Справа № 22-ц-1427/2010 р. Головуючий 1 ін. – Уханьова І.С.
Категорія: «із земельних Доповідач – Бородін М.М.
правовідносин»
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого – судді: Бородіна М.М.,
суддів – Ларенка В.І., Гальянової І.Г.,
при секретарі – Сватенко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 12 січня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-я особа Вовчанська міська рада, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2009 року ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_3, 3 – я особа Вовчанська міська рада про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
В обґрунтування своїх вимог він послався на те, що 31 січня 2007 року на підставі договору купівлі-продажу придбав у власність 1/3 частину житлового будинку, що розташований в місті АДРЕСА_1
Позивач зазначив, що 2/3 частини цього житлового будинку належить співвласнику ОСОБА_3
Загальна площа будинку 81,8 кв.м., жила площа складає 43,3 кв.м., а жила площа його 1/3 частини будинку складає 13,7 кв.м.
Весь житловий будинок з надвірними спорудами розташований на земельній ділянці площею 2970 кв.м.
Вважає, що повинен користуватися земельною ділянкою площею 990 кв.м., проте фактично користується земельною ділянкою значно меншої площі.
На його пропозицію про поділ земельної ділянки пропорційно часткам у вартості будинку ОСОБА_3 відмовилась, тому він звернувся із заявою до комісії по земельних спорах при виконкомі Вовчанської міської ради.
За результатами розгляду даною комісією 26 серпня 2009 року складено протокол, який затверджений рішенням цієї ж ради, в якому зазначено, що рекомендовано співвласнику ОСОБА_3 передати позивачу земельну частку площею 990 кв.м. З вказаною пропозицією ОСОБА_3 не погодилась, тому порушене право гр. ОСОБА_2 щодо пропорційно належній йому земельної частки, згідно п. 5 ст. 158 ЗК України підлягає вирішенню в судовому порядку.
В зв’язку з цим просив на підставі ст.ст. 120, 158 ЗК України захистити його порушене право користування земельною ділянкою площею 990 кв.м. біля будинку АДРЕСА_2
Зобов’язати ОСОБА_3 не перешкоджати користуватися вказаною земельною ділянкою та стягнути з неї понесені ним витрати: по сплаті судового збору в розмірі 17 грн., за інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. та оплату за юридичну допомогу в розмірі 500 грн., всього 554 грн.
У судовому засіданні суду першої інстанції позивач підтримав позов та просив його задовольнити.
Представник 3-ої особи: Вовчанської міської ради позов визнав, вказавши на те, що ОСОБА_2 має всі законні права на 1/3 частину земельної ділянки, бо він є власником такої ж частини будинку.
Відповідач заперечувала проти позову, пояснивши, що з 1995 року весь житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований в АДРЕСА_3 належав їй одній на підставі договору купівлі – продажу.
Зазначила, що у грудні 1997 року, відповідно до рішення Вовчанського районного суду Харківської області, після розлучення її сина – ОСОБА_4 с ОСОБА_5, за останньою та її неповнолітньою донькою ОСОБА_6 визнано право власності на 1/3 частину вищезазначеного жилого будинку, яку потім придбав ОСОБА_2
З 1995 року та по цей час тільки вона користувалася всією земельною ділянкою для ведення особистого підсобного господарства, ні її колишня невістка, а ні позивач земельною ділянкою не користувалися і податків за цю землю не сплачували.
Крім того, земельна ділянка для обслуговування 1/3 будинку, була поділена огорожею ще у 1997 році, тому позивач і його сім'я користуються цією ділянкою двору до цього часу, а рік тому, з її ініціативи та дозволу, дружина позивача стала користуватися часткою городу.
Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 12 січня 2010 року в задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3- я особа Вовчанська міська рада про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою – відмолено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Положеннями ч. 1 ст. 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Разом з тим, відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Зі змісту ст. 126 ЗК України вбачається, що право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності вимог та їх обґрунтування позивачем (а.с. 51-53).
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду відповідає обставинам справи, вимогам процесуального, а також матеріального права, яке регулює правовідносини у сфері використання земельних ділянок.
Із матеріалів справи вбачається, що вимога позивача щодо усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою фактично ґрунтується на протоколі комісії по земельних спорах при виконкомі Вовчанської міської ради від 26 серпня 2009 року, за висновками якої рекомендовано співвласнику ОСОБА_3 передати позивачу земельну частку площею 990 кв.м. (а.с. 3-4, 12).
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_3 згідно договору купівлі – продажу від 05 травня 1995 року набула право власності на жилий будинок з надвірними будівлями, розташований на зазначеній вище земельній ділянці в АДРЕСА_3 (а.с. 29-30).
Із копії рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 03 грудня 1997 року вбачається, що за ОСОБА_5 та її неповнолітньою донькою ОСОБА_6 визнано 1/3 частину жилого будинку №41 по наведеній вище адресі (а.с. 43).
ОСОБА_2 відповідно договору купівлі-продажу від 31 січня 2007 року придбав у ОСОБА_7 (ОСОБА_5О.) та ОСОБА_6 у власність 1/3 житлового будинку №41, по цій же адресі (а.с. 6).
З копії протоколу комісії по земельних спорах при виконкомі вовчанської міської ради від 26 серпня 2009 року вбачається, що було рекомендовано співвласнику ОСОБА_3 передати позивачу земельну частку площею 990 кв.м. З вказаною пропозицією ОСОБА_3 не погодилась, тому порушене право гр. ОСОБА_2 щодо пропорційно належній йому земельної частки, згідно п. 5 ст. 158 ЗК України підлягає вирішенню в судовому порядку (а.с. 12).
Також встановлено, що рішенням Вовчанської міської ради Харківської області від 22 жовтня 2009 року за №5.43 - V скасовано рішення виконкому цієї ж міської ради від 16 грудня 1997 року за №1333 «Про передачу у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки для обслуговування жилого будинку» (а.с. 42,47).
Будь-яких письмових доказів того, що позивач у встановленому законом порядку набув право користування спірною земельною ділянкою, яке було порушено, в зв’язку з чим позивачу необхідно усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою , матеріали справи не містять.
Вказане свідчить, що суд першої інстанції обґрунтовано, відповідно до вимог закону, відмовив у задоволенні позову.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що позивач не надав доказів, у розумінні ст.ст. 125,126 ЗК України та відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, що ОСОБА_3 перешкоджає йому в користуванні спірною земельною ділянкою.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і на законність оскаржуваного рішення не впливають.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог норм матеріального та процесуального права і відповідає матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись п.1ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 12 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: