Номер провадження: 22-ц/813/8277/21

Номер справи місцевого суду: 522/1827/21

Головуючий у першій інстанції Косіцина В. В.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2021 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Гірняк Л.А., Цюри Т.В.,

з участю секретаря Воронової Є.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2021 року про відмову у забезпеченні позову, постановлену під головуванням судді Косіциної В.В., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який згодом був змінений та поданий до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Під час розгляду справи, ОСОБА_3 представник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив:

- зупинити дію дозволу на виконання будівельних робіт під № ОД 112193040730 «Реконструкція нежитлових приміщень першого поверху під житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення, без змін зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 » до набрання законної сили судовим рішенням у справі;

- заборонити замовнику будівництва ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам за її дорученням чи за договором здійснювати будь-які підготовчі та/або будівельні роботи на підставі дозволу № ОД 112193040730 за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

В обґрунтування заяви зазначив, щоз початком проведення реконструкції на підставі оскаржуваного дозволу почався процес руйнування будинку, розташованого поряд з об`єктом реконструкції за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема квартири, в якій проживає позивач, що становить значну перешкоду у здійсненні відповідачем права власності на належне нерухоме майно.

Також зазначив, що в дозволі № ОД 112193040730 наявні очевидні протиправні ознаки, оскільки він був неправомірно наданий з огляду на відсутність всіх необхідних документів. Також позивач вказував на те, що змінюються зовнішні геометричні розміри за планом фундаменту будівництва та фактично здійснюється будівництво нового житлового багатоквартирного будинку. Дозвіл надано незаконно з огляду на відсутність погодження проектної документації із відповідними органами.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2021 року, відмовлено ОСОБА_3 , представнику ОСОБА_1 у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в який просить ухвалу суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, ОСОБА_1 зазначає, щовона звернулася до суду з заявою про забезпечення позову щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від недобросовісних дій з боку відповідача, для забезпечення позивачу реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому його виконанні. Також зазначила, що невжиття заходів забезпечення може привести до порушення особи на доступ до правосуддя, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відзиву до суду надано не було.

В судове засідання призначене на 21 липня 2021 року сторонине з`явилися, були сповіщені належним чином.

Від ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його перебуванням у відпустці за межами України, однак до клопотання не було надано повноваження на представництво інтересів ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції (а.с. 80-83).

14 липня 2021 року на адресу суду від ОСОБА_4 , представника ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неотримання копії ухвали про відкриття провадження, копії апеляційної скарги, а також перебуванням ОСОБА_2 за межами м. Одеси (а.с. 80-87).

Вирішуючи питання про слухання справи у відсутності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , колегія суддів залишає клопотання про відкладення розгляду справи без задоволення, оскільки про розгляд справи сторони були сповіщені завчасно, будь-яких клопотань від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не надходило, а відповідно до рекомендованого повідомлення ОСОБА_2 09.06.2021 року отримала копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги, була повідомлена про призначене судове засідання, також судова повістка була надіслана на її електрону адресу (а.с.74, 78-79).

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з`явилися в судове засідання та своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Зважаючи на зміст апеляційної скарги та судового рішення, що оскаржується, з врахуванням обставин даної справи, її складності, та, що явка до апеляційного суду є необов`язковою, з врахуванням того, що сторони з клопотаннями про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в т.ч. і поза межами суду не зверталися, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим, колегія суддів вирішила слухати справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання, на підставі наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи,доводи апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який згодом був змінений та поданий до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Під час розгляду справи, ОСОБА_3 представник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив:

- зупинити дію дозволу на виконання будівельних робіт під № ОД 112193040730 «Реконструкція нежитлових приміщень першого поверху під житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення, без змін зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 » до набрання законної сили судовим рішенням у справі;

- заборонити замовнику будівництва ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам за її дорученням чи за договором здійснювати будь-які підготовчі та/або будівельні роботи на підставі дозволу № ОД 112193040730 за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

В обґрунтування заяви зазначив, що з початком проведення реконструкції на підставі оскаржуваного дозволу почався процес руйнування будинку, розташованого поряд з об`єктом реконструкції за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема квартири, в якій проживає позивач, що становить значну перешкоду у здійсненні відповідачем права власності на належне нерухоме майно.

Також зазначив, що в дозволі № ОД 112193040730 наявні очевидні протиправні ознаки, оскільки він був неправомірно наданий з огляду на відсутність всіх необхідних документів. Також позивач вказує на те, що змінюються зовнішні геометричні розміри за планом фундаменту будівництва та фактично здійснюється будівництво нового житлового багатоквартирного будинку. Дозвіл надано незаконно з огляду на відсутність погодження проектної документації із відповідними органами.

Відмовляючи у задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, щопозивачем не доведені обставини, передбачені ч. 2 ст. 149 ЦПК України для забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.2, п.4 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен пересвідчитися в тому чи існує реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.

Існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в цивільній справі, або неможливість захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів чи необхідність докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення, як підстава для забезпечення позову, полягає в тому, що на момент подання такого позову у позивача наявні обґрунтовані підстави, підтверджені належними та допустимими доказами для настання юридичних фактів, які призведуть до порушення його прав та законних інтересів.

До вирішення справи по суті суд може застосувати заходи забезпечення позову. Забезпечення позову це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямопередбаченому законом.

Судом вірно зазначено, що у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому забезпечуватись можуть лише матеріально-правові вимоги позивача. Отже будь-які інші вимоги, які не становлять або не будуть становити предмет спору, в межах конкретного спору забезпеченими бути не можуть.

Висновки суду про те, що заявник не обґрунтував свою заяву про забезпечення позову у відповідності до норм  ЦПК України, не надав доказів того, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся є вірними.

Також судом вірно зазначено, що заявником не визначено, в чому полягає за наведених обставин саме істотне ускладнення чи неможливість виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, що згідно ч.2 ст. 149 ЦПК України є підставою для застосування заходів забезпечення позову.

Висновки суду про те, що у разі забезпечення даного позову шляхом зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт та заборони замовнику будівництва, відповідачу ОСОБА_2 , або будь яким іншим особам здійснювати будівельні роботи, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин та не відповідає інституту забезпечення позову відповідають обставинам справи.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскількипід час розгляду справи суд повинен, виходячи з конкретних доказів, оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, а оскількисудом не встановлено будь-яких об`єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в цивільній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд на законних підставах відмовив у забезпеченні позову.

Судове рішення відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки судові процедури повинні бути справедливими і розумними як до відповідача, так і до позивача.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1  про те, що вона звернулася до суду з заявою про забезпечення позову щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від недобросовісних дій з боку відповідача, для забезпечення позивачу реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому його виконанні,колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивачем не були доведені належними доказами обставини для забезпечення позову.

Доводи про те, що невжиття заходів забезпечення може привести до порушення особи на доступ до правосуддя, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод також є безпідставними, оскільки ОСОБА_1  не позбавлена права на повторне звернення до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову із обґрунтуванням обставин належними доказами та з обранням ефективного способу забезпечення  позову, який би гарантував захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких  вона  звернулася до суду.

У відповідності з положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).

Пункт 1ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні.

На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2021 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 26 липня 2021 року.

Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева

        Судді ______________________________________ Л.А. Гірняк

______________________________________ Т.В. Цюра