Справа № 22-ц-1227/2010 року Головуючий
Категорія: про стягнення аліментів (48) 1 інстанції – Скотар А.Ю.
Доповідач – Бородін М.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого – судді Бородіна М.М.,
суддів Гальянової І.Г.,
Ларенка В.І.,
при секретарі: Сватенко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина на період навчання, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_4 у вересні 2009 року звернулась у суд із позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина на період навчання.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 вказувала, що вона перебувала з відповідачем у шлюбі, який був розірваний у 2006 році. Від шлюбу вони мають сина – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з нею та навчається на другому курсі денного факультету технології неорганічних речовин Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» та потребує матеріальної допомоги. Відповідач аліментів на утримання сина не сплачував. Просила стягнути з ОСОБА_5 аліменти на утримання сина на час навчання до досягнення ним 23-річного віку у розмірі ? частини з усіх видів заробітку відповідача.
У судовому засіданні позивач свій позов підтримала, зазначивши, що її син ОСОБА_6 проживає разом з нею та доходів не має. На утримання сина її заробітної плати не вистачає. Відповідач зареєстрований за їх місцем проживання, однак витрат на оплату комунальних послуг не здійснює.
Представник відповідача ОСОБА_7 позов визнав частково та пояснив, що відповідач ОСОБА_5 є пенсіонером та ніде не працює, оскільки має на утриманні мати інваліда 2-ї групи, яка потребує постійної допомоги та піклування. Просив призначити мінімальний розмір аліментів на утримання ОСОБА_6 не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_4 - задоволені. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6 в розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно починаючи з дня подачі позовної заяви (04.09.2009 р.) та до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ОСОБА_6 23-річного віку.
В апеляційній скарзі представник відповідача – ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції змінити та призначити аліменти у мінімальному розмірі, який становить не менше ніж 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального й процесуального права.
На обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що районний суд не врахував вимоги ч.2 ст. 199 СК України, відповідно до якої право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Вважає, що суд не надав уваги факту перебування на утриманні відповідача, який є пенсіонером та ніде не працює, літньої матері, яка є інвалідом 2-ої групи та потребує постійної допомоги та піклування. На думку апелянта рішення ухвалене без жодних доказів та відомостей про матеріальне становище відповідача.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами у справі, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 19 липня 1991 року сторони мають сина – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3).
Як вбачається з довідок дільниці № 37 КП «Жилкомсервіс» від 28 серпня 2009 року №№ 827, 828, ОСОБА_6 мешкає разом зі своєю матір’ю – ОСОБА_4 у АДРЕСА_1 (а.с. 4-5).
Позивач працює на посаді головного бухгалтеру приватної фірми «Атлант», заробітна плата за період з березня 2009 року по серпень 2009 року склала 10139 грн., тобто в середньому 1689 грн. 80 коп. на місяць (а.с. 6).
ОСОБА_6 є студентом другого курсу денного факультету технології неорганічних речовин Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (а.с. 7).
Відповідно до вимог ч.1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Як зазначено у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 « Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що повнолітній ОСОБА_6 не має окремого доходу, єдиним джерелом доходу його та матері є заробітна плата останньої, яка не може в повному обсязі задовольнити їх потреби, ОСОБА_6 навчається у вищому навчальному закладі, відповідач має доход у вигляді пенсії, а особа яка перебуває на утриманні останнього також має доход у вигляді пенсії.
Судова колегія погоджується з висновком районного суду, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина, який такої допомоги потребує на час навчання.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції такими, що ґрунтуються на законі і підтверджуються матеріалами справи.
Рішення постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права; підстав для його зміни не вбачається.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Судова колегія, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 – відхилити.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2009 року – залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий – суддя
Судді