Судове рішення #9564472

Справа № 22-ц-1004/2010 р.                                                 Головуючий 1 ін. – Гайдук Л.П.

Категорія: «про визнання особи                                          Доповідач – Бородін М.М.

недієздатною»

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

18 лютого 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого – судді:  Бородіна М.М.,

суддів – Ларенка В.І., Гальянової І.Г.,

при секретарі –  Сватенко А.І.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2009 року у справі за заявою ОСОБА_2, зацікавлена особа: орган опіки та піклування Виконавчого комітету Дзержинської районної ради м. Харкова про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, -

В С Т А Н О В И Л А:

    У лютому 2009 року ОСОБА_2 звернулась у суд з заявою в якій просила визнати її сина - ОСОБА_3 недієздатним та призначити її його опікуном.

    В заяві зазначила, що в 2001 році після одруження та переїзду сина до іншого місця проживання стала помічати значні зміни в його поведінці та зрозуміла, що він страждає на тяжке хронічне психічне захворювання.

    З цього приводу він неодноразово лікувався у різних психіатричних закладах, однак його психічний стан здоров'я з часом тільки погіршувався, і 01.02.2007 року його визнано інвалідом 2 (другої) групи.

    Вважає, що при хронічному психічному розладі здоров'я її син не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, може завдати шкоду оточуючим та собі.

    В зв’язку з цим просила визнати її сина - ОСОБА_3 недієздатною особою та призначити її його опікуном.

    У судовому засіданні суду першої інстанції заявник та її представник підтримали заяву та просили визнати ОСОБА_3 недієздатним та призначити його опікуном ОСОБА_2

    Представник зацікавленої особи не заперечував проти встановлення опіки над ОСОБА_3 та призначенням йому опікуном ОСОБА_2

    Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2009 року вимоги ОСОБА_2 – залишено без задоволення.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити її вимоги посилаючись на неповне з’ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

    В судовому засіданні апеляційній інстанції ОСОБА_2 змінила зміст вимог апеляційної скарги, її представник ОСОБА_4 просив рішення суду першої інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд в той же суд іншому складу суду.

    Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

    Згідно  п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року „Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 311 ЦПК України, можливе, якщо суд першої інстанції розглянув не всі вимоги, які перебувають у нерозривному зв’язку з вимогами щодо яких ухвалено рішення, і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення.

    Відмовляючи у задоволенні даної заяви, суд першої інстанції виходив з відсутності та не надання доказів того, що ОСОБА_3 не може розуміти значення своїх дій та керувати ними.

    Такі висновки суду є передчасні, оскільки суд розглянув не всі вимоги, які перебувають у нерозривному зв’язку з вимогами щодо яких ухвалено рішення, і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення.

    Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 у лютому 2009 року звернулась у суд з заявою в якій просила визнати її сина - ОСОБА_3 недієздатним та призначити її його опікуном обумовлюючи дані вимоги, в тому числі тим, що він може завдати шкоду оточуючим та собі  (а.с. 3).

    У судовому засіданні апеляційній інстанції заявник пояснила, що її син – ОСОБА_5 займається бізнесом, брав кредити по яким фактично розраховувалась вона, а також неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.

    Вказані питання судом першої інстанції не розглянуті.

    Також відмову у задоволені заяви, суд обґрунтував  висновком стаціонарної судово – психіатричної експертизи  № 214 від  19 серпня 2009 року, призначеної судом 17 червня 2009 року, за результатами якої  ОСОБА_5 в теперішній час за своїм психічним станом взмозі розуміти значення своїх дій та керувати ними.

    Однак, з таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується, оскільки згідно зі ст. 212 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд має оцінити належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

    Таким чином, судом першої інстанції при ухваленні рішення не дотримані вказані вимоги процесуального закону.

    При новому розгляді справи з метою всебічного і повного з’ясування обставин справи та ухвалення законного рішення, суд повинен дослідити всі докази та дати  правову оцінку наведеній експертизі у їх сукупності.

    Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 235 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

    Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 одружений та має сина. Враховуючи наведене,  суду необхідно з метою захисту  їх прав залучити до участі у розгляді справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, тому рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд в іншому складі суду.

На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч.1 ст.307, п.п. 4, 5ч.1 ст. 311, 313, п.2 ч.1 ст.ст. 314, 315, 317, 319  України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд в той же суд іншому складу суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

 

 Головуючий – суддя:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація