Справа № 22-ц – 1164/ 2010р. Головуючий 1 інст. Грищенко І.О.
Категорія: поновлення на роботі Доповідач Кіпенко І.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2010 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого судді – Шаповал Н.М.,
суддів - Кіпенка І.С., Хребтова В.П.,
при секретарі - Пуль С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 січня 2010р. у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за ново виявленими обставинами рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 жовтня 2007р. за позовом ОСОБА_1 до Харківського інституту Міжрегіональна Академія управління персоналом, 3-я особа ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и л а :
04.05.2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Харківського інституту Міжрегіональна Академія управління персоналом (далі - Харківського інституту МАУП), 3-я особа ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушено прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Позивачка неодноразово доповнювала та уточнювала позовні вимоги, та остаточно просила стягнути з Харківського інституту МАУП на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 1400грн. за кожен місяць по час фактичного зарахування на нове місце роботи, визнати безпідставним запис у трудовій книжці від 21.11.2006 року "Звільнена з посади декана за прогул без поважних причин", стягнути з відповідача компенсацію за моральні збитки у розмірі 3000грн., у трудовій книжці змінити формулювання про причину звільнення з роботи, зазначивши: "у зв’язку з обранням за конкурсом на нове місце роботи" та датувати його часом фактичного зарахування на нове місце роботи.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 жовтня 2007р. в задоволенні позову відмовлено. Рішення набрало законної сили.
В жовтні 2006 року ОСОБА_1, звернулася з заявою про перегляд рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 жовтня 2007р. за нововиявленими обставинами, яка ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 січня 2010р. залишена без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 січня 2010р. та рішення цього ж суду від 23 жовтня 2007р. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності з вимогами ст. 361 ЦПК України рішення і ухвали судів можуть бути переглянуті за ново виявленими обставинами.
Підставами для перегляду рішень і ухвал у зв’язку з ново виявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильні висновки експертів, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення, що встановлено вироком суду, який набрав законної сили;
3) скасування судового рішення, що стало підставою для постановлення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, який був застосований судом при вирішення справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Заявник ново виявленою обставиною у справі вважає наступне.
Згідно зі штатним розписом Харківського інституту МАУП на 2006 рік передбачалася посада декана факультету денної форми навчання. В трудову книжку внесений запис: Переведена на посаду декана денної форми навчання, що не відповідає правовій чинності штатного розпису і п.2 ст.34 та ст. 40 "Про вищу освіту", де вказано, що на посаду декана обирає і рекомендує Вчена Рада з кола працівників, що мають вчене звання доцента, професора і науковий ступінь.
Причини переведення на посаду декана в трудовій книжці не зазначені, як і не зазначено, що працівника звільнено з попередньої посади - доцент кафедри психології.
Згідно зі ст.40 "Про вищу освіту" посада декана - керівна і передбачає наявність у працівника викладацької посади, тому адміністрація не мала права перевести на посаду декана без збереження викладацької посади доцента кафедри психології. Це не відповідає вимогам Класифікатора професій ДК 003:2005, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 26.12.05 № 375.
Згідно з наказом № 157 від 21.11.2006 декана факультету денної форми навчання звільнено з посади за прогул без поважних причин згідно з п.4. ст.40 КЗпП України на підставі службової записки, акту про відсутність на роботі, протоколу наради № 6 від 20.11.2006 року, що не узгоджується з правовою чинністю ст. 40 "Про вищу освіту" та п.2 ст.34 "Про вищу освіту", де вказано, що з виборної посади декана звільняють працівників тільки згідно з рішенням Вченої ради, яка і обирає працівника на цю посаду. Цей запис також не відповідає вимогам Класифікатора професій ДК 003:2005, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 26.12.05 № 375.
Дані обставини встановлені з рішення територіальної державної інспекції праці від 9 вересня 2008 року, припису Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, рішення Карлівського районного суду від 02.04.2009 року, рішення апеляційного суду Полтавської області від 14.09.2009 року.
При ухваленні рішення суду від 23 жовтня 2007 року, судом було спотворено факти та відомості, які мають важливе значення для винесення законного рішення, випущено низку обставин, які також мають важливе значення для прийняття об’єктивного рішення.
Зазначені підстави на які посилається заявник, як то не відповідність запису посади в трудовій книжці вимогам Класифікатора професій не є істотними для справи обставинами, фактами у розумінні ст. 361 ЦПК України, оскільки предметом позову було поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у зв’язку з незаконним звільненням за прогул без поважних причин, а інші підстави на які посилається заявник можуть бути доказами на підтвердження позову, які підлягали перевірці в ході розгляду справи по суті позову в суді першої інстанції, або при перегляді справи у апеляційному чи касаційному порядку.
Районним судом, згідно вимог ч.2 ст. 361 ЦПК України вірно встановлено, що підстави на які посилається ОСОБА_1 не можуть бути віднесені до обставин які є істотними для справи, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи і бути правовою підставою для перегляду рішення суду.
Судова колегія приходить до висновку, що при розгляді справи у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції заявником не наведено обставин, фактів, які були б підставою для перегляду рішення суду за ново виявленими обставинами.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привели або могли привести до неправильного вирішення справи, оскільки ухвала судом першої інстанції постановлена відповідно до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч.2 ст. 307, п.1 ст. 312, п.4 ч.1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,
УХ В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, - відхилити.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 січня 2010р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді