Ухвала

                                                                 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          27 січня 2010 року  судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді                        - Міненкової Н.О.

        – суддів:         - Ларенка В.І., Гальянової І.Г.,

при секретарі:                  - Григоренко К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_4, в особі її представника ОСОБА_5   на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 7 жовтня 2009 року  по справі за позовом  Акціонерно - комерційного банку «Золоті ворота» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості ,-

                                                            ВСТАНОВИЛА:

          У вересні 2009 року Акціонерно - комерційний банк «Золоті ворота»  звернувся у суд з позовом до ОСОБА_4  про  стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 2 000 000 грн.; 50 410 грн. 96 коп. суму прострочених процентів; 1 123 грн. 29 коп. пені по простроченому кредиту; 542 грн. 02 коп. пені по простроченим процентам, а всего 2 052 076 грн. 27 коп.

          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що  між АКБ «Золоті ворота» та ОСОБА_4  26 січня 2009 року було укладено договір №19 про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії за умовами якого банк зобов’язується надати позичальнику кредит в рамках відновлювальної кредитної лінії з максимальною сумою заборгованості за нею два мільйони гривень, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним, вартість усіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов’язань позичальника в строки та у розмірах, визначених у п. 1.1. Кредитного договору, але не пізніше 2 вересня 2009 року.

          Банк перед позичальником свої зобов’язання виконав, але відповідач своїх зобов’язань перед банком взагалі не виконала і не виконує, у зв’язку з чим позивач просить стягнути суму заборгованості, суму прострочених процентів, пені по простроченому кредиту, пені за простроченим процентам.

          Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що позивач не довів тих обставин, що відповідач брав насправді кредит у банку та не повернув його.

           Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 7 жовтня 2009 року позов задоволений: стягнуто з ОСОБА_6 на користь Акціонерно - комерційного банку «Золоті ворота« суму заборгованості у розмірі 2 052 076 грн. 27 коп., яка складається з суми простроченого платежу – 2 000 000 грн., суми прострочених процентів 50 410 грн. 98 коп., суми по простроченому кредиту 1 123 грн. 29 коп., пені по простроченим процентам 542 грн. 02 коп., крім того стягнуто 1 730 грн. судових витрат.

          В апеляційний скарзі представник ОСОБА_4  просить рішення суду скасувати, та прийняти нове рішення яким відмовити позивачу в задоволенні позову. Наводить ті ж доводи, що і в судовому засіданні суду першої інстанції.

           Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вона  не підлягає  задоволенню з таких підстав.

           Задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованість по кредитному договору від 26.01.2009 року яка  станом на день пред’явлення позову   складається з: суми простроченого кредиту в розмірі  2 000 000 грн., суми прострочених процентів в розмірі  50 410 грн. 96 коп.,  пеня по простроченому кредиту розмірі  1 123 грн. 29 коп., пеня по простроченим процентам – 542 грн. 02 коп., суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушує порядок виконання взятих на себе зобов’язань за кредитним договором, а тому він повинен сплатити ці суми.

          Судова колегія вважає, що дані висновки суду є правильними, оскільки вони зроблені відповідно до зібраним доказам, вимогам ст.ст.509, 526, 530, 536,  1054  ЦК України, ст.ст.10, 60, 212, 213 ЦПК України.

          Як вбачається з матеріалів справи 26.01.2009 року між ОСОБА_6 та Акціонерно-комерційним банком «Золоті ворота» був укладений кредитний договір № 19 про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії за умовами якого банк, за наявності вільних кредитних ресурсів, зобов’язується надати позичальнику кредит в рамках відновлювальної кредитної лінії з максимальною сумою заборгованості за нею два мільйони гривень, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним, вартість усіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов’язань позичальника в строки та у розмірах, визначених у п. 1.1 Кредитного договору, але не пізніше 2 вересня 2009 року (а.с. 6-9).

              Банк перед позичальником свої зобов’язання виконав, про що підтверджує копія заяви на видачу готівки, виписка по особовому рахунку (а.с.31-34).

              Однак, відповідач ОСОБА_4 своїх зобов’язань перед банком не виконала.

               Станом на 04.09.2009 року  заборгованість складається з суми простроченого платежу – 2 000 000 грн., суми прострочених процентів 50 410 грн. 98 коп., суми по простроченому кредиту 1 123 грн. 29 коп., пені по простроченим процентам 542 грн. 02 коп.,

               Ця обставина підтверджується розрахунком на а.с. 13-15.

               Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

               Статтею 4.2.1 Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов’язаний здійснити погашення кредиту та сплату відсотків, комісійної винагороди у повному обсязі та на умовах, передбачених договором.

                Відповідно до вимог п. 5.1.1 кредитного договору у випадку порушення строку повернення кредиту, передбаченого п.1.1 договору, або строків сплати відсотків, комісій позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки .

                 Станом на 02.09.2009 року ОСОБА_4 не сплатила отримані нею кредитні грошові кошти у сумі 2 000 000 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку. Заборгованість зі сплати відсотків за кредитом виникла за період з 21.06.2009 року по 02.09.2009 року (74 дні) та була нарахована за ставкою 12 % річних відповідно до п.1.1 кредитного договору.  

                  02.09.2009 року сплив термін повернення позичальницею кредиту. Заборгованість зі сплати відсотків за кредитом виникла також за 1 день після закінчення строку користування кредитом, тобто за 03.09.2009 року та була нарахована за ставкою на 20 процентних пунктів вищою, ніж 12 %, тобто 32 % річних відповідно до вимог п. 3.3 кредитного договору.

                 Зазначене вказано в розрахунку заборгованості станом на 04.09.2009 року, відсоткова ставка за кредитом в національної валюті на дату 04.09.2009 року дійсно вже становила 32 % річних, а з п. 1.1. кредитного договору вбачається, що до закінчення строку, на який надано кредит боржник зобов’язаний сплачувати відсотки за користування ним за ставкою 12 % річних.

               Сума простроченого платежу, сума прострочених процентів, сума по простроченому кредиту, пеня по простроченим процентам – підтверджується розрахунком заборгованості.                

               А тому суд першої інстанції правильно прийняв рішення про стягнення вказаних сум.

               Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивачем не надано доказів тому, що відповідач отримав грошові кошти - спростовується  наданими позивачем письмовими доказами, а саме:

               копією заяви відповідача  на видачу готівки № 11334, з якої вбачається, що вона отримала 100 грн. готівкою, та випискою по особовому рахунку НОМЕР_1 (а.с. 31-34), з якої вбачається, що ОСОБА_4 отримала грошові кошті у розмірі 1 999 900 грн.

                Випискою по особовому рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_4 підтверджується факт отримання нею кредитних коштів у сумі 1 999 900 грн., що вказано в строчках: № документа 167 – сума 53 254 грн. (розпорядження від 26.01.2009 року), № 595 – сума 428 646 грн. (розпорядження від 29.01.2009 року), № 544 – сума 1 518 000 грн. (розпорядження від 29.01.2009 року) з рахунку НОМЕР_2 (позичковий рахунок, вказаний у договорі), дата проводки 26.01.2009 року, 29.01.2009 року, призначення: «видача кредиту по кредитному договору №19 від 26.01.2009 року.

                Вказані документи є належними та допустимими доказами у справі та відповідають вимогам статей 57,58,59 ЦПК України. Згідно до п.5.6. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим Постановою Правління НБУ від 18.06.2003 року № 254 – виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

               За таких обставин, суд при винесенні рішення повно та всебічно перевірів обставини у справі, в тому числі, й дату надання кредиту, суму кредиту, форму отримання кредиту позичальником, дослідив належні та допустимі доказі у справі, якими підтверджуються відповідні обставини та зробив вичерпні висновки про встановлені обставини, застосувавши відповідні норми процесуального та матеріального права.

               Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, були предметом розгляду суду першої інстанції, та їм дана належна оцінка.

                Висновків суду першої інстанції вони  не спростовують.

                Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308,  314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

                                                                           ухвалила:

                       апеляційну скаргу  ОСОБА_4, в особі її представника ОСОБА_5   – відхилити.

                Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 7. 10. 2009 року залишити без змін.

                 Ухвала суду апеляційній інстанції   набирає  законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена     в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

                 Головуючий:

                Судді: