Справа № 22-ц-4154/2010року Головуючий
Категорія: про визнання права власності 1 інстанції – Терентьєв П.П.
Доповідач – Бородін М.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого – судді Бородіна М.М.,
суддів Гальянової І.Г.
Ларенка В.І.
при секретарі: Сватенко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 15 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Харківської міської ради про визнання права власності, анулювання правової реєстрації та перерозподіл ідеальних часток домоволодіння, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, Харківської міської ради про визнання права власності. -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2008 року ОСОБА_3 звернулася у суд з позовом до Харківської міської ради про визнання права власності на 27/162 часток домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що 27/162 часток зазначеного домоволодіння належали на праві власності її батькові ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. У належній батькові частці вона разом з матір’ю ОСОБА_6 постійно мешкали на час смерті ОСОБА_5, але оформити спадщину не мали можливості, так як належна батькові частка, згідно відповіді БТІ, на підставі рішення РВК Ленінського району м. Харкова № 7/8 від 05 січня 1982 року, була анульована.
Крім того ОСОБА_3 просить анулювати реєстрацію на частки домоволодіння, які практично зруйновані, а також просить визнати за нею право власності на все домоволодіння.
ОСОБА_4 проти позову заперечував частково, звернувшись у суд із зустрічним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на 6/162 часток вказаного домоволодіння за заповітом після смерті ОСОБА_7
В процесі розгляду справи позивачка змінила позовні вимоги та просила визнати за нею право власності на 27/162 часток спірного домоволодіння в порядку спадкування за законом та анулювати правову реєстрацію на частки домоволодіння, які практично зруйновані та визнати за нею право власності на 82/100 часток будівлі, посилаючись на те, що на теперішній час у домоволодінні є два господаря, які доглядають за будівлями, а останні співвласники довели свої частки до руйнування.
ОСОБА_4 також змінив свої позовні вимоги та просив визнати за ним право власності на 6/162 частки в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 та анулювати правову реєстрацію на частки, які практично зруйновані і визнати за ним право власності на 18/100 часток спірного домоволодіння.
У судовому засіданні представник Харківської міської ради проти позову заперечував, пояснив, що як позивачка, так і відповідач мають право на частки, які можуть бути визнані за ними в порядку спадкування, але й Харківська міська рада також має право на оформлення останніх часток, як відумерлої спадщини.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 15 березня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволені.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 27/162 часток домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на 6/162 часток домоволодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7.
Анульовано правову реєстрацію у даному домоволодінні, а саме:
на 2/162 часток на ім’я ОСОБА_8;
на 27/162 часток на ім’я ОСОБА_9;
на 27/162 часток на ім’я ОСОБА_10;
на 18/162 часток на ім’я ОСОБА_11;
на 27/162 часток на ім’я ОСОБА_12;
на 12/162 часток на ім’я ОСОБА_13.
Перерозподілено ідеальні частки у домоволодінні АДРЕСА_1 і визнано за ОСОБА_3 право власності на 82/100 часток на вказане домоволодіння та за ОСОБА_4 право власності на 18/100 часток вказаного домоволодіння.
В апеляційній скарзі Харківська міська рада просить рішення суду скасувати в частині анулювання правової реєстрації в домоволодінні, а саме: 27/162 часток на ім’я ОСОБА_9; 27/162 часток на ім’я ОСОБА_10; 18/162 часток на ім’я ОСОБА_11; 27/162 часток на ім’я ОСОБА_12; 12/162 часток на ім’я ОСОБА_13; перерозподілу ідеальних часток у домоволодінні та визнання за ОСОБА_3 право власності на 82/100 часток у домоволодінні по АДРЕСА_1, визнання за ОСОБА_4 право власності на 18/100 часток вказаного домоволодіння; та ухвалити нове, яким відмовити позивачам за первісним та за зустрічним позовами у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що Харківська міська рада має право відповідно до ст. 1277 ЦК України на визнання спадщини відумерлою після померлих ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_14, а оскаржуваним рішенням ці права порушуються.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 станом на 04 вересня 2008 року зареєстровано за ОСОБА_8 – 2/162 частини, ОСОБА_9 – 27/162 частин, ОСОБА_5 – 27/162 частин, ОСОБА_7 – 6/162 частин, ОСОБА_10 – 27/162 частин, ОСОБА_11 18/162 частин, ОСОБА_12 27/162 частин, ОСОБА_13 12/162 частин (а.с. 20).
Відповідно до повідомлення Відділу реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 4 Харківського міського управління юстиції громадяни ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_7 померли (а.с. 48-53).
Згідно рішення Ленінського райвиконкому від 5 січня 1982 року за № 7/8 правова реєстрація на ім’я ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_12, була анульована. Вказане рішення було скасовано згідно рішення Ленінського райвиконкому від 17 листопада 1988 року за № 285/3, при чому відносно ОСОБА_8 залишилося анульованим 16/162 часток домоволодіння, а 2/162 часток залишились відкритими (а.с. 66).
Як вбачається з інвентаризаційних матеріалів на домоволодіння № 17 по пров. Хрустальному в м. Харкові дане домоволодіння складалося з трьох будинків літ. «А-1», літ. «Б-1» і літ. «В-1», але на даний момент, як повідомили у судовому засіданні сторони по справі, частки, які складають будинки за літ. «А-1» та літ. «Б-1» зруйновані та в наявності є будинок за літ. «В-1», який також наполовину зруйнований, в ньому мешкають позивачка після смерті свого батька (другий спадкоємець – дружина померлого та мати позивачки, - надала доручення останній на вступ до спадщини без її участі) та ОСОБА_4, на ім’я якого ОСОБА_7 при житті оформила заповіт на належне їй майно, який був оформлений згідно вимог діючого законодавства (а.с. 23, 57).
Позивачка та відповідач не мали змоги своєчасно оформити спадщину, так як більша частина домоволодіння була практично зруйнована, співвласники зруйнованих часток відсутні, а за повідомленнями БТІ правова реєстрація на їх частки була анульована.
Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи № 2979 від 28 вересня 2009 року технічний стан житлових будинків за літ. «А-1» та літ. «Б-1» та приміщень 5-1, 5-2, 5-3, 6-1, 6-2, 6-3, 7-1, 7-2 частини житлового будинку літ. «В-1» незадовільний у зв’язку з їх руйнуванням і для мешкання вказані будівлі непридатні, тобто частки ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 практично не існують (а.с. 106-137). Крім того, у своїх відповідях від 01 лютого 2010 року на поставлені питання судовий експерт лабораторії судової будівельно-технічних досліджень пояснила, що в розумінні втрати об’єктами нерухомості своїх функціональних можливостей, тобто придатності до проживання, поняття «знищено» та «зруйновано» можливо вважати тотожними.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо визнання за позивачкою та відповідачем права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
На підставі ч. 1 ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо спільне володіння та користування майном є неможливим.
Беручи до уваги той факт, що частки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 практично не придатні для мешкання і знаходяться у незадовільному стані, а будинки літ. «А-1» та літ. «Б-1» зруйновані та в разі неприйняття необхідних мір щодо збереження і ремонтування будинку літ. «В-1», решта приміщення також може бути зруйнована, тому відповідно до ст. 346 ЦК України є підстави для припинення права власності у зв’язку зі знищенням майна, а саме часток, які належать ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а частки, які належать ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_12 у зв’язку з тим, що за ними немає догляду та вони постійно руйнуються.
За таких підстав, судом першої інстанції правильно визнано необґрунтованими заперечення Харківської міської ради щодо неможливості визнати право власності за ОСОБА_3 на 82/100 частки і за ОСОБА_4 на 18/100 частки, оскільки територіальна громада має право на визнання останніх часток домоволодіння, як відумерлої спадщини, то вказаний довід не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки після смерті останнього власника минуло більше п’яти років, а позов про визнання спадщини відумерлою до суду міською радою не подавався.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлене з дотриманням вимог процесуального права і підстав для його скасування не вбачається
На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.1 ст. 307, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Харківської міської ради - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 15 березня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя -
Судді -