Справа № 22-ц-799 Головуючий 1 інст. – Гайдук Л.П.
Категорія: трудові Доповідач – Кірсанова Л.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого – судді: Пилипчук Н.П.,
суддів: Кірсанової Л.І., Колтунової А.І.,
при секретарі Макарові В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Автоальянс”, третя особа – ОСОБА_3 про поновлення на роботі, -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2009 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просив, посилаючись на норми КЗпП України поновити його на посаді директора ТОВ фірми „Автоальянс”, стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі, яка не була сплачена при його звільнення, середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також відшкодувати моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що йому належить частка у 15 % від статутного капіталу ТОВ фірми „Автоальянс”, 4 квітня 2000 року він був призначений на посаду директора. З 9 квітня по 25 квітня 2009 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні, попередивши про це головного бухгалтера підприємства. 27 квітня 2009 року після прибуття на роботу він не був допущений до робочого місця, а згодом дізнався що 13 квітня 2009 року на загальних зборах товариства його було усунено від виконання обов’язків директора. Наказу про звільнення позивачеві не надавалося. Після отримання повідомлення про скликання позачергових загальних зборів товариства 18 травня 2009 року позивач направив на збори свого представника, який не був допущений до участі у зборах. Вважає своє звільнення незаконним та таким, що призвело до моральних страждань.
Представник відповідача та третьої особи проти задоволення позову заперечував. Вказував, що позивач з займаної посади не звільнений, а відсторонений від виконання обов’язків до з’ясування обставин його відсутності на робочому місці, а також зникнення печатки товариства.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування обставин справи, просить рішення скасувати і постановити нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на ті ж доводи, що і в суді першої інстанції. Вважає, що він був саме звільнений з роботи, що підтверджується фактом призначення на посаду іншого директора товариства.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем ставилося питання про його поновлення на роботі, але не заявлено позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства про усунення його від виконання обов’язків.
До таких висновків суд першої інстанції дійшов на підставі наявних у матеріалах справи доказів, яким дана належна оцінка в сукупності з усіма обставинами справи.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням загальних зборів ТОВ фірми „Автоальянс” від 13.04.2009 року ОСОБА_1 усунуто від виконання службових обов’язків директора ТОВ фірми „Автоальянс” до з’ясування причин відсутності його на робочому місці.
Судова колегія приходить до висновку, що вищезазначене рішення загальних зборів товариства було прийнято на підставах та в порядку, передбачених ст. ст. 59, 62 Закону України „Про господарські товариства”, який є спеціальним нормативно-правовим актом стосовно спірних правовідносин по відношенню до Кодексу законів про працю України.
Разом з тим, вказане рішення загальних зборів позивачем в судовому порядку оскаржено не було, що фактично не дає підстав для вирішення питання про його поновлення на роботі. Крім того, судова колегія бере до уваги той факт, що будь-яке рішення саме про звільнення ОСОБА_1 з посади не приймалося.
Доводи апеляційної скарги відносно обов’язку суду розглянути фактичні вимоги про поновлення на роботі не ґрунтуються на матеріалах справи та суперечать закріпленому в ст. 11 ЦПК України принципу диспозитивності судового розгляду, оскільки суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог и на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
При цьому слід врахувати, що належним чином оформлених позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів позивачем до суду подано не було. ОСОБА_1 не позбавлений можливості в подальшому звернутися з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ фірми „Автоальянс”.
Інші доводи апеляційної скарги фактично повторюють доводи позовної заяви та не спростовують висновків рішення суду, яке постановлено з додержанням вимог матеріального а процесуального права, є законним та обґрунтованим. Підстав для його скасування або зміни судова колегія не вбачає.
Відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч. 1 ст. 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія –
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України в 2-місячний термін з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: