Справа № 22-ц-1333 Головуючий 1 інст.-Єлізаров І.Є.
Категорія–відшкодування Доповідач – Бездітко В.М.
шкоди
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2010 року Судова колегія палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі :
головуючого - судді Крилової Т.Г.
суддів - Бездітко В.М., Цвірюка В.О.
при секретарі - Єщенко О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу
ОСОБА_1
на рішення Московського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2009 року по цивільній справі за позовом
ОСОБА_2
до ОСОБА_1
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
в с т а н о в и л а :
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що з вини відповідача 11 грудня 2006 року на перехресті вул. Блюхера та Гвардійців Широнинців сталась дорожньо-транспортна пригода (ДТП), внаслідок якої йому була заподіяна матеріальна шкода у зв’язку з необхідністю ремонтувати автомобіль, звертатись до експертів, за правовою допомогою до адвоката, нести судові витрати. Крім того, йому була заподіяна моральна шкода, оскільки він переніс стрес, змінився звичайний уклад його життя, погіршився стан здоров’я. на відшкодування майнової шкоди просив стягнути з відповідача 18211,41 грн., моральної шкоди 6000 грн.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що ДТП сталось з вини позивача, який порушив Правила дорожнього руху.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2009 р. позов в частині майнової шкоди задоволений у повному обсязі, а в частині моральної шкоди позов задоволений на суму 1500 грн. В іншій частині у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування судового рішення, як постановленого з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову. При цьому апелянт вказав, що не згоден з постановою Московського районного суду м. Харкова від 21.02.2007 р. по адміністра- тивній справі , оскільки саме позивач перевищив швидкість та рухався на заборонений сигнал світлофору. При постановлені рішення суд не врахував належним чином висновок автотехнічної експертизи, в якому вказано, що у зв’язку з тим, що пояснення водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 істотно різняться між собою, встановити ступінь вини кожного з них не є можливим. Також суд не врахував пояснення допитаного у судовому засіданні експерта про можливість кожного водія уникнути ДТП.
Вислухав доповідь судді, пояснення з’явившихся учасників справи, встановив обставини справи, перевіривши зібрані по справі докази, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія приходить до наступного.
Задовольняючи у повному обсязі позовні вимоги в частині майнової шкоди суд першої інстанції виходив з того, що ДТП сталось з вини відповідача, вина якого в ДТП та розмір заподіяної шкоди підтверджений наявними у справі доказами. Ці висновки суду ґрунтуються на досліджених судом з додержанням вимог цивільно-процесуального закону доказах, зокрема, постанові по адмінсправі, висновку спеціаліста – авто товарознавця та ін. Також з урахуванням всіх обставин справи судом був визначений розмір моральної шкоди і обґрунтовано позов в цій частині був задоволений частково.
Доводи апеляційної скарги про незгоду з постановою по адміністративній справі не мають правового значенні для вирішення даної справи, оскільки в установленому законом порядку ця постанова не була оскаржена, набрала чинності. Не відповідають матеріалам справи і посилання у скарзі на те, що суд не врахував висновок судової авто- технічної експертизи. Суд зазначив, що у зв’язку з тим, що пояснення водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 істотно різняться між собою, встановити ступінь вини кожного з них не є можливим, цей висновок, як доказ вини будь-кого з водіїв до уваги не приймається. У судовому засіданні суду першої інстанції експерт підтвердив висновок експертизи, тому відсутні підстави вважати, що суд при постановлені рішення не взяв до уваги думку експерта Крім висновку експертизи, пояснень сторін та експерта, у справі є об’єктивні дані, які судова колегія приймає до уваги. Так, згідно протоколу огляду місця ДТП, схеми ДТП зіткнення автомобілів сталось на перехресті вулиць шириною 22,2 м (вул. Гв. Широнінців) та 19,4 м (вул. Блюхера), де відсутні перешкоди для огляду місцевості. ДТП сталось в той момент, коли автомобіль позивача рухався в напрямку прямо, а автомобіль відповідача, під час руху у зустрічному напрямку, виконував поворот наліво. Ці обставини також свідчать про вину відповідача у ДТП і правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності. Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, яке постановлене з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Відповідно, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,308,314,315317,319,324ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Московського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий суддя
Судді колегії