Справа № 22-ц – 4814/ 2009р. Головуючий 1 інст Шуліка Ю.В.
Категорія: поновлення на роботі Доповідач Кіпенко І.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2009р. Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого судді –Макарова Г.О.,
суддів - Кіпенка І.С., Швецової Л.А.,
при секретарі – Пуль С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 червня 2009р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи охорони здоров’я «Міська поліклініка № 22» м. Харкова, 3-я особа : ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
В лютому 2008 року ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом, який в процесі розгляду справи неодноразово уточнювала. Остаточно просила суд поновити її на роботі у попередній посаді, стягнути на її користь заробітну платну за час вимушеного прогулу, та моральну шкоду у розмірі 121 000 грн. з урахуванням коефіцієнту інфляції на день виплати, оскільки звільненням була спричинена шкода її діловій репутації та ображені її честь та гідність. Ухвалою суду в судовому засіданні у прийнятті інших позовних вимог було відмовлено.
В обґрунтування позову вказала, що працювала в Комунальній установі охорони здоров’я «Міська поліклініка № 22» м. Харкова посаді лікаря кардіолога і ревматолога. 14 лютого 2008 року її було незаконно звільнено на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України за систематичне порушення трудової дисципліни. З наказом про звільнення її не ознайомили, не провели остаточний розрахунок та не повернуто трудову книжку, її звільнення не було погоджено з профспілковою організацією поліклініки, та не затверджено юристом.
У судовому засіданні першої інстанції позивачка позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини зазначені в позові; представник відповідача, 3-я особа, позов не визнали вказавши, що звільнення було проведено на підставі діючого законодавства.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 червня 2009р. в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову. При цьому посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України – в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 з 1978 року працювала лікарем у міській клінічній лікарні № 31 м. Харкова. На підставі наказу № 560 від 14.12.2005 року шляхом виділення з вказаної лікарні поліклінічного відділення, була утворена КУОЗ «Міська поліклініка № 22», куди позивачка була прийнята на роботу за переводом на посаду лікаря кардіолога-ревматолога. Викладене підтверджується записом у трудовій книжці останньої ( а.с. 65-70).
Наказом № 71 від 14.02.2008 року позивачка була звільнена з займаної посади на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне порушення трудової дисципліни, вираженому в систематичному невиконанні з її вини без поважних причин трудових обов’язків в порушення діючих нормативних актів і посадової інструкції ( а.с. 18-19).
Пленум Верховного Суду України в п. 23 постанови від 6 листопада 1992 р. N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз'яснив, що у випадках звільнення на підставах, передбачених п. 3 ст. 40 КЗпП, враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минуло не більше одного року.
З матеріалів справи вбачається , що за період з жовтня 2007 року ОСОБА_1 неодноразово притягувалась до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани. А саме : - наказом № 250 від 15.10.2007 року ( а.с. 60) - за невиконання наказу головного лікаря про перевірку її роботи, як лікаря кардіолога-ревматогола та ненадання звітно-облікової медичної документації, порушення порядку та строків оформлення первинної медичної документації; - наказом № 26 від 10.01.2008 року ( а.с.58) - за не приведення до відповідності особистої печатки лікаря; - наказом № 59 від 29.01.2008 року ( а.с.54) - за несвоєчасне оформлення документів для проходження МСЕК відносно хворої ОСОБА_4; - наказом № 64 від 6.02.2008 року ( а.с. 45-46) - за невиконання наказу головного лікаря про заборону оформлення лікарняних листів без приведення у відповідальність особистої печатки лікаря; - наказом № 67 від 11.02.2008 року ( а.с. 44) - за ненадання медичної допомоги хворим з робочий день 30.01.2008 року.
Всі перелічені накази були доведені до відома ОСОБА_1, але вона відмовилась від підпису про ознайомлення, про що були складені відповідні акти ( а.с. 47, 57, 59, 61, 73, 110).
На час звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України ці накази були чинними і не оскаржувалися.
За результатами перевірки роботи лікаря ОСОБА_1 проведеної з 5 по 8 лютого 2008р. за період січень-лютий 2008р. виявлено, що позивачка допустила інші порушення трудових обов'язків(а.с.87-91), що стало підставою для видачі наказу №71 від 14.02.2008р. про звільнена позивачки з займаної посади на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України.
Після оголошення наказу про звільнення ОСОБА_1 також відмовилась від підпису про ознайомлення, після чого був складений акт ( а.с. 79).
15.02.2008 року позивачці був направлений лист ( а.с. 144) про отримання трудової книжки та остаточного розрахунку з додатком копії наказу про звільнення, який був триманий адресатом 21.02.2008 року ( а.с. 145). Як пояснила ОСОБА_1 суду першої інстанції, вона за власним бажанням не отримує трудову книжку та остаточний розрахунок до вирішення справи по суті.
Доводи апеляційної скарги, щодо звільнення позивачки без згоди з профспілковою організацією поліклініки, - безпідставні.
Відповідно до повідомлення профспілкового комітету поліклініки ОСОБА_1 не є членом профспілкової організації КУОЗ «Міська поліклініка № 22». Матеріали переписки ОСОБА_1 з профспілковими органами, свідчать, що дані обставини були відомі позивачці до звільнення.
Виходячи з наведеного, викладені у апеляційній скарзі доводи не можна визнати обгрунтованими.
Оскільки ОСОБА_3 звільнена з підстав, передбачених законом з додержанням встановленого порядку, суд обґрунтовано відмовив їй в позові.
Рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не є суттєвими і висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 303, ст. 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 червня 2009р. залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя –
Судді –