ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2021 р. Справа№ 911/1330/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пашкіної С.А.

Суліма В.В.

секретар судового засідання Ярмоленко С.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу господарського суду Київської області від 07.05.2021 р. (повний текст складено - 07.05.2021 р.)

у справі № 911/1330/21 (суддя - Ярема В.А.)

за позовом ОСОБА_1

до 1) ОСОБА_2

2) ОСОБА_3

3) товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Кріогенсервіс»

про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства, встановлення строку виконання рішення загальних зборів товариства,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) фірми "Кріогенсервіс" про:

- визначення розміру статутного капіталу ТОВ фірми "Кріогенсервіс" в сумі 5 400 000,00 грн.;

- визначення частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ фірми "Кріогенсервіс" в розмірі 2 106 000,00 грн., що становить 39 % та частку ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ фірми "Кріогенсервіс" у розмірі 3 294 000,00 грн., що становить 61 %;

- встановлення строку виконання рішення загальних зборів ТОВ фірми "Кріогенсервіс", оформленого протоколом № 1 від 20.01.2015 р.: протягом одного року з дня набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що відповідачами не визнається належність позивачу частки у статутному капіталі товариства у розмірі 39% статутного капіталу товариства, вартістю 2 106 000,00 грн., встановленої рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Кріогенсервіс", оформленим протоколом №1 від 20.01.2015.

Разом із позовною заявою до господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просив заборонити державним реєстраторам, визначеним у Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", проводити реєстраційні дії шляхом внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі та склад учасників ТОВ фірми "Кріогенсервіс".

Необхідність забезпечення його позову позивач мотивував наявністю об`єктивних обставин, які унеможливлять у майбутньому виконати рішення у разі задоволення поданого ним позову.

При цьому позивач наводив такі доводи: внаслідок прийняття загальними зборами учасників товариства ряду рішень, які були визнані за позовом позивача у судовому порядку недійсними, частка позивача , яка була визначена рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Кріогенсервіс" від 20.01.2015 (протокол №1) зменшилася з 39% статутного капіталу до 7,85%.

Незважаючи на скасування судом вказаних вище рішень загальних зборів учасників товариства та триваючий судовий розгляд вказаного спору у справі №911/938/19, відповідач 1 подарував відповідача 2 свою частку в статутному капіталі товариства у розмірі 40% за договором дарування від 03.12.2019; на підставі вказаного правочину проведено державну реєстрацію змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та внесено зміни до переліку засновників товариства та до його складу включено відповідача 2. Також, зауважував позивач, рішенням загальних зборів учасників товариства від 13.04.2020 (протокол №45) затверджено нову редакцію статуту із визначенням нового розподілу часток учасників: відповідач 1 - 8 448 300, 00 грн. - 52,15%; відповідач 2 - 6 480 000,00 грн. - 40,00%; відповідач 3 - 1 271 700,00 грн. - 7,85%. 04.07.2020 відповідач 1 подарував відповідачу 2 частку в статутному капіталі товариства у розмірі 30%, виходячи з розміру статутного капіталу товариства - 16 200 000,00 грн., а не 5 400 000,00 грн., як затверджено останнім чинним протоколом №1 від 20.01.2015.

За доводами позивача дії відповідачів свідчать про невизнання ними належності позивачу частки у статутному капіталі товариства у розмірі 39% статутного капіталу, тож відповідачі перешкоджають виконанню рішення у справі №911/938/19, що зумовило необхідність нового звернення позивача до суду із позовом про визнання недійсними договорів дарування, рішень загальних зборів учасників товариства та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, розгляд якого у справі №911/524/21 наразі триває.

На думку позивача, оскільки відповідач 1 не виконує рішень суду у справі №911/938/19, то і у межах справи №911/524/21 вчинятиме всіх можливих дій, спрямованих на неможливість виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.05.2021 р. у справі № 911/1330/21 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову. Відмовляючи у вжитті заходів забезпечення позову, про які просив позивач, місцевий господарський суд виходив з того, що такі заходи обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Однак позивачем не доведено, що обрані ним заходи забезпечення позову спрямовані на ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду в розрізі предмету позову.

Самі ж лише доводи позивача про ймовірне вчинення відповідачами певних дій щодо статутного капіталу товариства, з огляду на обставини існування інших спорів між вказаними учасниками, визнаються судом такими, що носять характер ймовірних припущень та є неспроможними і необґрунтованими в розрізі заявлених як вимог у даній справі, так і обраних заходів забезпечення позову, що свідчить про відсутність підстав для застосування відповідно обраних заходів забезпечення позову. Неможливість виконання позивачем рішень суду у інших спорах суперечить процесуальному механізму, яким унормовано забезпечення у обраний заявником спосіб виконання рішення та/або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача не у будь-якій справі чи за будь-яким позовом, а саме того позову, в межах якого позивач звернувся або має намір звернутися до суду.

Не погоджуючись з мотивами відмови у вжитті заходів забезпечення позову, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити подану ним заяву про забезпечення позову.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд не врахував, що заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, мають прямий зв`язок із предметом позову; відповідачами вже було вчинено дії, спрямовані на ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тож існує цілком ймовірні побоювання, що частка позивача у статутному капіталі товариства може знову змінити своє співвідношення до часток інших учасників товариства до вирішення даної справи по суті.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2021 р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Поляк О.І., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 р. відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 23.06.2021 р.

18.06.2021 р. до Північного апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2021 р., у зв`язку із перебуванням судді Руденко М.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею - доповідачем, у відпустці сформовано новий склад колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Поляк О.І., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 р. призначено справу до розгляду на 21.07.2021 р.

12.07.2021 р. до Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла відповідь на відзив.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2021 р., у зв`язку з перебуванням судді Поляк О.І. у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Пашкіна С.А. Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 р. справу № 911/1330/21 прийнято до провадження у визначеному складі суду.

В судовому засіданні, що відбулось 21.07.2021 р., позивач вказував на обґрунтованість доводів апеляційної скарги, просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити заяву про забезпечення позову.

Відповідач 2 вказував на необґрунтованість доводів апеляційної скарги та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Представник відповідача 1 та представник відповідача 3 не взяли участі у розгляді справи судом апеляційної інстанції, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. За висновками суду, неявка представників відповідачів не перешкоджають розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, заслухавши пояснення сторін, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Приписами статті 271 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Як визначено статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно частини 4 наведеної статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 р. у справі № 381/4019/18).

Враховуючи положення частини 11 статті 137 ГПК України, суд зобов`язаний з`ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення практично є задоволенням заявлених позовних вимог і, при цьому, спір не вирішується по суті.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у справах № 906/824/17 (ухвала від 07.08.2018 р.) та № 902/483/18 (постанова від 21.01.2019 р.).

З огляду на викладене, заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. При цьому особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, а при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вжиття конкретного заходу забезпечення позову пов`язуються з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконанням судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

У даній справі позивач звернувся до суду з вимогами немайнового характеру, тож судове рішення у разі задоволення таких вимог не вимагатиме примусового виконання, тож має досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 р. у справі № 910/1040/18.

Водночас під час вирішення питання щодо забезпечення позову, сама обґрунтованість позову не досліджується (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 р. у справі № 914/970/18).

Позивач подав позов про визнання права на частку та про встановлення розміру статутного капіталу, вказуючи, що рішення загальних зборів учасників, які визначили розмір статутного капіталу, відповідачем не виконані.

Виконання цього рішення, на думку позивача, має забезпечуватися встановленої судом забороною державним реєстраторам, визначеним у Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", проводити реєстраційні дії , шляхом внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі та склад учасників ТОВ фірми "Кріогенсервіс".

Утім, як вірно зауважив суд першої інстанції, заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставою позову, тоді як заборона державним реєстраторам, визначеним у Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", проводити реєстраційні дії, вносити записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі та склад учасників ТОВ фірми "Кріогенсервіс", не відповідає змісту поданого позову, адже по суті направлені на забезпечення інших вимог , підстави виникнення яких у майбутньому носить ймовірний та вірогідний характер.

Доводи апелянта на неможливість виконання рішення суду у іншому спорі (справа № 911/938/19) колегія суддів вважає неспроможними, адже обрання способу захисту своїх прав чи охоронюваних законом інтересів лежить в площині принципу диспозитивності сторін процесу, тож у разі, коли обраний позивачем спосіб захисту своїх прав у іншому спорі виявився неефективним, суд в іншому спорі не повинен вживати заходів забезпечення позову, розгляд якого закінчився прийняттям рішення .

Окрім цього, апелянт вказував, що судом першої інстанції допущено процесуальне порушення, адже копія оскаржуваної ухвали, яка надійшла позивачеві, не була підписана суддею.

Відповідно до п. 3 розділу XI Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019 р. копія судового рішення, виготовлена апаратом суд, засвідчується відповідальною особою апарату суду та відповідною печаткою суду із зазначенням дати. Копія судового рішення (документу) засвідчується відміткою «Згідно з оригіналом» (п. 9 розділу XI Інструкції).

Як вбачається із матеріалів оскарження ухвали, копія ухвали Господарського суду Київської області від 07.05.2021 р., яка надійшла позивачеві, підписана помічником судді та скріплена печаткою суду, а отже судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права.

Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни прийнятої судом ухвали не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуваний судовий акт - слід залишити без змін.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в силу ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 282 ГПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Київської області від 07.05.2021 р. у справі № 911/1330/21 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Київської області від 07.05.2021 р. у справі № 911/1330/21 залишити без змін.

Матеріали оскарження № 911/1330/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено 26.07.2021 р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді С.А. Пашкіна

В.В. Сулім