27.07.2021 Справа № 756/11303/21

Справа пр. № 2-о/756/734/21

ун. № 756/11303/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2021 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участі секретаря судового засідання - Колесник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Оболонський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті, -

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку окремого провадження з заявою, заінтересована особа - Оболонський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті.

Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк помер його батько ОСОБА_1 .Вказане місто належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Заявнику необхідно встановити факт смерті батька для отримання свідоцтва про смерть та оформлення спадщини.

Керуючись нормою ст. 317 ЦПК України, ОСОБА_1 просив суд ухвалити рішення, яким встановити факт смерті його батька ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк.

Заявник в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, подав заяву, у якій просив суд розглядати справу за його відсутності, заяву підтримав.

Представник заінтересованої особи Оболонського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився, з огляду на скорочені строки справи заінтересована особа про час та місце розгляду справи повідомлялась засобами телефонного зв`язку, про причини неявки в судове засідання свого представника суд не повідомила.

Суд, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьк, був зареєстрований та мешкав за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 12-13).

Заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_1 (а. с. 8).

Як стверджував заявник, ІНФОРМАЦІЯ_1 його батько ОСОБА_1 помер. Місце смерті - м. Донецьк.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою.

Правилами державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, деталізовано процедуру проведення державної реєстрації народження смерті. Так, у цьому підзаконному нормативно-правовому акті зазначено, що підставами для такої реєстрації є: лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545; фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545.

Постановою Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-VIII визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

До таких населених пунктів віднесено і м. Донецьк.

На підставі наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції" тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділами державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходяться на території Луганської області (Антрацитівського, Довжанського, Лутугинського, Новоайдарського, Перевальського, Попаснянського, Слов`яносербського, Сорокинського, Станично-Луганського районів, міст Алчевськ, Антрацит, Брянка, Голубівка, Довжанськ, Кадіївка, Хрустальний, Сорокине, Луганськ, Первомайськ, Ровеньки) та Донецької області (Амвросіївського, Бахмутського, Бойківського, Волноваського, Мар`їнського, Новоазовського, Старобешівського, Шахтарського, Ясинуватського районів, міст Горлівка, Докучаєвськ, Донецьк, Жданівка, Макіївка, Єнакієве, Сніжне, Харцизьк, Хрестівка, Ясинувата, Шахтарськ, Чистякове, Дебальцеве).

Заявник у заяві зазначив, що його батько на момент смерті постійно мешкав та був зареєстрований в м. Донецьк, а документ про смерть був виданий органом, який знаходиться на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Наведені обставини свідчать про неможливість реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті батька заявника.

За приписами п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

П. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Особливості провадження у справах про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України визначені ст. 317 ЦПК України.

Законодавчим актом, який визначає поняття "тимчасово окупована територія" є Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Ст. 3 згаданого Закону чітко закріплено, що тимчасово окупованою територією є Автономна Республіка Крим та м. Севастополь.

Крім того, згідно з Законом України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях визнаються частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль.

Враховуючи те, що норми ст. 317 ЦПК України спрямовані на забезпечення прав осіб, які проживають на території, де не здійснюють діяльність органи державної реєстрації актів цивільного стану, для застосування цієї норми тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей слід вважати населені пункти, визначені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення".

Належними відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Допустимими за змістом ч. 1 ст. 78 ЦПК України є докази, одержані в порядку, встановленому законом.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", норми якого стосуються тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та Севастополя, передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом із тим, вирішуючи питання щодо оцінки доказів у справі, суд застосовує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства є джерелом права, зокрема рішення у справах "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey", "Mozer v. the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia", де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.

Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого "намібійського винятку", який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи "намібійський виняток" у справі "Кіпр проти Туреччини", Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Таким чином, враховуючи наведену практику Європейського суду з прав людини, а також ключове значення, яке має встановлення факту смерті батька для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, суд бере до уваги та надає оцінку у сукупності з іншими доказами у справі документам, що видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

У довідці про причину смерті до форми № 106у від 18 травня 2021 року № 2694, виданій медичною установою, яка знаходиться на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, зазначено, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк, причина смерті - церебральний атеросклероз. Вказані обставини підтверджуються також іншими доказами, зібраними у справі.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу, що міститься у справі, окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність задовольнити заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 258, 263-265, 315, 317 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Оболонський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Донецьк, місце проживання якого було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Андрейчук