Справа № 22-ц- 161/ 2010 р. Головуючий 1 інст: Тімонова В.М.
Категорія: поділ майна подружжя Суддя-доповідач: Тичкова О.Ю.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Солодкова А.А.
суддів колегії - Тичкової О.Ю., Піддубного Р.М.
при секретарі - Білицькій Ю.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 12 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5, відділ державної виконавчої служби Балаклійського районного управління юстиції, про поділ майна, що є об’єктом спільної сумісної власності та визнання майна особистою приватною власністю одного з подружжя, -
ВСТАНОВИЛА :
У червні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом в якому просила розділити майно, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, а саме виділити їй у власність телевізор та меблевий гарнітур, а відповідачу холодильник та двоспальне ліжко, а також просила визнати її особистою приватною власністю будинок АДРЕСА_1. Судові витрати стягнути з відповідача.
Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що перебуває в шлюбі з ОСОБА_4. В даний час між сторонами виник спір стосовно розподілу майна. За час шлюбу ними було придбано холодильник, телевізор, меблевий гарнітур, ліжко двоспальне. Водночас під час перебування у шлюбі позивачка за власні кошти, які отримала від своїх батьків побудувала житловий будинок АДРЕСА_1, в зв’язку з чим даний будинок не є спільно-нажитим майном подружжя, а є її особистою власністю.
Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги визнав, просив справу розглядати без його участі.
Третя особа ОСОБА_5 у судове засідання не з’явився, був повідомлений про його час та місце своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив, у зв’язку з чим справу розглянуто за його відсутності.
Представник відділу державної виконавчої служби Балаклійського районного управління юстиції проти задоволення позову заперечував, вважав що дійсною причиною зазначеного позову є невиконане грошове зобов’язання ОСОБА_4 перед ОСОБА_5 Вважав, що позивачці можливо виділити у власність телевізор, меблевий гарнітур та ? частину житлового будинку АДРЕСА_1, а відповідачу виділити у власність холодильник, двоспальне ліжко та ? частину вказаного будинку.
Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 12 жовтня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати. При цьому посилається, на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді та пояснення представників сторін, які з’явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в скаргах доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи позивачці в задоволенні позову районний суд керувався нормами Сімейного Кодексу України та виходив з того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 знаходяться в зареєстрованому шлюбі, у зв’язку з чим набутий ними у шлюбі житловий будинок є їхньою спільною сумісною власністю. Належних та допустимих доказів набуття спірного будинку за кошти отримані у дар позивачка не надала. Крім цього, суд вважав не доведеним факт купівлі подружжям ОСОБА_6 холодильника « Мінськ», телевізора « Філіпс», меблевого гарнітура « Надія» та ліжка двоспального та зазначив на ненадання позивачкою доказів дійсної вартості переліченого майна.
Судова колегія вважає зазначений висновок суду обґрунтованим та таким, що відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 з 25 жовтня 1980 року до теперішнього часу перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Згідно копії витягу Балаклійського БТІ про реєстрацію права власності від 04.08.2008 року ( а.с. 11) ОСОБА_3 є власником будинку АДРЕСА_1.
Дані технічного паспорту на спірний будинок ( а.с. 4 – 10) свідчать, що будинок був збудований в 1986 році.
Відповідно до ст. 22 Кодекс про шлюб та сім'ю України від 20.06.1969, що діяв на час виникнення спірних правовідносин майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Аналогічні положення містить стаття 60 Сімейного Кодексу від 10.01.2002 року, згідно з якою майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
При цьому до роздільного майна подружжя за статтею 24 КпШС України відносилося майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування.
Надані позивачкою та досліджені судом докази: розписка про отримання грошей у дар ( а.с. 69) , копія виписки з рішення уповноважених колгоспників від 14.08.1986 року про надання ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва будинку та показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 свідчать, що ОСОБА_3 перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_6, правомірно збудувала будинок.
В супереч вимог ст..10,60 ЦПК України, ОСОБА_3 належних та допустимих доказів того, що отримала у дар кошти у розмірі 10 тисяч гривень та збудувала цей будинок лише за зазначені кошти суду першої та апеляційної інстанції не надала. Позивачкою також не надано доказів факту придбання у шлюбі з ОСОБА_6 холодильника « Мінськ», телевізора « Філіпс», меблевого гарнітура « Надія» та ліжка двоспального та доказів дійсної вартості переліченого майна.
Суд обґрунтовано не прийняв до уваги факт визнання позову відповідачем ОСОБА_6 Оскільки відповідно до судового наказу Балаклійського районного суду Харківської області з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 стягнено 558472,75 грн. ( а.с. 19). Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Балаклійського районного управління юстиції відкрито провадження з примусового виконання зазначеного наказу та накладено арешт на спірний будинок ( а.с.20). 15.05.2009 року державний виконавець звернувся до суду з поданням про визначення частки, що належить ОСОБА_6. у зазначеному будинку і на яку належить звернути стягнення.
За таких обставин, судова колегія повністю погоджується з висновком суду щодо необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_3
Суд першої інстанції повно з’ясував обставини що мають значення для справи і ухвалив законне та обґрунтоване рішення, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Доводи апеляційної скарги не є суттєвими і рішення суду не спростовують.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 12 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: