Справа 2-2540/10

                                                        З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

                                                         І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27 травня 2010 року Київський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді  Шликова С.П.,

при секретарі –  Кузьміній В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах держави в особі МВС України – військової частини 3004 до ОСОБА_1, третя особа: Відділення  справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Київського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області  про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

                    В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, мотивуючи свої вимоги наступним.

Промислова будівля на території військового містечка №10 (розташованого за адресою:АДРЕСА_1), яка належить військовій частині 3004, у 1992 році була переобладнана для проживання сімей військовослужбовців в гуртожиток.

Однак, документів підтверджуючих правовий статус переобладнання промислової будівлі військового містечка №10 в гуртожиток оформлено не було і в органах місцевого самоврядування це гуртожиток не зареєстрований.

На протязі тривалого часу в будівлі на території військового містечка №10 розташованого за адресою: АДРЕСА_1) проживали та були прописані (на дійсний час зареєстровані) військовослужбовці та члени їх сімей, а також інші фізичні особи які мають право на проживання.

ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, гуртожиток, але з січня 2009 року по дійсний час він не проживає на зареєстрованій житловій площі, оскільки після реєстрації в 2003 році виїхав в невідомому напрямку, трудових відносин з військовою частиною 3004 не маж і в даному житловому приміщенні не з’являється більш ніж шість місяців.

Просили суд визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право  користування жилим приміщенням.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користуванням жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач до судового засідання не з’явився, був належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи, вручити йому повістку не має можливості, через його відсутність за останнім відомим місцем реєстрації, заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, за таких обставин відповідач належним чином повідомлений  про час і місце розгляду справи, але від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, а також ніяких пояснень і заперечень щодо заявлених вимог, тому суд приходить до висновку, що місце фактичного перебування відповідача невідоме, і вважає можливим розглянути справу у його відсутність відповідно до ст. 224 ЦПК України.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов Військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах держави в особі МВС України – військової частини 3004 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню,  з наступних підстав.

Судом встановлено, що промислова будівля на території військового містечка №10 (розташованого за адресою: АДРЕСА_1), яка належить військовій частині 3004, у 1992 році була переобладнана для проживання сімей військовослужбовців в гуртожиток.

 Відповідно до ст.. 12 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», командування частини у разі відсутності службового жилого приміщення розміщує військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, в спеціально пристосованій казармі у розташуванні військової частини, яка пристосована для проживання військовослужбовців за контрактом та які проходять дійсну військову службу у військовій частині 3004.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей адресно – довідкового відділу УГІРФО ГУМВС України в Донецькій області,  ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Як вбачається з наданої довідки т.в.о. командира вч 3004 Глуховець Р.А. – ОСОБА_1 у військовій частині 3004, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, в списках службового складу не значиться. (а.с.6).

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до акту обстеження жилого приміщення військового містечка №10 від 14.01.2010 року, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1 за зазначеною адресою не мешкав, наявність особистих речей відсутня (а.с.4).

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що ніхто не перешкоджає проживанню відповідача в спірній кімнаті, дані обставини також підтверджуються тим, що відповідачем не подано до суду у встановленому законом порядку, позову про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням.

Згідно до ч.1 ст. 8 ЦК України, оскільки нормами чинного ЖК України не врегульовано питання про визнання особи втратившої право користування житлових приміщень (гуртожитків), а дане питання регулюється Главою ІІ «Користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду» ЖК України, то суд вважає необхідним в даному випадку застосувати аналогію закону.    

Відповідно до ч.1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст. 72 ЖК України  визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи  понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

За таких обставин суд вважає, що позов Військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах держави в особі МВС України – військової частини 3004 до ОСОБА_1, третя особа: Відділення  справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Київського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області  про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі ч.1 ст.71, ст. 72 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України -

В И Р І Ш И В :

Позов Військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах держави в особі МВС України – військової частини 3004 - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: