Рокитнівської центральної районної лікарні адресою: смт. Рокитне, вул. 1-го Травня, 24, Рокитнівського району Рівненської області, вилучено куртку, джинси, сорочку, ремінь та туфлі.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 181-мк на тканині куртки виявлено 5 пошкоджень з ознаками вхідних вогнепальних: два з них розташовані в нижній третині правої полиці куртки (не наскрізні) - виникли від дії одного снаряду (шроту), що діяв по дотичній; три (наскрізні) - в нижній третині лівої полиці куртки - вхідні, виникли від дії трьох снарядів (шроту). Супутніх факторів пострілу не виявлено.

Пошкодження на тканині куртки та сорочки спричинені чотирма снарядами (шротом), внаслідок щонайменше одного пострілу з гладкоствольної вогнепальної зброї патроном, спорядженим шротом з неблизької відстані - від 5м до 20 м.

18 вересня 2017 року, в ході огляду трупа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , який проводився в приміщенні моргу Рокитнівської ЦРЛ адресою: смт. Рокитне, вул. 1-го Травня, 24, Рокитнівського району Рівненської області, відібрано та вилучено зразок крові.

Згідно висновку імунологічної експертизи № 2.2-257/17 від 10.10.2017 встановлено, що кров трупа ОСОБА_2 , 1994 р.н., відноситься до групи 0(1)ізогемаглютинінами анти - А та Анти-В системи АВ0.

25 вересня 2017 року, в приміщенні КЗ «Рівненська обласна дитяча лікарня» Рівненської обласної ради за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 60, у неповнолітнього потерпілого ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_3 , відібрано та вилучено зразок крові.

Згідно висновку імунологічної експертизи № 2.2-259/17 від 12.10.2017 встановлено, що кров неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 , 2000 р.н., відноситься до групи 0(1)ізогемаглютинінами анти - А та анти-В системи АВ0.

18 вересня 2017 року, під час складання протоколу затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за підозрою у вчиненні злочину, який складався в приміщенні Рокитнівського ВП Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області за адресою: смт. Рокитне, вул. Незалежності, 28, Рокитнівського району Рівненської області, в останнього вилучено футболку сірого кольору, штани синього кольору та шкіряні туфлі чорного кольору.

Згідно висновку імунологічної експертизи № 2.2-258/17 від 20.10.2017 встановлено, що на наданих на експертизу штанах (об`єкт № 1) виявлено кров людини, яка відноситься до групи 0(1)ізогемаглютинінами анти - А та анти-В системи АВ0.

18 вересня 2017 року, в ході додаткового огляду місця події, який проводився на території господарства за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою стерильної марлевої серветки із баку мотоциклу «QINGQI» зеленого кольору, зроблено та вилучено змив речовини бурого кольору з контрольним змивом до нього, які були поміщенні в окремі полімерні пробірки.

Згідно висновку імунологічної експертизи № 2.2-260/17 від 07.11.2017 встановлено, що на наданому на експертизу змиві виявлено кров людини. Яка може походити від особи (осіб) з групою крові 0(1)ізогемаглютинінами анти - А та анти-В системи АВ0. Походження крові як від трупа ОСОБА_2 , 1994 р.н. так і неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 , 2000 р.н. не виключається.

18 вересня 2017 року, в ході огляду трупа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , який проводився в приміщенні моргу Рокитнівської центральної районної лікарні адресою: смт. Рокитне, вул. 1-го Травня, 24, Рокитнівського району Рівненської області, вилучено куртку, джинси, сорочку, ремінь та туфлі.

25 вересня 2017 року, в приміщенні КЗ «Рівненська обласна дитяча лікарня» у неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_3 , відібрано та вилучено зразок крові.

Згідно висновку судово-імунологічної експертизи № 496 встановлено, що кров потерпілого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0.

На сорочці встановлена наявність крові людини при серологічному дослідженні якої виявлений лише антиген Н. Категорично висловитись про групову належність не представилось можливим, проте антиген Н, як основний, властивий особам групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В. Походження крові на вказаних об`єктах можливе від ОСОБА_2 . Оскільки група крові потерпілого ОСОБА_3 також 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, наявність його крові на сорочці не виключається.

18.09.2017 вході огляду місця події з травматологічного відділення КЗ «Рівненська обласна дитяча лікарня» вилучено предмети одягу ОСОБА_3 , 1990 р.н., в які останній був одягнутий на момент події злочину, в тому числі пару кросівок з нашаруваннями речовини, схожої на кров.

Згідно висновку судово-імунологічної експертизи № 2.2-278/17 від 13.11.2017 встановлено, що на наданих на експертизу кросівках (об`єкт № 1) виявлено кров людини, яка відноситься до групи 0 (1) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В системи АВ0.

Виявлена кров може походити від потерпілого ОСОБА_3 , 2000 р.н. або від особи з аналогічними груповими характеристиками.

Згідно судово-медичної експертизи № 79 встановлено, що при судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту рук трупа ОСОБА_2 знайдено кров, епітеліальні клітини та виявлений білок людини.

При серологічному дослідженні крові ОСОБА_2 і клітин виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВ0, характерний особам з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В системи АВ0, що не виключає походження крові і клітин від будь-якої особи (осіб) з вказаною групою крові, в тому числі від трупа ОСОБА_2

18.09.2017 вході огляду місця події з травматологічного відділення КЗ «Рівненська обласна дитяча лікарня» РОР вилучено предмети одягу ОСОБА_3 , в які останній був одягнутий на момент події злочину, а саме пусер, футболку штани із джинсової тканини.

Згідно судово-медичного висновку імунології № 65 встановлено, що кров потерпілого ОСОБА_2 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров потерпілого ОСОБА_3 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0.

На представлених на дослідження джемпері, джинсах, футболці встановлено наявність крові людини. При серологічному дослідженні на вищевказаних речових доказах виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВ0. Характерні особам з групою 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В і в тому числі потерпілому ОСОБА_3 і потерпілому ОСОБА_2

18.09.2017 в ході освідування зроблено змиви на продукти пострілу з обох рук ОСОБА_3 , 2000 р.н.

Згідно висновку № 2.1-1015/17 від 13.11.2017 встановлено, що в складі змивів речовин з правої і лівої рук ОСОБА_3 і контрольному змиві речовини, нашарування яких наявні на представлених на експертизу марлевих тампонах не виявлено продукти пострілу (вибухового перетворення), бездимних і димних порохів (в межах чутливості застосованих методів дослідження).

18 вересня 2017 року в ході проведення освідування ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 , яке проводилося в приміщенні Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області за адресою: смт. Рокитне, вул. Незалежності, 28, Рокитнівського району Рівненської області, за допомогою стерильної марлевої серветки зроблено змиви з обох рук та обличчя на наявність продуктів пострілу.

Згідно висновку експерта № 2.1 - 1046/17 встановлено, що в складі змивів речовин з правої і лівої рук та обличчя ОСОБА_7 нашарування яких наявні на представлених на експертизу марлевих тампонах не виявлено продукти пострілу, бездимних і димних порохів (в межах чутливості застосованих методів дослідження).

18 вересня 2017 року в ході проведення освідування ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_1 , яке проводилося в приміщенні Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області за адресою: смт. Рокитне, вул. Незалежності, 28, Рокитнівського району Рівненської області, за допомогою стерильної марлевої серветки зроблено змиви з обох рук та обличчя на наявність продуктів пострілу.

Згідно висновку експертизи № 2.1 - 1047/17 від 13.11.2017 встановлено, що в складі змивів речовин з правої і лівої рук та обличчя ОСОБА_8 нашарування яких наявні на представлених на експертизу марлевих тампонах не виявлено продукти пострілу, бездимних і димних порохів (в межах чутливості застосованих методів дослідження).

18 вересня 2017 року в ході проведення освідування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителя АДРЕСА_4 , яке проводилося в приміщенні Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області за адресою: смт. Рокитне, вул. Незалежності, 28, Рокитнівського району Рівненської області, за допомогою стерильної марлевої серветки зроблено змиви з обох рук та обличчя на наявність продуктів пострілу.

Згідно висновку експертизи № 2.1 - 1045/17 від 13.11.2017 встановлено, що в складі змивів речовин з правої і лівої рук та обличчя ОСОБА_4 нашарування яких наявні на представлених на експертизу марлевих тампонах не виявлено продукти пострілу, бездимних і димних порохів (в межах чутливості застосованих методів дослідження).

18 вересня 2017 року в ході проведення освідування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , яке проводилося в приміщенні Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області за адресою: смт. Рокитне, вул. Незалежності, 28, Рокитнівського району Рівненської області, за допомогою стерильної марлевої серветки зроблено змиви з обох рук та обличчя на наявність продуктів пострілу з контрольними змивами до них.

Згідно висновку експертизи № 2.1 - 1050/17 від 28.11.2017 встановлено, що в складі змивів речовин з лівої (спецпакет НП України № 0035177) та правої (спецпакет НП України № 0019382) рук ОСОБА_1 нашарування яких наявні на представлених на експертизу марлевих тампонах виявлено продукти пострілу (вибухового перетворення) бездимним (нітроцелюлозним) порохом.

Згідно висновку експертизи № 2.1 - 1160/17 від 28.12.2017 встановлено, що нашарування речовин темно-сірого кольору, які наявні на зовнішніх поверхнях представлених на експертизу частин мотоцикла (паливний бак і блок перемикання руля) в районах розташування ушкоджень є продуктами пострілу (сліди металізації свинцем).

18 вересня 2017 року, в ході додаткового огляду місця події, який проводився на території господарства за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено предмет, схожий на частину рушниці «ТОЗ-63» (ствол) та три предмети, схожі на гільзи від патрону 16 калібру (1 - із місця, яке в ході огляду позначалося позначкою №1 1 - із місця, яке в ході огляду позначалося позначкою №2 та 1 - із місця, яке в ході огляду позначалося позначкою №4).

18 вересня 2017 року, в ході огляду трупа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , який проводився в приміщенні моргу Рокитнівської центральної районної лікарні адресою: смт. Рокитне, вул. 1-го Травня, 24, Рокитнівського району Рівненської області, з тіла вилучено металевий фрагмент, схожий на дріб.

Згідно висновку експертизи № 2.1 - 1096/17 від 18.08.2017 встановлено, що в складі речовин, нашарування яких наявні на внутрішній поверхні каналів представлених на експертизу трьох гільзах 16-го калібру (спецпакет НП України № 0011151) виявлено продукти пострілу (вибухового перетворення) нітроцелюлозного (одноосновного) пороху.

В складі речовин, нашарування яких наявні на внутрішніх поверхнях каналів правого і лівого стволів представленої на експертизу частини мисливської рушниці 16-го калібру (спецпакет ЕС МВС України № 3310578 - первинна упаковка - спецпакет ЕС МВС України № 3288007) виявлено продукти пострілу (вибухового перетворення) нітроцелюлозного (одноосновного) пороху.

18 вересня 2017 року, під час складання протоколу затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за підозрою у вчиненні злочину, який складався в приміщенні Рокитнівського ВП Сарненського ВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області за адресою: смт. Рокитне, вул. Незалежності, 28, Рокитнівського району Рівненської області, в останнього вилучено футболку сірого кольору, штани синього кольору та шкіряні туфлі чорного кольору.

Згідно висновку експертизи № 2.1 - 1048/17 від 20.12.2017 встановлено, що в складі нашарувань речовин у вигляді бруду та залишків пилу, які наявні на зовнішній поверхні представлених на експертизу предметів одягу (футболка і штани) не виявлено продукти пострілу (вибухового перетворення), бездимних (нітроцелюлозних) і димних (чорних) порохів (в межах чутливості застосованих методів дослідження).

18 вересня 2017 року, в ході огляду трупа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , який проводився в приміщенні моргу Рокитнівської центральної районної лікарні адресою: смт. Рокитне, вул. 1-го Травня, 24, Рокитнівського району Рівненської області, за допомогою стерильної марлевої серветки зроблено змиви з обох рук трупа на наявність продуктів пострілу з контрольними змивами до них.

Згідно висновку експертизи № 2.1 - 1049/17 від 27.11.2017 встановлено, що в складі змивів речовин з лівої (спецпакет НП України № 0019594) та правої (спецпакет НП України № 0011314) рук ОСОБА_2 нашарування яких наявні на представлених на експертизу марлевих тампонах виявлено продукти пострілу (вибухового перетворення) бездимним (нітроцелюлозним) порохом.

В складі контрольних змивів змивів речовин з лівої (спецпакет НП України № 0019381) та правої (спецпакет НП України № 0019379) рук ОСОБА_2 нашарування яких наявні на представлених на експертизу марлевих тампонах не виявлено продукти пострілу (вибухового перетворення) бездимних (нітроцелюлозних) і димних порохів (в межах чутливості застосованих методів дослідження).

Згідно висновку експертизи № 1.2.-386/17 від 11.10.2017 встановити чи являються складовими частинами боєприпасів, об`єкти, які були виявлені та вилучені 18.09.2017 з лівої гомілки ОСОБА_27 , в ході хірургічного втручання, яке проводилося в травматологічному відділенні КЗ «Рівненська обласна дитяча лікарня» не представилось можливим.

Згідно висновку експертизи № 1.2-449/17 від 27.11.2017 встановлено, що фрагмент деревини із металевими вставками (цівка) два предмети схожі на частини рушниці «ТОЗ-63» (руків`я та металева частина з курками) та предмет схожий на частину рушниці (ТОЗ-63) (ствол), які були виявлені та вилучені 18.09.2017 в ході додаткового огляду місця події, який проводився на території господарства АДРЕСА_1 - складають одну конструкцію в зібраному стані - мисливську двоствольну рушницю.

Досліджуваний об`єкт являється двоствольною гладкоствольною мисливською рушницею моделі (ТОЗ-63), 16-го калібру, з номером на стволах НОМЕР_1 та на ців`ї НОМЕР_2 .

Досліджувана рушниця придатна для стрільби.

Дана рушниця зібрана з використанням частин зброї, а саме стволів від мисливської двоствольної рушниці моделі (ТОЗ-63), 1972 р. та колодки з ударно-спусковим механізмом від мисливської двохстольної рушниці моделей ТОЗ-63 1967 р.в.

На поверхні досліджуваної рушниці наявні наступні маркувальні позначення: на подушці лівого ствола знизу «ЧОК 16х70 БУМ № НОМЕР_1 », на подушці правого ствола знизу «П/ЧОК 700 АТМ 1972г»: на основі ців`я « НОМЕР_3 »; на колодці «…707-67».

Згідно висновку експертизи № 1.2-451/17 від 30.11.2017 встановлено, що три гільзи (№ 1,2,4) вилучені 18.09.2017 в ході додаткового огляду місця події, який проводився на території господарства АДРЕСА_1 є складовими частинами боєприпасів до мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї - стріляними полімерними гільзами мисливських патронів 16-го калібру.

Гільза № 1, вилучена під час проведення додаткового огляду місця події, який проводився на території господарства АДРЕСА_1 вистріляна з лівого ствола мисливської рушниці мод. « ТОЗ-63 » 16-го калібру з номером на стволах НОМЕР_1 та на ців`ї НОМЕР_2 , а гільзи № 2,№ 4 відстріляні з правого ствола мисливської рушниці мод. « ТОЗ-63 » 16-го калібру з номером на стволах НОМЕР_1 та на ців`ї НОМЕР_2 .

Згідно висновку експертизи № 1.2-448/17 від 15.11.2017 встановлено, що тринадцять об`єктів, які були вилучені 18.09.2017 в ході додаткового огляду місця події, який проводився на території господарства АДРЕСА_1 - являються боєприпасами до мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї. Дані об`єкти є мисливськими патронами до гладкоствольної вогнепальної зброї 16-го калібру, які споряджені: - шість патронів з числа наданих - зарядом картечі діаметром від 7,2-7.3 мм (VI), - чотири патрони з числа наданих - кулями типу «Тріо», - три патрони з числа наданих - кулями типу «Ураган». Досліджувані патрони для стрільби придатні.

Згідно висновку експертизи № 1.2.-468/17 від 29.12.2017 встановлено, що на поданих на дослідження паливному баку та на лівому блоку переключення руля мотоцикла марки «QINGOI» наявні, відповідно, два та одне пошкодження.

Дані пошкодження могли утворитися під час руху слідоутворюючого об`єкту (картечі, шроту, свинцевої кулі) відносно слідосприймаючого (паливного баку мотоцикла та на лівого блоку переключання руля) у напрямку зліва направо, можливо, при обставинах, вказаних у матеріалах кримінального провадження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 232-234/17 встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 у момент вчинення інкримінованого йому діяння яким-небудь психічним захворюванням не страждав, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

На даний час підозрюваний ОСОБА_1 яким-небудь психічним захворюванням не страждає, зданий усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Крім того, під час судового розгляду були досліджені речові докази, зокрема одяг потерпілих, бензобак з пошкодженнями та рушниця ТОЗ-63 з якої були здійснені постріли.

Всі вищеперелічені докази суд вважає належними та допустимими. Разом з тим, жодний доказ як сам так і в своїй сукупності не підтверджує умисел обвинуваченого ОСОБА_1 на вчинення злочину передбаченого ст.115 КК України, а свідчать лише про факт кримінального правопорушення.

Досудовим розслідуванням дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України, ч.2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст.115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині та закінчений замах на умисне вбивство двох осіб.

Прокурором в судовому засіданні таке обвинувачення підтримано, та зміна обвинувачення, відповідно до ст.ст. 338,341 КПК України, до суду не надходила.

Прокурором були в судовому засіданні формально тільки перелічені наявні письмові докази, але аналізу кожного доказу, на підтвердження позиції обвинувачення щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 саме за ч.1ст.115 КК України, прокурором не зроблено.

Захисник Савчук Б.Б. посилаючись на показання ОСОБА_1 просить суд його виправдати в інкримінованих злочинах, а захисник Дубич Т.В. перекваліфікувати обвинувачення за ч. 1 ст. 118 КК України, як перевищення меж необхідної самооборони, оскільки на його думку, він не вбачає прямого умислу в діях обвинуваченого та мотивом є захист від незаконного посягання на обвинуваченого, призначити покарання в межах строку його перебування в СІЗО м. Рівне.

На відміну від умисного вбивства, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченого статтею 118 КК, є мотив діяння - захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання. При цьому стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема, спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну.

У цій справі у обвинуваченого виникла підстава для необхідної оборони, тобто виникло право на захист правоохоронюваних інтересів шляхом заподіяння шкоди тому, хто посягає, для припинення цього посягання. Водночас застосований засіб захисту та заподіяння шкоди у вигляді позбавлення життя за даних конкретних обставин справи не відповідали небезпечності посягання та обстановці захисту, а відтак вийшла за межі заходів, необхідних для захисту своїх охоронюваних законом прав та інтересів, тобто перевищила межі необхідної оборони.

Слід додати, що обов`язковою умовою кваліфікації вбивства за ст. 118 КК є перебування винного при вчиненні цього діяння у стані необхідної оборони, уявної оборони або в умовах необхідності затримання злочинця. Ретельно аналізуючи доводи сторін кримінального провадження, пояснення свідків, враховуючи досліджені докази обвинувачення, та встановлені обставини, судова колегія погоджується з думкою сторони захисту та не погоджується з думкою сторони обвинувачення, та вважає необхідним кваліфікувати дії ОСОБА_1 за ст.118 КК України.

Відповідно до статті 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.

Особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту.

Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.

Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у ст. 118 КК України.

Згідно вимог закону України про кримінальну відповідальність, для правильної кваліфікації дій особи, яка обвинувачується в умисному вбивстві іншої людини необхідно ретельно дослідити мотив вчинення злочину, завдяки чому розмежовуються склади злочинів, передбачених ст.ст. 115- 119 КК України, а також визначається ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину та індивідуалізується покарання.

Так, об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 118 КК України, за якою ОСОБА_1 та його захисник просять перекваліфікувати його дії, характеризується не тільки ознаками, передбаченими для ст. 115 КК України, у вигляді дій винної особи, спрямованих на позбавлення життя іншої людини, наслідків у вигляді смерті людини та причинного зв`язку між цими діями та наслідками, але також характеризується такою ознакою, як наявність певного мотиву вчинення злочину.

На підставі наведеного, відповідно до положень ч.ч. 1, 2ст. 36 КК України, суд приходить до висновку проте, що обвинувачений ОСОБА_1 , знаходився в стані необхідної оборони, оскільки існувала реальна загроза його життю, він діяв за мотивом та з метою захисту свого життя, життя родичів, будинку шляхом заподіяння шкоди потерпілим, які здійснили суспільно небезпечне посягання на територію садиби з ціллю настання негативних наслідків для тих хто перебував на ній та будинку, для негайного відвернення та припинення цього посягання в зазначеній конкретній обстановці кримінального правопорушення, що підтверджується показами обвинуваченого, показами свідків та дослідженими письмовими доказами.

Водночас застосований засіб захисту гладкоствольна рушниця та заподіяння шкоди у вигляді позбавлення життя за даних конкретних обставин справи не відповідали небезпечності посягання та обстановці захисту, а відтак ОСОБА_1 вийшов за межі заходів, необхідних для захисту своїх охоронюваних законом прав та інтересів, тобто перевищив межі необхідної оборони, за таких обставин дії обвинуваченого ОСОБА_1 , слід кваліфікувати за ст.118 КК України , як умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони.

В зв`язку з наведеним суд приходить до висновку, про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад злочину передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, оскільки під час дослідження доказів по справі які є відповідно до вимог ст. 85, 86 КПК України належними і допустимими, вказана кваліфікація не знайшла свого підтвердження і дії ОСОБА_1 щодо заподіяння смерті ОСОБА_2 та легких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 мали-б кваліфікуватися за ст. 118 КК України, а за фактом заподіяння тілесних ушкоджень, що не є тяжкими, потерпілому ОСОБА_3 взагалі не є кримінально караними з огляду на приписи ч.3 ст.36 КК України. При цьому, суд враховує, що під час судового розгляду знайшов своє підтвердження факт одного пострілу в сторону нападників та один постріл в землю. Тому суд вважає за неможливе кваліфікувати дії одного пострілу по двом інкримінованим злочинам, а саме ч.1 ст.115 КК України та ч.2 ст. 15 п.1 ч.2. ст. 115 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_1 , суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України- є злочином невеликої тяжкості, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого.

За нормативним визначенням умисне вбивство (ст. 115 КК України) з об`єктивної сторони характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв`язком між вказаними діянням та наслідком, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає або свідомо припускає її настання.

Такі самі ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторони характерні і для умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 118 КК України). Проте, на відміну від умисного вбивства, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 115 КК України, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 118 КК України, є мотив діяння - захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №438/656/17, на яку у судових дебатах посилався прокурор, перший елемент підстави необхідної оборони - це наявність суспільно небезпечного посягання. При цьому об`єктом суспільно небезпечного посягання можуть бути також охоронювані законом права та інтереси іншої особи, тобто особи, яка хоча і була піддана посяганню, але сама їх не захищає і на захист стала інша особа. Істотною характеристикою суспільно небезпечного посягання є його наявність, тобто тривалість у часі, протягом якого тільки і можлива необхідна оборона.

Другий елемент, що характеризує підставу необхідної оборони, - це наявність у того, хто захищається, потреби в негайному відверненні чи припиненні наявного суспільно небезпечного посягання.

Існування підстави для необхідної оборони свідчить про те, що особа перебуває у стані необхідної оборони, тобто у неї виникло право на захист правоохоронюваних інтересів шляхом завдання шкоди тому, хто посягає. Таке право існує у особи лише протягом часу, коли вона знаходиться в стані необхідної оборони. У разі, якщо такий стан закінчився, то право на необхідну оборону припиняється.

Суд зазначає, що у постанові Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26.04.2002 Про судову практику у справах про необхідну оборону дано більш детальне роз`яснення щодо перебування особи у стані необхідної оборони, вказано що стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема, спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну.

Відповідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 201/10870/19 особливістю злочину, вчиненого з перевищенням меж необхідної оборони, є специфіка його мотиву, а саме прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров`я чи права того, хто обороняється, чи іншої особи від суспільно небезпечного посягання. Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом не тільки у разі необхідної оборони, а й при перевищенні її меж. При цьому перевищення меж оборони може бути зумовлене й іншими мотивами, наприклад: наміром розправитися з нападником через учинений ним напад, страхом тощо. Проте існування різних мотивів не змінює того, що мотив захисту є основним стимулом, який визначає поведінку особи, яка перевищила межі необхідної оборони. Мотивація дій винного при перевищенні меж необхідної оборони має бути в основному зумовлена захистом від суспільно небезпечного посягання охоронюваних законом прав та інтересів.

Таким чином, для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному конкретному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.

З фактичних обставин, встановлених судом в судовому засіданні вбачається, що між обвинуваченим ОСОБА_1 та жителями с.Дроздинь, зокрема з потерпілими перед подією 17.09.2017 виник конфлікт, в результаті якого обвинуваченому були нанесені тілесні ушкодження та нанесено шкоду майну обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Викладені обставини свідчать, що ОСОБА_1 зазнав суспільно небезпечного посягання з боку нападників, яке створювало реальну загрозу заподіяння шкоди його здоров`ю і, не маючи іншої можливості уникнути подальшого насильства з його боку, використав рушницю з метою відвернення реальної небезпеки.

Такі дії обвинуваченого означають, що у нього виникла підстава для необхідної оборони, тобто виникло право на захист правоохоронюваних інтересів шляхом заподіяння шкоди тому, хто посягає, для припинення цього посягання.

За таких обставин суд не погоджується із стороною обвинувачення, що мотивом дій ОСОБА_1 під час конфлікту був умисел на умисне протиправне позбавлення життя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (ст.115 КК України), оскільки це протирічить встановленим обставинам справи. Доказів того, що ОСОБА_1 мав умисел на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині суду не надано, а сформульоване йому обвинувачення фактично базується на визнанні факту здійснення пострілів обвинуваченим, який щиро кається у вчиненому.

Водночас застосований засіб захисту та заподіяння шкоди у вигляді позбавлення життя за даних конкретних обставин справи не відповідали небезпечності посягання та обстановці захисту, а відтак ОСОБА_1 , вийшов за межі заходів, необхідних для захисту своїх охоронюваних законом прав та інтересів, тобто перевищив межі необхідної оборони.

Згідно зі ст. 24 КК України, злочин визнається вчиненим умисно, якщо особа, яка його вчинила, усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання.

Так, у рішеннях Коробов проти України від 21.10.2011 року, Ірландія проти Сполученого Королівства від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення поза розумним сумнівом . Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Відповідно до статей 3, 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід`ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.

Відповідно до роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року №1 Про судову практику у справах про необхідну оборону , для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.

До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.

Під тяжкою шкодою при перевищенні меж необхідної оборони слід розуміти смерть особи або заподіяння їй тяжкого тілесного ушкодження. Невідповідність тяжкої шкоди, заподіяної тому, хто посягає, небезпечності посягання або обстановці захисту слід визнавати явною тоді, коли це з урахуванням обставин справи є очевидним для кожної людини, а отже і для того, хто обороняється.

На відміну від умисного вбивства, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 115 КК України, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 118 КК України, є мотив діяння - захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.

Згідно до статті 17 КПК, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

При оцінці правильності кваліфікації дій обвинуваченого, судом враховано вимоги постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003 Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи , а саме п. 22, що суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Згідно ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

При таких обставинах суд вважає, що дії ОСОБА_1 відповідно до вимог ч.3 ст. 337 КПК України можливо перекваліфікувати із ч.1 ст. 115 КК України та ч.2 ст.15 ст.115 КК України на ст. 118 КК України, оскільки своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_1 завдав ОСОБА_2 , який посягав на його життя та здоров`я, тяжкої шкоди, що виразилася у скоєнні його умисного вбивства, при цьому завдана ним шкода явно не відповідала небезпечності посягання та обстановці захисту, тому що у зазначеній ситуації не була необхідною та достатньою для негайного припинення посягання, тобто перевищивши межі необхідної оборони, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст. 118 КК України.

При кваліфікації дій обвинуваченого суд також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові у справі № 201/10870/19 від 20.10.2020.

Оцінивши надані стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, колегія суддів, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, вищезазначені, безпосередньо досліджені докази вважає належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 , разом з тим стороною обвинувачення було неправильно кваліфіковано дії обвинуваченого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд, у відповідності до вимог статті 65 КК України, враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.118 КК України, яке згідно статті 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого відповідно до статті 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого згідно статті 66 КК України є щире каяття, сприяння органам досудового розслідування та суду у розкритті кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог, визначених у статтях 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом враховується, мотиви та наслідки вчиненого кримінального правопорушення, особа винного, його вік, а також те, що такий раніше не судимий, вину визнав, у вчиненому щиро розкаявся, позитивно характеризується за місцем свого проживання, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, його поведінку до, під час та одразу після вчиненого злочину, який вживав заходів до порятунку потерпілого, не намагався уникнути відповідальності, мав належну процесуальну поведінку протягом всього судового розгляду, щиро каявся у скоєному злочині.

Враховуючи наведене, керуючись принципами індивідуалізації покарання, необхідності і достатності покарання, суд не знаходить підстав для застосування ст.69, 75, 76 КК України та приходить до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства є можливим, а тому, йому слід призначити покарання в межах санкції ст. 118 КК України у виді позбавлення волі в межах строку вже відбутого строку попереднього ув`язнення, так як такий вид покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно протоколу затримання від 18.09.2017 ОСОБА_1 було затримано 18.09.2017 о 07 год 10 хв. Цього ж дня до ОСОБА_1 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк тримання під вартою неодноразово продовжувався. Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 23.05.2019 ОСОБА_1 було змінено запобіжний захід на домашній арешт цілодобово. Таким чином, з 18.09.2017 до 23.05.2019 включно ОСОБА_1 утримувалася під вартою та на підставі ч.5 ст.72 КК України строк попереднього ув`язнення слід зарахувати ОСОБА_1 у загальний строк покарання, враховуючи, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати, загальна сума яких становить 26794,74грн., витрати на проведення яких слід стягнути з обвинуваченого.

По справі заявлено цивільний позов потерпілою ОСОБА_28 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в якому вона просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 500 000 грн. - заподіяної моральної шкоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав цивільний позов. Потерпіла підтримала, просить задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними діями відшкодовується фізичній особі особою, що її завдала.

При розгляді кримінального провадження, судом достовірно встановлено, що внаслідок вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення потерпілій нанесено моральну шкоду, розмір якої суд вважає обґрунтованим.

Згідно п.1 ч.2, ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин.

У відповідності до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, на що вказує й постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

За роз`ясненнями вищезазначеної постанови Пленуму Верховного суду України, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю, розмір відшкодування якої визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо), з урахуванням стану здоров"я потерпілого, тяжкості вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Завдану моральну шкоду потерпіла оцінює у розмірі 500000,00 грн., яку обґрунтовує тим, що внаслідок вчинених обвинуваченим дій вона втратила брата, тому отримала значної моральної шкоди, яка виразилась у фізичному болю, емоційних та душевних стражданнях, хвилюваннях. Їй було нанесено психологічну травму.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п.5 Постанови від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розглядаючи позов про відшкодування такої шкоди, суд повинен з`ясувати, чи підтверджується факт заподіяння потерпілому моральних чи фізичних страждань, за яких обставин і якими діями (бездіяльністю) вони завдані, яким є ступінь вини заподіювача, яких саме моральних чи фізичних страждань зазнав потерпілий, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі він оцінює пов`язані з ними втрати та з чого при цьому виходить.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди із змінами та доповненнями, внесеними постановою № 5 від 25.05.2001 року, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності, виваженості та справедливості.

Тому враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, судом встановлено наявність безпосереднього причинного зв`язку між протиправними діями відповідача і шкодою, заподіяною позивачу та наявністю вини відповідача у заподіянні цієї шкоди, характер немайнових втрат, яких він поніс, а також враховуючи, що потерпілому дійсно була заподіяна моральна шкода, яка виразилась у душевних та фізичних стражданнях, а також з врахуванням вимог розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди з цивільного відповідача ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню в розмірі 500000,00грн.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, а тому суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рокитнівського районного суду Рівненської області від 20.09.2017 року та ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 21.02.2018 року

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.

Керуючись статтями 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.118 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік, 8 (вісім) місяців 5 (п`ять) днів.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання строк затримання та тримання під ватрою ОСОБА_1 із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі із моменту затримання 18.09.2017року до моменту зміни запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт 23.05.2019 року.

Процесуальні витрати за проведення експертиз у сумі 26794 (двадцять шість тисяч сімсот дев`яносто чотири) грн 74 коп. стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_28 до обвинуваченого ОСОБА_1 - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_28 моральну шкоду в розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч)грн. 00 коп.

Після набрання вироком суду законної сили скасувати накладений ухвалою слідчого судді Рокитнівського районного суду Рівненської області від 20.09.2017 року та ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 21.02.2018 року.

Речові докази - мотоцикл "QINGQI", зеленого кольору без д.н.з. із номером рами НОМЕР_6 та мотоцикл "QINGQI", чорного кольору без д.н.з. із номером рами НОМЕР_7 - повернути власникам; інші речові докази - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд Рівненської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Головуючий суддя Рижий О.А.

судді Слободянюк Б.К.

Довгий І.І.