Справа № 22- ц - 5047/2009 року Головуючий 1-ї інст. – Донець О.В.
Категорія: спадкові Суддя-доповідач – Тичкова О.Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2009 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Солодкова А.А.
суддів колегії - Тичкової О.Ю., Піддубного Р.М.
при секретарі - Соколовій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4, законний представник ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Федоненко Наталя Олександрівна про визнання заповіту недійсним, -
ВСТАНОВИЛА :
В січні 2009 року ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом про визнання недійсним заповіту ОСОБА_8, посвідченого 07 липня 2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Федоненко Н.О.
В обґрунтування позову ОСОБА_4 та її представник зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8, яка доводилася позивачці рідною бабусею. Батько позивачки та єдиний син померлої - ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Тому ОСОБА_4 має право на спадкування майна, що залишилося після смерті ОСОБА_8 З метою прийняття спадщини вона звернулася до 8 – ої державної нотаріальної контори, проте згодом дізналася, що ОСОБА_8 залишила заповіт, яким заповіла все належне їй майно ОСОБА_6. Позивачка вважає, що зазначений заповіт є недійсним, так як він не був особисто підписаний померлою, хоча остання мала таку можливість. Крім цього, він не відповідає її дійсній волі та намірам щодо спадщини, бо ОСОБА_8 до останніх днів свого життя бажала, щоб все належне їй майно залишилось її внучці.
Відповідачка та третя особа проти задоволення позову заперечували, в якості доводів посилалася на відсутність передбачених законом підстав для визнання заповіту ОСОБА_8 недійсним. Зазначили, що зміст заповіту повністю відповідав волевиявленню померлої, яка за життя підтримувала дружні стосунки з відповідачкою. ОСОБА_6. доглядала ОСОБА_8 під час хвороби та займалася організацією її похорон. В той час, як позивачка та її мати, тривалий час не підтримували з померлою будь – яких стосунків, на повідомлення про хворобу та смерть бабусі ніяк не відреагували, до Харкова приїхали вже після похорон, де від відповідачки і дізналися про існування заповіту. Заповіт було складено померлою у встановленому законом порядку у присутності нотаріусу і двох свідків. Сумнівів щодо дієздатності спадкодавця у нотаріуса не виникло. ОСОБА_8 було роз’яснено зміст поняття заповіту, його види та вимоги до заповіту, а також право скасувати заповіт. За станом здоров’я ОСОБА_8 не могла власноручно підписати та прочитати заповіт і тому за її проханням та згодою заповіт було підписано іншою особою.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 26 травня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_8 було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати. В якості доводів апеляційної скарги посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, які з’явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8( а.с. 56), у зв’язку з чим на все належне їй майно відкрилася спадщина. 18 серпня 2008 року до восьмої державної нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_6. про прийняття спадщини , що залишилася після смерті ОСОБА_8 за заповітом ( а.с. 61), а 18 вересня 2008 року – заява ОСОБА_4 про незгоду з заповітом ( а.с. 62). Згодом ОСОБА_4 та її законний представник звернулися до суду з дійсним позовом.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 народилася в м. Москва 15.05.1992 року та є громадянкою Російської Федерації. Її законний представник – ОСОБА_5 також є громадянкою Російської Федерації.
Згідно даних запису судового засідання зробленого за допомогою технічних засобів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не володіли мовою, якою здійснювалося судочинство у справі. Під час встановлення даних про особу позивачки ОСОБА_5 не змогла зрозуміти значення таких простих питань, як рік її народження та місце її роботи. На що головуючим у справі було зазначено, що згідно вимог діючого ЦПК цивільне судочинство ведеться українською мовою, та визнано, що суддя розуміє ОСОБА_5, а остання суддю ні. В наступному все що відбувалося в процесі розгляду справи позивачці та її представнику перекладав на російську мову їхній представник ОСОБА_11, від послуг якого вони згодом відмовилися.
В супереч вимог ст.,ст. 7, 27, 55 ЦПК України суд не роз’яснив позивачці та її законному представнику про їх право мати перекладача, не вирішив питання про допуск до участі в якості перекладача ОСОБА_11, не перевірив чи має він необхідний рівень знань, а також не попередив його про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції ОСОБА_4 та її законний представник ОСОБА_5 пояснили, що не розуміли мови на якій велося судочинство та питань, що до них ставилися.
Судова колегія вважає , що допущені судом процесуальні порушення призвели до порушення права позивачки на справедливий судовий розгляд і приходить до висновку, що суд фактично не розглянув позовні вимоги ОСОБА_4
Відповідно до п. 5 ст. 311 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення .
Керуючись ст.,ст. 303, 304, п.5 ст. 311, ст.ст. 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 травня 2009 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до того ж суду в новому складі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом 2-х місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: