Справа № 22-ц – 503/2010р.                                                         Головуючий 1 інст. Колодяжна І.М.

Категорія : відшкодування моральної шкоди                                            Доповідач  :  Кіпенко І.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

9 березня 2010 року                                  Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області  в складі:

                               головуючого  – Шаповал Н.М.,  

                               суддів:   Хребтова В.П.,  Кіпенка І.С. ,    

                               при секретарі  Татаріновій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення  Комінтернівського районного суду м.  Харкова  від 13 листопада 2009р.  по цивільній справі за позовом  ОСОБА_1 до комунального підприємства «виробничо – технологічного підприємства «Вода», про  відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

встановила:

         15 липня 2003р. ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що відповідач, в липні 2003р. безпідставно звернувся з позовом до суду про стягнення з нього заборгованості в сумі 996,93 грн., яка нарахована за надані послуги холодного водопостачання за період з 1.03.2000р. по 1.03.2003р.

Заборгованість на його думку, є необгрунтованою, оскільки між ним та КП ВТП „Вода" не укладався договір про надання послуг з питного водопостачання, відповідач не надав розрахунок та економічне обґрунтування норми споживання води, економічне обґрунтування тарифів на оплату водопостачання, вартості одиниці послуг, відповідність тарифів якості послуг та інше.

Відповідач своїми протиправними діями, примушував його хвилюватися, у зв'язку з чим, останній переніс великий стрес та знаходився на стаціонарному лікуванні в ПНД№ 3, чим йому було спричинено моральну шкоду, яку після неодноразових уточнень він оцінює у розмірі 8600 грн.

ОСОБА_1 просив стягнути моральну та матеріальну шкоду, яка складається із затрат на придбання води належної якості, у розмірі 384 грн. 29 коп., та зобов’язати  відповідача за власний рахунок встановити йому лічильники холодного та гарячого водопостачання та судові витрати у розмірі 63 грн. 70 коп.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала за їх безпідставністю.

            Рішенням Комінтернівського районного суду м.  Харкова  від 13 листопада 2009р.      в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

            ОСОБА_1 рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова оскаржив в апеляційному порядку. Посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, просить  його скасувати, та постановити  нове рішення, вказуючи, що    суд  порушив та  неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.              

         Судова колегія, перевіряючи законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги вважає,  що вона  задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановить, що суд першої інстанції постановив рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

            Вирішуючи спір, районний суд повно і всебічно дослідив обставини справи, представлені докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та закон їх регулюючий.

            Судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг холодного водопостачання , у АДРЕСА_1,  які виробляє відповідач.        

Із зазначених позивачем предмета та підстав позову вбачається, що предметом спору стала правомірність нарахування заборгованості за надані послуги холодного водопостачання за період з 1.03.2000р. по 1.03.2003р. та звернення КП ВТП „Вода" з позовом до суду про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості.  

Разом з тим згідно зі ст. 4 ЦПК 1963 року, чинного на час пред'явлення та розгляду справи за позовом  КП ВТП „Вода" , усяка заінтересована особа вправі в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу. Зазначені положення містяться й у ст. 3 ЦПК 2004 року.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України якою передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. .

            Судова колегія  вважає, що за встановлених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про відсутність правових підстав для відшкодування моральної шкоди.

              Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привели або могли привести до неправильного вирішення справи, оскільки рішення судом першої інстанції постановлено  відповідно до вимог  закону.

        Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ст. 307, ст. 308, ст.311, п.1 ст.312, 313,315- 317 ЦПК України, судова колегія судової палати,

УХВАЛИЛА:

     Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

            Рішення Комінтернівського районного суду м.  Харкова  від 11 листопада 2009р.    залишити без змін.

              Ухвала судової колегії набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення,  безпосередньо до Верховного Суду України.

      Головуючий  -

      Судді  -

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, суд виходив із того, що правовідносини щодо заподіяння цієї шкоди регулюються Законом України "Про захист прав споживача".

Проте суд не врахував вимоги п. 5 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів", згідно з якою споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією, у випадках, передбачених законодавством.