Справа № 22-ц-5373/ 2010 р. Головуючий:1 інстанції
Алфьорова Т.М.
Категорія: діти війни Доповідач: Швецова Л.А.
У Х В А Л А
іменем України
7 червня 2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області у складі :
Головуючого - судді – Малінської С.М.
суддів - Даниленка В.М., Швецової Л.А.
при секретарі : Білицькій Ю.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу
за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2009 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова (далі УПФ України в Фрунзенському районі м. Харкова), в якому просила, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки.
Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2009 року позовні вимоги позивача задоволені частково.
Визнано протиправною бездіяльність УПФ України в Фрунзенському районі м. Харкова по не виконанню з 9 липня 2007 року приписів ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язано УПФ України в Фрунзенському районі м. Харкова здійснити нарахувати та сплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виходячи із мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням сплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 Закону України № 1991-У1 від 18.02.2010 року « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» внесено зміни до частини першої статті 15 ЦПК України, згідно яких суди, зокрема, розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам .
Таким чином, дана справа розглядається за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"( далі- Закон) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком.
Встановлено, що ОСОБА_2 народилась у 1940 році і відповідно до вимог ст. 1 Закону, який набрав чинності з 01.01.2006 року, набула статусу "дитина війни".
Отже, відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.
Водночас, щодо такого його права на період 2006 року, то підвищення до пенсії дітям війни могло бути впроваджено за таких умов: поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог ст. 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", в редакції, викладеній у Законі України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01.2006 року. Однак такі умови не настали.
Що ж до підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, то п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.
Проте рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням ст. 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року позивач також не мав права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена.
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді
У той же час, суд першої інстанцій дійшов вірного висновку, що з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність УПФ є протиправною.
За таких обставин ,правильними є висновки суду першої інстанції, що позивачка у 2006 році та до 09.07.2007 року не мала права на підвищення до пенсії в розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком, а має його лише з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Що ж стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суди обґрунтовано визнали, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи.
Керуючись ст.ст. 301; 302; 307ч.1 п.1; 308 ; 313 ; 315 ; 317 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова відхилити .
Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення , але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий :
судді :