Справа № 22 - ц - 37/ 2010 рік Головуючий 1 інст: Яремчук В.І.
Категорія: захист прав споживачів Суддя-доповідач: Тичкова О.Ю.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Солодкова А.А. ,
суддів колегії - Тичкової О.Ю., Піддубного Р.М.
при секретарі - Соколовій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, який діє також в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який діє в інтересах фізичної особи підприємця ОСОБА_6 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 07 вересня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3, що діє у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_4 до фізичної особи підприємця ОСОБА_6 про заміну товару та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА :
У квітні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом в якому з урахуванням уточнень просив зобов’язати відповідача ОСОБА_6 обміняти продукцію неналежної якості дитячі чоботи модель № 77553 00809 на чоботи іншої моделі, виробництва фірми «ЕССО», стягнути з відповідачки моральну шкоду по 1000 гривень на його користь та на користь неповнолітнього ОСОБА_3 та судові витрати.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 25 січня 2009 року у фізичної особи підприємця ОСОБА_6 придбав для свого неповнолітнього сина зимові дитячі чоботи фірми «ЕССО», про що свідчить товарний чек. Менш ніж через місяць, тобто протягом гарантійного строку, в чоботах був виявлений істотний недолік, який зробив неможливим і недопустимим використання зазначеного товару за призначенням, а саме на обох чоботях протерлося хутро. На його думку, ним було придбано товар неналежної якості, а саме фальсифікований товар, так як на придбаних чоботах є відмітка «ЕССО» «Вироблено в Тайланді», а у сертифікаті відповідності, наданому відповідачем виробником дитячого взуття «ЕССО» зазначено Данію. В зв’язку з чим товар підлягає заміні. Він направив письмову претензію відповідачці з вимогою замінити придбаний ним товар, але в розгляді претензії йому відмовлено. Діями відповідача йому та його синові спричинено моральної шкоди, що виразилася у душевних стражданнях пов’язаних з неможливістю користуватися товаром належної якості. В результаті протиправних дій відповідачки син позивача вимушений був носити взимку чоботи, що стало причиною його хвороби.
Представник відповідача ОСОБА_5 проти позову заперечував, вважав, що позивачем було придбано товар належної якості. Дефект чобіт спричинений особливостями носки самого споживача та частково пов’язаний з тим, що чоботи для дитини були придбані меншого ніж треба розміру.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 07 вересня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. Зобов’язано ОСОБА_6 замінити товар неналежної якості – дитячі чоботи виробника «ЕССО» моделі 77553 на аналогічний товар належної якості. Стягнено з відповідачки на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати, що складаються з судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 гривень 50 копійок та витрат на оплату послуг банку у сумі 5 гривень.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_3, який діє також в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який діє в інтересах фізичної особи підприємця ОСОБА_6 подали апеляційні скарги. ОСОБА_3 просив рішення суду першої інстанції частково змінити, задовольнивши його позов в частині відшкодування моральної шкоди, стягнення судових витрат та витрат пов’язаних з розглядом справи. ОСОБА_5 просив рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити. При цьому сторони посилалися на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді та пояснення сторін, дослідивши матеріали справи обговоривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_5, який діє в інтересах фізичної особи підприємця ОСОБА_6 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не оспорюється сторонами 25 січня 2009 року ОСОБА_3 придбав у магазині ТОВ « ЕККОС» за адресою: м. Харків вул. Чернишевського, 26 зимові дитячі чоботи 37 розміру, модель НОМЕР_1 вартістю 528 грн. 21 лютого 2009 року ОСОБА_3 звернувся до продавця - фізичної особи підприємця ОСОБА_6 з письмовою претензією на якість придбаних чобіт та просив обміняти їх на інші чоботи фірми ЕССО, проте в розгляді претензії йому було відмовлено.
Частково задовольняючи позов ОСОБА_3 суд виходив з того, що дитячі чоботи дійсно містять потертості в районі п’яти у обох чоботах розміром 3 см у формі неправильного кола та відсутність хутра на цих ділянках з внутрішньої сторони, що унеможливлює їх використання як зимове взуття. Продавець цих чобіт, в супереч вимог закону, доказів продажу позивачу товару належної якості суду не надав. Від проведення експертизи у судовому засіданні відповідач відмовився.
Відповідно до ч.2 ст. 1209 ЦК України продавець, виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) звільняються від відшкодування шкоди, якщо вони доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару (результатів робіт, послуг). Аналогічне правило встановлено у пункті 14 ст. 8 Закону « Про захист прав споживачів» в редакції закону № 3161- IV від 01 грудня 2005 року.
Згідно п.4 ст. 17 Закону у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи.
Всупереч вимог ч.2 ст. 1209 ЦК України, ст.,ст. 8, 17 Закону, ст.10,60 ЦПК України відповідач доказів належної якості проданого відповідачу товару суду першої та апеляційної інстанції не надав, тому суд обґрунтовано визнав факт продажу позивачу товару неналежної якості.
Статтєю 8 Закону передбачено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар тощо.
За таких обставин судова колегія вважає доводи апеляційної скарги ОСОБА_5, який діє в інтересах фізичної особи підприємця ОСОБА_6 необґрунтованими. Підстави для скасування рішення про задоволення вимог позивача про заміну придбаних чобіт на аналогічний товар належної якості відсутні.
Судова колегія також погоджується з висновком суду про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_3 в частині відшкодування моральної шкоди та стягнення витрат пов’язаних з його явкою до суду, оскільки він відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
Так відповідно до змісту п.5. ст. 4 Закону споживач має право на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.
Доказів віднесення зимових дитячих чобіт до небезпечної для життя і здоров'я людей продукції суду не надано.
Позивачем також не надані докази наявності у нього та його сина моральної шкоди, у зв’язку з погіршенням стану здоров’я дитини, недоведений як факт існування такої шкоди так і причинний зв’язок між діями відповідачки та завданою шкодою.
Суд також обґрунтовано відмовив позивачу у відшкодуванні витрат пов’язаних з явкою до суду, оскільки під час розгляду справи в суді встановлено, що позивач та члени його родини зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач не надав суду належних доказів на підтвердження свого проживання в м. Києві та необхідність у зв’язку з цим нести витрати на проїзд до Московського районного суду м. Харкова. Не надано таких доказів і апеляційному суду. На час розгляду справи апеляційним судом позивач своє місце реєстрації та проживання не змінив, що підтверджується даними його паспорта. Тому підстави для відшкодування витрат пов’язаних з явкою (проїздом з м. Києва до м. Харкова) позивача до апеляційного суду Харківської області також відсутні.
Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, що діє у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_4 – відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, що діє в інтересах фізичної особи підприємця ОСОБА_6 – відхилити.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 07 вересня 2009 року – залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: