Провадження № 2/760/2157/21

Справа № 758/7846/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 липня 2021 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю

секретаря судового засідання Хліменкової А. Л.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Євтушенко А. С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Об`єднання дружин і матерів бійців учасників АТО», третя особа - ОСОБА_3 , про визнання незаконним наказу про звільнення, стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати та компенсації за невикористані відпустки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду міста Києва з позовною заявою до Громадської організації «Об`єднання дружин і матерів бійців учасників АТО», третя особа - ОСОБА_3 про визнання незаконним наказу про звільнення, стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати та компенсації за невикористані відпустки.

22 липня 2020 року ухвалою Подільського районного суду міста Києва вказаний позов передано за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 серпня 2020 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Жовноватюк В. С.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 07 вересня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін за вищевказаним позовом.

Розпорядженням Виконуючого обов`язки керівника апарату Петухової А. О. від 05 лютого 2021 року № 183 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 758/7846/20, провадження № 2/760/2157/21 у зв`язку з перебуванням головуючого судді Жовноватюк В. С. у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами.

На підставі вищевикладеного та відповідно до ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року вказану цивільну справу прийнято до розгляду головуючим суддею Ішуніною Л. М. та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з частиною дванадцятою статті 33 ЦПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 23 березня 2021 року змінено порядок розгляду справи № 758/7846/20 за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Об`єднання дружин і матерів бійців учасників АТО», третя особа - ОСОБА_3 про визнання незаконним наказу про звільнення, стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати та компенсації за невикористані відпустки з з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача в судовому засіданні заявила клопотання, в якому просила позовну заяву залишити без руху у зв`язку з несплатою позивачем судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Позивач в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Дослідивши матеріали справи, судом, після відкриття провадження, встановлено, що позов подано без додержання вимог, визначених статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Згідно з вимогами частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зазначає, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У додатках до позовної заяви відсутні докази сплати судового збору за вимогу майнового характеру, а саме - про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

При цьому, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.

Пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана, зокрема, фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року складав 2 270 грн.

Отже розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру повинен становити не менше 908 грн (2 270х0,4=908), але не більше 11 350 грн (2 270х5=11 350).

На підставі зазначеного, враховуючи наявність у позовній заяві вимоги майнового характеру, виходячи з ціни позову, яка складає 28 000,14 грн, судовий збір за подання позовної заяви у цій справі підлягає сплаті у розмірі 908 грн (28 000,14х1%/100 = 280 грн, що є меншим 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908 грн.

Судовий збір за подання позовної заяви до Солом`янського районного суду м. Києва має бути перераховано або внесено на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101 , код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Усуваючи недоліки, позивачеві необхідно взяти до уваги викладене та надати суду докази сплати судового збору або докази звільнення останньої від сплати судового збору.

Відповідно до частин одинадцятої-тринадцятої статті 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 33, 175-177, 187, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Громадської організації «Об`єднання дружин і матерів бійців учасників АТО», третя особа - ОСОБА_3 , про визнання незаконним наказу про звільнення, стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати та компенсації за невикористані відпустки залишити без руху.

Надати позивачу строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л. М. Ішуніна